“Арсенал”: півкроку до краху

Казенне підприємство спеціального приладобудування “Арсенал” — єдине в Україні, яке має весь цикл розробки, виготовлення і випробувань складних оптико-електронних систем, в тому числі інфрачервоних і лазерних.

Завдяки йому Україна залишається в переліку небагатьох країн світу, які володіють оптичними технологіями.

“Арсенал” відомий у світі завдяки оптичним приладам для ракетної, авіаційної та морської техніки. Всі запуски супутників і стратегічних ракет СРСР і Росії забезпечують системи початкового орієнтування, створені на “Арсеналі”.

Літаки “СУ” та “МІ” укомплектовані нашоломними системами цілевказання розробки й виготовлення “Арсеналу”, авіаційні ракети оснащені інфрачервоними головками самонаведення того ж “Арсеналу”. Танкове замовлення Пакистану виконувалося теж за участю “Арсеналу”.

“Арсенал” і зараз задіяний у виконанні як оборонних замовлень України, так і міжнародних контрактів з Росією, Кореєю, Китаєм.

“Арсенал” хоче працювати і має для цього всі умови — фаховий колектив, обладнання та ініціативне керівництво, проте не має можливості, бо орган управління — Державне космічне агентство України, який мав би бути зацікавлений у розвитку підприємства, — демонструє протилежні інтереси.

Для виконання контрактів підприємству потрібні гроші. Їх можна було б узяти в кредит, проте для цього потрібні гарантії агентства, але воно нам відмовляє.

“Арсенал” об'єднує два підприємства: саме КП ЦКБ “Арсенал” та приєднане до нього в листопаді 2009 року за розпорядженням уряду державне підприємство “Завод “Арсенал”. До об'єднання КП ЦКБ “Арсенал” був кращим підприємством космічного агентства, а “Завод “Арсенал” опинився на грані банкрутства.

Причинами приєднання заводу були утричі нижча продуктивність праці на ньому порівняно з КП СПБ “Арсенал” і, відповідно, низька зарплата — 1 200-1 400 гривень, а також збитковість виробництва, фактично — доведення заводу до банкрутства.

Кредитори намагалися порушити процедуру банкрутства в момент приєднання. Державний департамент з питань банкрутства проводив перевірку і прийшов до висновку про наявність ознак умисного доведення підприємства до банкрутства.

Завод мав великий борг: на момент прийняття розпорядження про об'єднання він перевищував 140 мільйонів гривень, в тому числі перед бюджетом — 33 мільйони гривень. За 2005-2008 роки борги заводу зросли у 14 разів.

Системно розбазарювалися площі підприємства, нищилося оптичне виробництво при його переміщенні з проданого корпусу. Більше 43 тисяч квадратних метрів площ перейшло в “Просте товариство”, де завод, володіючи часткою 49,99%, не міг впливати на його діяльність — всі учасники мають по одному голосу.

Виробництво було завантажене лише на 30%, а керівництво не мало жодних планів з виведення заводу з кризи.

Значною мірою проблеми ДП “Завод “Арсенал” були викликані втягуванням його тодішнім керівником І. Волощуком — нинішній заступник генерального директора Державного космічного агентства України — у так звану спільну діяльність — “Просте товариство” — з приватними структурами, якими він володів або контролював.

Передавши в спільну діяльність 43,8 тисячі квадратних метрів площ Печерського майданчика заводу, він ще позичив у своїх структур для заводу більше 60 мільйонів гривень, щоб сплатити податки, які виникли при цій передачі.

Ніякої задекларованої діяльності “Просте товариство” не веде, натомість через суди домагається визнання за його приватними членами права спільної часткової власності на приміщення, передані заводом у спільну діяльність.

Прямий збиток від перебування підприємства у цьому “Простому товаристві” на 1 липня 2010 року становить 84,9 мільйона гривень.

Перевірка фінансово-господарської діяльності заводу КРУ за 2006-2009 роки встановила порушень на 105 мільйонів гривень.

У квітні 2010 року КРУ у листі до НКАУ відзначило прийняття колишнім керівником ДП “Завод “Арсенал” Волощуком “управлінських рішень, які носять відверто сумнівний характер, або ж його бездіяльність призвела до неефективного використання коштів та майна державного підприємства”.

Звісно, приєднання заводу з великим набором проблем значно погіршило фінансово-економічний стан всього казенного підприємства.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що в 2010 році припинено фінансування робіт за державним замовленням за темами “Сапсан”, “Борт”, “Оптика”, “Калібрі”. Загальний обсяг фінансування за ними — десятки мільйонів гривень.

Однією з основних причин, що заважають нормалізувати роботу підприємства, залишається перебування його майна у “Простому товаристві”, а також неможливість взяти кредити, бо НКАУ відмовляє у гарантіях.

Колективу незрозуміла позиція агентства, яке ніяк не реагує на численні звернення і пропозиції “Арсеналу”. Замість допомоги воно та всі контрольні органи проводять безкінечні перевірки: в 2010 році їх було 22.

Крім того, надійшло більше 150 різних запитів від контролюючих органів, ініційовано розірвання контракту з керівником підприємства, в судовому порядку проводяться виселення підрозділів підприємства із займаних площ, відчужуються площі, на яких розташовані науково-технічні відділи і лабораторії.

Крім того, не вирішується питання про розірвання стосунків з “Простим товариством”, збитки від перебування в якому постійно збільшуються. Натомість з підприємства примусово стягуються борги, набуті заводом до приєднання.

У трудового колективу підприємства без його згоди під тиском НКАУ і МОЗ забирають медико-санітарну частину, розташовану на Кловському узвозі, 13-А, збудовану за кошти трудового колективу в останні роки радянської влади.

Усі спроби колективу проінформувати про таку дивну поведінку НКАУ вище керівництво держави наштовхнулися на специфіку українського документообігу.

Замість того, щоб у розібратися самостійно, Адміністрація президента звертається до уряду, а той — до “профільного міністерства”, того самого космічного агентства, яке пропонує трудовому колективу під керівництвом успішного керівника “Арсеналу” провести “якісну оптимізацію виробничих потужностей, звільнитися від неприбуткових активів і провести структурну реформу в управлінні”.

Але ж ми знаємо, що означає ця фраза насправді: в “Арсеналу” знову відбиратимуть корпуси та площі, а доки проводитиметься “структурна реформа в управлінні”, ми втратимо всі міжнародні замовлення. Адже контракти за державним замовленням України нам і так не фінансують.

Це може призвести до знищення підприємства, а разом з цим — і галузі оптичного приладобудування в Україні.

Галина ГОЛОВИНСЬКА, голова первинної профспілкової організації працівників оборонної промисловості КП СПБ “Арсенал”