Без морського експорту на Україну чекає подальша девальвація та банкрутство аграріїв

Україна готується відправити перший караван суден завантажених українським зерном з українських портів домовленим “зерновим коридором”. Це ті судна, які були заблоковані в українських портах з моменту широкомасштабної агресії росії проти України.

Українські військові запевнили, що проведуть судна безпечним фарватером. Чи запрацює “зерновий коридор” як було домовлено, попри атаку росіян на Одесу, покаже час. Я ж хочу пояснити, яке велике значення має для української аграрної галузі та економіки України відновлення експорту зерна з українських чорноморських портів.

Яка ситуація з зерном в Україні?

Україна очікує отримати в цьому році врожай близько 70 млн т зернових та олійних, а з минулого року на зберіганні залишилося понад 25 млн т зерна. Україна споживала до війни тільки третину вирощеного в країні, а тепер коли більше 5 млн українців виїхали за кордон — це споживання ще більше зменшиться.

Всі надлишки зерна Україна може продати тільки на експорт, або ж воно зіпсується і всі вкладені гроші і піт в його вирощування та збирання будуть втраченими. На всі зауваження з приводу важливості розвитку внутрішнього споживання хочу сказати наступне: ми всі ЗА! Інвестуйте, виробляйте продукцію, шукайте ринки збуту, ми вас підтримаємо. А наразі стоїть питання, що робити для того, щоб виробники зерна не збанкрутували та змогли продати свою продукцію.

Чому це важливо для аграріїв?

Що означають цифри 70 млн т нового врожаю та перехідні залишки 25 млн т з минулого року. Ці цифри означають, що українські аграрії —малі та середні фермери, середні та великі агровиробники затратили кошти на кожну тонну вирощеної продукції.

Якщо вони не зможуть продати вирощений ними врожай (а без експорту це неможливо, оскільки Україна споживає лише третину того, що вирощує), то вони зазнають збитків, не зможуть розрахуватися з постачальниками насіння, добрив, палива та засобів захисту рослин, не зможуть виплачувати зарплату працівникам, і врешті можуть збанкрутувати.

За таких умов, вони не зможуть провести посівну восени цього року, тому наступного року Україна може взагалі не отримати чи отримати дуже малий врожай зерна чи олійних культур, і ціни на них стрімко зростуть.

Чому це важливо для країни?

Україна отримує близько 50% валютної виручки від експорту агропродукції. Так, за минулий 2021/2022 маркетинговий рік Україна експортувала близько 53 млн т зернових та олійних на суму близько $20 млрд.

Наявні альтернативні шляхи експорту не дозволять Україні експортувати левову частку надлишкового зерна та олійних або продукції з них. Таким чином, Україна може недоотримати великі обсяги валютної виручки.

Що це означає? Це подальша девальвація української гривні та ще більше недоотримання доходів до державного бюджету. Україні доведеться більше просити грошей в борг на Заході чи позичати ці гроші на фінансовому ринку під високі відсотки.

Чому важливо розблокувати експорт через українські порти Чорного моря?

З початком війни, Україна намагається налагодити експорт зерна через сухопутний кордон на Заході країни та через дунайські порти. Обсяги такого експорту доволі обмежені близько 2 млн т на місяць. Якщо врахувати, що з минулого року залишилося 25 млн т зерна, то потрібно буде цілий рік, щоб вивезти його. А цьогорічний врожай вже надходить на зберігання і при відсутності експорту, його ніде буде зберігати.

Проте набагато важливіший фактор — альтернативні шлях експорту значно дорожчі. Вартість доставки зерна з України до порту Констанца в Румунії сягає $200 за тонну при ціні на зерно в порту $300 за тонну.

Таким чином, українському аграрію від ціни на світовому ринку в $300 залишається менше $100 за тонну. При цьому витрати на вирощування тонни пшениці в українського аграрія складають близько $200.

Не важко порахувати, що українські аграрії можуть продати своє зерно за таких умов зі збитком для себе в розмірі $100 на кожній тонні. При експорті через українські чорноморські порти ціна логістики складе до $30-50 і в такому випадку, українські аграрії можуть продати своє зерно не нижче собівартості, а вже й з прибутком. Це означає, що країна отримає валютну виручку та доходи до бюджету країни.

Зрозуміло, що вартість фрахту (транспортування кораблем) з України буде вища, ніж з тієї ж Констанци, та не думаю, що різниця буде вища за $20-30. Таким чином, витрати на логістику скоротяться в два-три рази, і найголовніше, що виробники сільгосппродукції отримають гроші вчасно і зможуть продовжити свій налагоджений бізнес на своїй рідній землі.

Якщо експорт з портів Одеси, Чорноморська та Південного буде розблоковано, то ці порти сумарно зможуть експортувати понад 3-4 млн т зернових та олійних на місяць.

Також потрібно пам’ятати, що експорт зерна — це не тільки доходи тих, хто вирощує, а це також доходи Укрзалізниці, доходи автотранспорту, доходи портів, з яких виплачується заробітна плата та податки до бюджету. Ці доходи вкрай потрібні країні в умовах війни.

P.S. Звісно ми не можемо довіряти росії, яка веде проти нас брутальну агресивну війну та вчиняє злочини геноциду, що вона дозволить вільно вивозити на експорт українське зерно з українських портів. Втім, ми довіряємо Збройним силам України та Військово-морським силам України, які допоможуть відправити вслід за крейсером москва й інші російські кораблі, які намагатимуться атакувати нас. А світова спільнота повинна жорсткіше реагувати на російські атаки на продовольчу безпеку у світі.  

Микола ГОРБАЧОВ, президент Української зернової асоціації