Атака на Тимошенко. Що Банкова вигадала для “Батьківщини”

 Довгий час лідер “Батьківщини” Юлія Тимошенко була на узбіччі потоку новин. Власне, це стосується майже всіх політиків, які не мають прихильності Банкової. Але останні кілька днів Юлія Володимирівна потрапила у фокус громадської уваги. Приводом стало розслідування журналіста “Української правди” Михайла Ткача, оприлюднене 27 січня. Він зміг зняти її на пляжі в Дубаї в Об'єднаних Арабських Еміратах. Перед цим “Українська правда” повідомила, з посиланням на свої джерела у Держприкордонслужбі, що Тимошенко вилетіла з України до ОАЕ 27 грудня, а повернулася майже за місяць, 23 січня.

Як Сергій Лещенко викрив Банкову

Інформація від джерела УП у Держприкордонслужбі викликає, м'яко кажучи, подив, адже неважко зазирнути у стенограми засідань Верховної Ради, щоби переконатися — Тимошенко 12 і 13 січня була присутня в Раді і навіть виступала. 12 січня вона говорила про те, що “замість єднання в парламенті планується приймати закон, де по суті частина парламенту буде усунута від прийняття законодавства, усунута грубим шляхом через позбавлення депутатів внесення своїх правок”. А 13 січня вона виступила із заявою про те, що “Батьківщина” не братиме участі у брудних іграх і вимагає насамперед поставити на голосування проекти постанов про позбавлення повноважень п'яти нардепів: Аксьонова (за власним бажанням) та Деркача, Козака, Кузьміна, Медведчука (цих чотирьох Володимир Зеленський позбавив громадянства). Її вимога була задоволена, і всі п'ятеро втратили мандати.

Звісно, той факт, що 62-річна опозиціонерка побувала у Дубаї, це не компромат. І навіть якби вона пропустила через це кілька голосувань, це також не було б компроматом. Інша річ, якби вона входила до правлячої коаліції. Тоді можна було б говорити, що її відсутність поставила під загрозу зриву ухвалення важливих законопроектів. Але Банкова після 24 лютого не захотіла створювати уряд національної єдності, а натомість продовжувала вдавати, що вона має монобільшість “слуг народу”, нібито здатну самотужки приймати всі необхідні рішення.

Звинувачувати в чомусь Тимошенко могли б хіба що її виборці, якби вона упустила можливість висловити в парламенті свою думку щодо якогось важливого питання. Але в умовах, коли засідання парламенту взагалі не транслюються (навіть у записі), а парламентський телеканал “Рада” використовується для зовсім інших завдань, такі закиди втрачають сенс.

Проте розслідування Ткача миттєво підхопили так звані позитивні блогери Банкової. Особливо їм сподобалися політичні висновки, до яких дійшов Ткач: “Юліє Володимирівно, у нас немає часу. У вас, судячи з “відпусток”, є. Звільніть парламент і політичний простір від своєї присутності. І тоді, якщо хтось сфотографує вас у Дубаї у онуків — це буде жовта преса. А поки несіть політичну відповідальність. Це вона”.

Можна було б сумніватися, чи це справді інтрига офісу Зеленського. Все-таки блогери могли висловлювати свою особисту ворожість до лідера “Батьківщини”. Але всі сумніви розвіяв відомий діяч — представник держави у наглядовій раді “Укрзалізниці” Сергій Лещенко. Він відпрацював свою зарплату тим, що розмістив у своєму ТГ-каналі (який є джерелом натхнення для багатьох позитивних блогерів) чотири пости, в яких згадано відпочинок Тимошенко в Дубаї. Вранці 27 січня Лещенко розповів, що “журналіст Михайло Ткач знайшов Юлію Тимошенко на пляжі в Дубаї, де вона жила багато тижнів на віллі”. Потім він розвинув цю тему вдень і ввечері 27 січня та вдень 29 січня. Очевидно, Банковій було важливо підігрівати інтерес до цієї історії, щоби він не охолонув.

Навіщо Банковій атакувати Юлію Тимошенко

Все це виглядає досить дивно, якщо згадати, що донедавна Тимошенко та “Батьківщина” не були помічені у радикальному опонуванні Зеленському та “слугам народу”. Але зараз, схоже, ситуація змінилася. Виступи Тимошенко у Раді 12 та 13 січня чітко показали, що вона вирішила зайняти більш жорстку позицію. На Банковій це помітили і не залишили без реакції.

Про причини цього загострення можна почути три версії. Перша каже, що Тимошенко вчула своїм політичним чуттям (а воно у неї є, інакше вона не протрималася б у політиці чверть століття) наближення великої турбулентності в українській політиці. А це означає, що настав час серйозно зайнятися рейтингами. Якби вона мала посаду в уряді, вона б робила рейтинг на цьому. А оскільки посади немає, їй залишається підвищувати градус опозиційності. Банковій це, природно, не сподобалося, ось та і вжила заходів у відповідь з метою обнулити рейтинг Тимошенко.

Друга версія полягає в тому, що зараз у Банкової посилюється дефіцит голосів у парламенті. Саме з цієї причини Банкова відмовляється від такого кроку, вигідного з погляду піару, як вигнання з парламенту всіх депутатів, які були висуванцями ОПЗЖ. Саме ці депутати і рятують від провалу законопроекти, вигідні владі. Але проблема все одно зростає, бо дисципліна в монобільшості падає.

Ситуація загострилася після рішення РНБО від 23 січня, яким було доручено Кабміну у п'ятиденний термін ухвалити постанову, де передбачити для нардепів “можливість виїзду за кордон України виключно у службові відрядження”. Кажуть, деякі депутатки настільки засмутилися, що висловили намір скласти мандати, аби мати можливість відвідувати своїх дітей, яких вони евакуювали за кордон. Кабмін був змушений рятувати ситуацію тим, що в постанові від 27 січня, прийнятій на виконання рішення РНБО, записав можливість виїжджати за кордон нардепу, якщо він є жінкою або самотнім батьком, для відвідування своєї дитини молодше 18 років або для супроводження її для виїзду за межі України.

Так от, якщо у “слуг народу” наростає дефіцит голосів, тоді підвищується вартість додаткових голосів. Вартість не лише в банальному (фінансовому) сенсі, а й у політичному (тобто розплачуватись потрібно лобістськими рішеннями та кадровими позиціями). Це чудово знають Ігор Коломойський та інші олігархи, які опікуються депутатськими групами “За майбутнє” та “Довіра”. Та й фракція “Батьківщини” теж це знає. У такому разі демонстративна опозиційність — це гра на підвищення ціни. А чорний піар проти Тимошенко — це гра на зниження. І попередження на майбутнє, щоб лідер “Батьківщини” була зговірливішою.

Нарешті, третя версія полягає в тому, що парламент дедалі більше атомізується. Переважна більшість нинішніх нардепів, у тому числі і “слуг народу”, усвідомлюють, що вони не мають шансів потрапити до наступного парламенту. Це стосується фракції “Батьківщини” у повному складі — судячи з нинішніх рейтингів, партія Тимошенко не подолає 5%-й бар'єр. І доки Тимошенко намагається торгуватися оптом, тобто усією фракцією, офіс Зеленського може розпочати торгівлю в роздріб — з окремими членами “Батьківщини”. Ідеальна для Банкової ситуація виглядає так: рейтинг Тимошенко обнулений, а її депутати поділені між центрами впливу, повністю лояльними до Офісу президента. Можливо, перші дії у напрямку цього ідеалу ми зараз і спостерігаємо.

Зрозуміло, що описані три версії не суперечать одна одній. Можливо, певною мірою справедливі вони всі. Ну а Тимошенко на сьогодні практично не має ресурсів для активних контрдій.

Юрій ВИШНЕВСЬКИЙ