Агентство Bloomberg повідомило, що за останні кілька тижнів десять суден без пригод здійснили рейси до українських портів на Чорному морі, ігноруючи погрози Росії атакувати судна в цьому районі. За оцінкою Bloomberg, “прохід суден сигналізує про те, що смілива ставка України на створення власного торговельного маршруту після краху безпечного коридору, узгодженого з Росією, виправдалася”.
Ця новина важлива з двох точок зору — економічної та військової. Фактично сама робота українського коридору для вантажних суден говорить про те, що у Чорному морі між Україною та Росією встановився паритет сил. Точніше, паритет загроз.
Новий коридор: зерновий та залізорудний
З економічного погляду поки що успіхи невеликі — якщо порівнювати із зерновим коридором, який діяв з 22 липня 2022 року по 17 липня 2023 року. За даними ООН, за цей час з портів Великої Одеси (це порти Одеса, Південний, Чорноморськ) вийшли 1004 судна з 32,86 млн т вантажу. У середньому за місяць — 84 судна та 2,74 млн т. А якщо взяти найкращі сім місяців роботи коридору, з вересня по березень, то в середньому за місяць виходило 114 суден та 3,55 млн т вантажу.
Нині ми маємо на порядок менші цифри. 1 жовтня віце-прем'єр Олександр Кубраков повідомив, що три балкери із 127 тис. т агропродукції та залізняку вийшли з портів Чорноморськ і Південний, а п'ять нових суден прямують до портів на завантаження — вони мають експортувати 120 тис. т українського зерна до країн Африки та Європи.
3 жовтня на конференції “Майбутнє українського експорту” Кубраков дав свіжу інформацію: “Вже вийшло 10 суден по цьому тимчасовому коридору, який встановлений ВМС України, зареєстрований в усіх світових системах, він офіційно визнаний. Зайшло 10 суден, здається, ще два судна заходять не під зерно”.
Звісно, це ще невелика кількість суден та малі обсяги вантажів, але тут є два оптимістичні моменти. По-перше, той коридор, який діяв у рамках тристоронньої (турецько-російсько-української) Чорноморської зернової ініціативи під егідою генсека ООН Антоніу Гутерріша, був саме зерновим: основними вантажами були кукурудза, пшениця, соняшниковий шрот, олія, ячмінь, ріпак, соя, насіння соняшнику. А зараз додався залізняк.
Керівник холдингу “Метінвест” Юрій Риженков розповів на конференції “Майбутнє українського експорту”, що традиційно на Європу йшло менше 10% українського експорту залізорудних виробів, основний експорт здійснювався морем через порти Південний та Чорноморськ. “Закриття портів майже зупинило комбінати, зараз наші комбінати працюють на 35-40% завантаженості, а у наших колег (Полтавський ГЗК, “Арселорміттал”) комбінати навіть менш завантажені. Іншого виходу, крім відкриття портів Великої Одеси, не існує”, — зазначив Риженков. За його словами, зараз з'явився певний обережний оптимізм через судна з залізняком, що вийшли з портів. “ГУР, ВМС працювали над цим маршрутом 8 місяців, — сказав керівник “Метінвесту”. — Але ще треба попрацювати над тим, аби цей маршрут став таким, на який ми можемо стабільно розраховувати”.
Другий оптимістичний момент, з економічного погляду, це те, що міжнародні страхові компанії почали відновлювати покриття страхових ризиків. 27 вересня страховий брокер Miller та компанія Clearwater Dynamics (CWD) повідомили, що вони стали партнерами, щоб забезпечити повне страхове покриття військових ризиків для суден, що працюють у Чорному морі. У повідомленні йдеться, що запропоноване ними технологічне рішення буде підтримане страховиками Lloyd's та лондонського ринку з рейтингом A, які нададуть страхові можливості для повного покриття полісів. “Використовуючи технологію CWD та оперативну підтримку, ми можемо надати страховикам інформацію, необхідну їм для страхування суден, що прямують коридором. Ми відкриті для всіх запитів і сподіваємося допомогти Україні відновити життєво важливі міжнародні перевезення її зерна”, — заявив керівник морського напряму компанії Miller Нік Саммерс.
Як зазначає Bloomberg, це не обов'язково робить мандрівки менш небезпечними для членів екіпажу. Але це може допомогти українському експорту. “Коли росіяни вийшли із зернової угоди, вони думали, що можуть завдати Україні більше проблем”, — сказав агентству науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень у Києві Микола Бєлєсков. Він очікує, що “кількість суден, що прямують до українських портів, збільшиться”.
Асиметричний паритет
Хоча економічне значення нового коридору поки що скромне, але сам факт його роботи є переконливим доказом військових успіхів України на Чорному морі. Тут також виділимо два оптимістичні моменти.
По-перше, наші військові зуміли знищити значну частину Чорноморського флоту РФ (починаючи з флагманського крейсера “Москва”), а також установок протиповітряної та протиракетної оборони у Криму. Російсько-українська війна на Чорному морі вирізняється своєю асиметричністю: ми навчилися знищувати російський флот, фактично не маючи свого флоту. У вересні це знищення продовжилося.
13 вересня було завдано ракетного удару по бухті Севастополя, пошкоджено великий десантний корабель “Мінськ” та підводний човен “Ростов-на-Дону”. Після атаки сталася масштабна пожежа на Севастопольському морському заводі, також вогонь спалахнув у Південній та Корабельній бухтах Севастополя.
14 вересня внаслідок удару по окупантах у Євпаторії було знищено частину російського комплексу ППО “Тріумф”.
15 вересня СБУ експериментальним дроном “Морський малюк” (Sea baby) підбила російський ракетний корабель “Самум” у Криму. Також ЗСУ затопили російський катер типу КС-791 “Тунець”.
21 вересня було атаковано командний пункт ЧФ РФ біля кримського селища Верхньосадове, де було розміщено 744 центр зв'язку командування ЧФ РФ. Також було завдано масштабного удару безпілотниками та ракетами “Нептун” по військовому аеродрому Саки, де було не менше 12 бойових літаків (Су-24 та Су-30) та ПЗРК “Панцир”. Там же була база підготовки операторів дронів Mojaher.
22 вересня Повітряні сили ЗСУ за наводкою Сил спеціальних операцій ЗСУ завдали удару ракетами Storm Shadow по штабу ЧФ РФ у Севастополі. За даними ССО ЗСУ, під час атаки там якраз проходила нарада керівного складу флоту.
Кожен такий удар зменшує здатність Росії створювати загрози українському морському коридору у Чорному морі. Як визнає The Moscow Times, багато в чому робота коридору стала можлива завдяки нейтралізації ЧФ РФ, який ЗСУ почали інтенсивно бомбити після рішення Путіна припинити дію Чорноморської зернової ініціативи.
Але цього замало, щоб коридор працював. Зрештою, навіть якщо всі залишки ЧФ РФ перебазуються з Криму до Новоросійська, у них залишиться можливість завдавати ударів ракетами та дронами по українських портах, а також по суднах, що проходять українським коридором.
Проте ЗСУ навчилися не лише знищувати російські кораблі, а й створювати загрозу російським портам та коридорам. І це другий оптимістичний момент, з воєнної точки зору.
Як заявив на вищезгаданій конференції Кубраков, якщо щось станеться з цивільним судном в українському коридорі, “ми не будемо про це говорити, але нам є чим відповісти — є військові цілі, є інші цілі, і ворог теж розуміє цю небезпечну грань”. У зв’язку з цим він нагадав, що саме ЗСУ забезпечили передумови для роботи нинішнього коридору. “Багато чого відбулося в Чорному морі, чого не було раніше: суттєві пошкодження десантного корабля біля Новоросійська і багато-багато інших речей. Військовий паритет в Чорному морі ще не встановлений, але ситуація точно не така, як була пів року назад”, — заявив він.
Справді, у ніч проти 4 серпня кілька морських безпілотників атакували рейд військово-морської бази в Новоросійську та завдали пошкодження великому десантному кораблю “Оленегорский горняк”. А наступної ночі була ще одна дуже цікава атака: в акваторії Чорного моря вражено російського танкера SIG, який стояв на якірній стоянці за 50 км від Кримського мосту. Танкер займався доставкою нафтопродуктів для військ РФ, ще з 2019 року він перебуває під санкціями США за доставку нафтопродуктів до Сирії.
Тим самим ЗСУ наочно продемонстрували вразливість військово-морської бази та порту в Новоросійську, а також трафіку російських морських портів Азово-Чорноморського басейну. Значення цих портів можна зрозуміти з того факту, що в першому півріччі 2023 року на них припало понад дві третини всього обсягу вантажоперевезень через російські порти. Тобто, ми показали здатність заблокувати дві третини російської морської торгівлі.
Тож тут працює не лише паритет сил, а насамперед паритет загроз. І якщо за силами в Чорному морі ми все ж таки серйозно поступаємося ворогові (морські безпілотники проти кораблів), то за масштабами загроз ми вже в одній ваговій категорії.
Звісно, це не гарантує, що Путін не захоче завдати удару по вантажних суднах в українському коридорі. Але ми маємо можливості для адекватної відплати. Ми в цьому можемо бути точно впевнені, бо інакше український коридор у Чорному морі не зміг би працювати.
Юрій ВИШНЕВСЬКИЙ
