Бедный шутник Йорик

По вновь утвержденным правилам выдвигать своих кандидатов в депутаты и мэры теперь могут лишь те местные ячейки партий, которые были сформированы за 365 дней до выборов, а таковых у “Фронта перемен” оказалось с гулькин нос. “Украинской правде” Арсений Петрович заявил: “з 686 партійних організацій, які в мене по всій країні, за рік до виборів зареєстровано тільки 19”. Столь открытой и беспардонной политической наглости от коллег по парламенту Арсений Петрович явно не ожидал. Он даже на своем сайте с возмущением заявил: “Прикро, але фракція Блоку Тимошенко, яка начебто представляє демократичний табір, покинула поле бою — сесійну залу парламенту — тим самим здавши демократичні цінності як такі”. Надо полагать, в первую очередь и его лично как одну из этих самых важных демократических ценностей современной украинской политической эпохи.

Само собой, Арсений Петрович возмутился и быстренько выдал на-гора воззвание к тем самым коллегам по ВР, которые его и “кинули”: “Звернення лідера Політичної партії “Фронт Змін” Арсенія Яценюка до демократичних сил у Верховній Раді (11/07/2010).

Прийнятий в суботу, 10 липня, правлячою коаліцією закон “Про вибори депутатів Верховної Ради Криму, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів” очевидним чином звужує конституційні права громадян, усуває від виборів низку політичних сил та перетворює демократичне волевиявлення на фікцію.

Звертаюся до всіх демократичних сил, представлених у Верховній Раді, до всіх депутатів, які вважають себе частиною демократичного табору. Ми не можемо допустити цього. Крім нас немає кому захистити останнє право, яке ще залишилося в українців — право обирати владу.

За моїм дорученням готується звернення до Конституційного Суду щодо відповідності прийнятого закону Конституції України. Прошу, підтримайте це звернення, поставте під ним свій підпис. Разом ми зможемо зупинити курс на остаточну узурпацію влади однією політичною силою. Ми повернемо українцям надію на краще майбутнє!”.

“За моїм дорученням...”! Складывается такое впечатление, что из сознания Арсения Петровича до сих пор не выветрился синдром самого молодого спикера в истории украинского парламента. Но таков уж наш герой, для которого нет преград в красноречии, да вот не было желания поступательно развивать свою партию, впрочем, как и продуктивно работать в ВР. За время своей депутатской каденции в последнем созыве Арсений Петрович посетил утренние и вечерние сессионные заседания 144 раза, а проигнорировал — 193! При этом регулярно он посещал зал лишь тогда, когда восседал в кресле спикера ВР. Статистика говорит о том, что после отставки с поста главы парламента в декабре 2018 г. “обиженный” Арсений Петрович участвовал в рассмотрении законопроектов всего 37 раз, а прогулял 184 утренних и вечерних заседания. Казалось бы, было время для создания ячеек. Даже без ущерба для основной работы, да как-то не вышло. На фоне таких прогулов глубоко аморальным выглядит “Звернення лідера Політичної партії “Фронт Змін” Арсенія Яценюка до демократичних сил у Верховній Раді” да и ко всем избирателям Украины, поскольку Арсений Петрович практически не участвовал в работе ВР и т. о. не помогал своим коллегам в совершенствовании законодательной базы Украины. Теперь же, по его мнению, они просто обязаны помочь ему в легализации его персональных 667 местных партийных организаций.

Посмотрим, что именно “за дорученням” лидера “ФЗ” будет изложено в обращении к Конституционному Суду. Проблема в другом: найдется ли 45 народных депутатов, которые согласятся быть мальчиками на побегушках у нашего политического “мальчика”, взращенного под юбкой канувшей в лету “оранжевой” коалиции? Ассоциация уместна: помните эпизод с неадекватной реакцией на показанный “пальчик” и детским плачем в жилетку президенту Ющенко? В этом плане, с призывом к консолидации народных депутатов по жалобе на ВР в КС, Арсений Петрович очень рискует остаться один на один со своим воззванием. Впрочем, я бы хотел узнать, у кого из народных депутатов он еще остался в авторитете? Хотя, вполне возможно, что представление в КС состоится, и за право быть его инициатором между оппозиционерами может разгореться нешуточная борьба.

Не знаю, какая муха укусила лидера “ФЗ”, но буквально на второй день после регистрации основного проекта закона “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” (№ 6601 от 29.06.10. Автор Александр Ефремов) Арсений Петрович подал свой вариант аналогичного законопроекта со своим весьма своеобразным личным видением темы.

В частности, в документе “а-ля Яценюк” заявлено: “Стаття 2. Загальний порядок висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови. 1. Право висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови мають лише місцеві організації тих партій, які прийняли рішення та утворили коаліцію депутатських фракцій у Верховній Раді Україні, яка є чинною на момент прийняття цього Закону, а також партії-сателіти цих депутатських фракцій. Не можуть бути допущені до виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів місцеві організації тих партій, які містять у своїй назві слово “зміни” або інші співзвучні слова. 3. Остаточні пропозиції з питань розподілу місць серед депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів подаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Президентом України не пізніше як за три дні до дати виборів безпосередньо до Голови Центральної виборчої комісії”.

Поскольку Арсений Петрович человек искушенный, то данный законодательный перл можно рассматривать как своеобразную шутку, посредством которой “фронтовик” попытался в столь изысканной форме показать свое отношение к происходящим процессам, неблагосклонным к нему самому и его “фронту”. Мол, получите, братья по парламенту, шутку, которую смогут по достоинству оценить лишь те, кто понимает толк в метафорах и знаком с творчеством великих сатириков.

Умение некоторых исторических персонажей шаржировать, отпускать шутки и искусно гримасничать всегда вызывало благосклонное отношение к ним со стороны сильных мира сего, да и простого народа. Пожалуй, в контексте изложенного, будут уместны строки из “Гамлета, принца датского” Уильяма Шекспира:

“Первый могильщик: Чума его разнеси, шалопая сумасбродного! Он мне однажды бутылку ренского на голову вылил. Вот этот самый череп, сударь, это — череп Йорика, королевского шута.

Гамлет: Этот?

Первый могильщик: Этот самый.

Гамлет: Покажи мне. (Берет череп.) Увы, бедный Йорик! Я знал его, Горацио; человек бесконечно остроумный, чудеснейший выдумщик... Где теперь твои шутки? Твои дурачества?..”

Михаил ШИШЛЯННИКОВ