Ахметов знову монополізує експорт електроенергії

Регулятор цього сектора — Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики — НКРЕ — внесла зміни до Порядку проведення аукціонів щодо доступу до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж України для експорту електричної енергії.

Відповідна постанова НКРЕ №1410 від 7 листопада 2013 набрала чинності після офіційного опублікування в газеті “Урядовий кур'єр” від 28 листопада.

Голова НКРЕ Сергій Тітенко, відповідаючи на запитання “Економічної правди”, повідомив, що у змінах до порядку враховано зауваження Секретаріату ЄЕС.

За його словами, експортні поставки мають право здійснювати енергопостачальні компанії, які подали заявки на участь в аукціоні на доступ до міждержавних мереж України, відповідають кваліфікаційним вимогам до учасників аукціону та визнані переможцями цього аукціону.

Однак сказане керівником НКРЕ не означає, що до цього сегмента бізнесу будуть допущені всі бажаючі. Адже досі всіма правдами і не правдами державні мужі забезпечували експорт лише одній структурі — ДТЕК, власник якої — Рінат Ахметов.

Річний обсяг експорту у 2012 році становив майже 600 млн дол і має тенденцію до зростання. І всі ці кошти отримує ДТЕК.

Тепличні умови для структур Ахметова забезпечували такі державні структури, як НЕК “Укренерго”, НКРЕ та ДП “Енергоринок”. Водночас, вони грубо ігнорують права решти потенційних експортерів долучитися до цього бізнесу.

Щоб підтвердити цю тезу, варто лише познайомитися з листуванням з цими державними структурами будь-кого із заявників протягом останнього року. З неї випливає, що мета регуляторів — нікого, крім ДТЕК, не допускати до експорту.

Хоча, можливо, невдовзі відбудуться непомітні зміни: право експорту отримає якась структура, наближена до “Сім'ї”. Втім, це жодним чином не змінить загальну картину, адже Ахметов і “Сім'я” — вже давно єдине ціле.

“Економічна правда” ознайомилася із свідченнями представників компаній, які давно намагаються хоча б “дійти” до аукціону для участі у конкурсі на право експорту електроенергії. Перемогти чиновницьку тяганину вони не здатні.

Ситуація не змінилася навіть після ухвалення згаданих змін до порядку доступу до мереж.

Натомість спікери ДТЕК заявляють про невигідність експорту струму. Нібито саме через це нема бажаючих займатися експортом. Однак це відверта неправда. Схоже, маніпулювати свідомістю громадськості через ЗМІ — прерогатива тих, хто інвестує в розвиток надзвичайно корумпованого режиму.

Які ж перспективи?

Раз на рік призначаються торги на придбання основних потужностей для експорту електроенергії. Теоретично, в них можуть брати участь всі бажаючі. Крім того, за наявності вільних потужностей щомісяця проводиться ще один аукціон.

Перший аукціон на доступ у 2014 році до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж України для експорту електричної енергії заплановано на 10 грудня.

Оголошення про це ще 2 грудня оприлюднене на сайті системного адміністратора — НЕК “Укренерго”. У цьому оголошенні також вказано інформацію про кінцеву дату подачі заяв усіма бажаючими. Заяви прийматимуться до 16 години 9 грудня 2013 року.

Часу обмаль, а створених перепон цілком достатньо, щоб відсікти всіх бажаючих, крім наближених до влади.

Мабуть, не випадково в оголошенні припущена груба помилка: там сказано, що аукціон проводитиметься відповідно до Порядку, що вже втратив чинність.

Це Порядок, що був затверджений НКРЕ 8 листопада 2012 року за номером 1450. Чому ж не відповідно до Порядку зі змінами, що затверджений постановою НКРЕ №1410 від 7 листопада 2013 року?

За даними “Укренерго”, кількість учасників ринку, “які отримали ліцензію на право постачання за нерегульованим тарифом, перевищує дві сотні і постійно змінюється”.

“Всі претенденти мають вільний доступ до міждержавних ліній електропередач. Умови проведення аукціонів прозорі, що визнано авторитетним секретаріатом ЄЕС”, — повідомив ЕП начальник департаменту “Укренерго” Олександр Светелік.

За його словами, “Укренерго” готується до проведення відкритого тендера, побудови нового механізму розподілення вільної пропускної спроможності міждержавних електричних мереж, переходу на організацію електронного аукціону з використання електронного обігу документів та електронного цифрового підпису.

“Передбачено також проведення річних, місячних та добових аукціонів з 1 грудня 2014 року відповідно до закону “Про засади функціонування ринку електричної енергії України”, — повідомляє Светелік.

Водночас, надруковане оголошення посилається на минулорічний Порядок. Складається враження, що в “Укренерго” права рука не знає, що робить ліва.

Зміни до порядку проведення аукціонів, затверджені постановою НКРЕ, передбачають певні пом'якшення для потенційних учасників. Зокрема, зменшено розмір гарантійного внеску для річного аукціону до розміру місячного.

Запроваджено новий інструмент гарантії виконання зобов'язань перед системним оператором — “Укренерго” — у вигляді банківської гарантії.

Більш лояльно ставитимуться до порушників порядку проведення аукціонів. Порушник не допускатиметься до торгів протягом трьох місяців замість шести. Зазначені зміни нібито покликані розширити коло учасників аукціону.

Чи відкриють зміни доступ до експорту електроенергії всім бажаючим? За словами комерційного директора ТОВ “Ріел пауер сеплай” Андрія Кошелюка, компанія доклала чимало зусиль для участі у щорічному аукціоні на право експортувати струм в ЄС, але “Укренерго” позбавляє такої можливості.

Зокрема, у вересні 2013 року “Укренерго” повідомила компанії про готовність затвердити зовнішньоекономічний контракт в разі надання копії договору з ДП “Енергоринок” на закупівлю електроенергії для її подальшого експорту.

Учасник аукціону повинен мати укладені зовнішньоекономічні контракти, а також договір з “Енергоринком” на купівлю електроенергії для подальшого експорту.

Пізніше “Укренерго” відмовила потенційному учаснику аукціону. Мовляв, договір не відповідає наданому зовнішньоекономічному контракту. До того ж з'явилося нове прохання: надати підтвердження можливості купівлі-продажу струму для її експорту з “острова Бурштинська ТЕС” в обсягах, зазначених у контракті.

Чи надасть такий дозвіл ДТЕК — власник “острова Бурштинська ТЕС” — питання риторичне. Продукуючи нові вимоги, завжди можна відсікти небажаних учасників.

Чи могли стати причиною відмови зміни до порядку проведення аукціонів?

Ні, адже підготовка до аукціону почалася ще 31 жовтня 2013 року. Тоді на сайті “Укренерго” був опублікований графік проведення аукціонів на 2014 рік. Згідно з ним річний аукціон для експорту електроенергії у 2014 році мав відбутися 11 грудня. Кінцевий термін подачі заявок на участь в аукціоні — 9 грудня 2013 року.

Далі почалася гра з датою затвердження змін до порядку проведення аукціонів. Як уже згадувалося, НКРЕ затвердила постанову №1410 ще 7 листопада 2013 року, але вона стала чинною 21 листопада 2013 року, але Мінюст оприлюднив інформацію про неї аж 28 листопада. Далі — вихідні дні.

А вже у понеділок, 2 грудня, “Укренерго” оголосить прийом заяв від потенційних учасників. Залишається лише тиждень, щоб узгодити всі документи.

Чому такий запеклий спротив чинять керівники “Укренерго”, НКРЕ, “Енергоринку”, щоб не допустити бажаючих, крім ДТЕК, до експорту української електроенергії?

Кілька місяців тому генеральний директор холдингу ДТЕК Максим Тимченко заявив, що “експорт електроенергії зараз збитковий, це винятково соціальне навантаження заради спалювання вугілля”.

“Ми купуємо енергію по 49-50 євро за МВт-год, а продаємо по 42 євро. Якщо хтось скаже, що готовий забезпечити наші обсяги експорту і гарантувати завантаження потужностей — ми готові на поступки”, — стверджує він.

Однак Тимченко лукавить. Якби це було не вигідно, то ДТЕК не збільшувала б обсяги потужностей на “Бурштинському острові”, що працюють на експорт, майже на 150 МВт до 650 МВт і не відтісняла би конкурентів нечесним шляхом.

Днями комерційний директор ДТЕК Андрій Фаворов повідомив, що 2013 року ДТЕК планує експортувати майже 10 млрд кВт-год електроенергії з України.

Тобто, за підсумками 2013 року експорт порівняно з 2012 роком зросте на 3,2%, хоча, за словами Фаворова, у Європі склалася несприятлива кон'юнктура цін. Зрозуміло — кон'юнктура часто змінюється, тому тікати з ринку ніхто не збирається.

Наприклад минулого рокулише перші 3 місяці ціна продажу електроенергії в Угорщині (48-59 євро за МВт-год) була нижчою, ніж закупівельна ціна в ДП “Енергоринок” (близько 45 євро за МВт-год).

Решта місяців цінова кон'юнктура працювала на користь українських експортерів, а тому чистий прибуток від експорту електроенергії в напрямку ENTSO-E 2012 року міг перевищити 20 млн євро!

Надзвичайно вигідні закупівельні ціни на енергоринку України для ДТЕК забезпечив уряд — у березні 2012 року Кабмін ухвалив постанову про скасування дотаційних сертифікатів при розрахунку ціни на експорт електроенергії.

У відповідності до цієї постанови, експорт здійснювався за оптовою ціною Енергоринку України без урахування обсягів дотацій для компенсації втрат, зумовлених поставками електроенергії.

Отже, оптова ціна електроенергії для експортерів (читай, для ДТЕК) знизилася на 30%!

Водночас доходи системного оператора — державної компанії НЕК “Укренерго” — за даними “Укррудпрому” катастрофічно падають з року в рік: у 2010 році — понад 140 млн грн, у 2011 році — 156 тис грн, у 2012 році — лише 110 тис грн.

Зате стрімко зростають прибутки приватної ДТЕК. От і весь секрет, чому ДТЕК так вигідно експортувати електроенергію.

А ще програють інші виробники електроенергії, коштом яких забезпечують високі тарифи для теплових електростанцій, включно й для станцій ДТЕК. Це державні компанії НАЕК “Енергоатом” та “Укргідроенерго”.

До речі, компанія “Енергоатом”, атомні електростанції якої багато років поспіль виробляють майже половину всієї електроенергії, також намагалася стати експортером свого товару, але марно.

Атомникам влада преференцій не дає, а, навпаки, зробила її донором всієї економіки і споживачів за допомогою занадто низького тарифу 22 коп за кВт-годину. А закуповувати електроенергію на енергоринку для здійснення експорту “Енергоатом” повинен за ціною, більш ніж втричі вищою. Парадокс.

Звісно, експорт струму слід нарощувати. Однак чому тут повинна заробляти лише одна приватна компанія, якій влада забезпечує небачені преференції?

В останні десятиріччя Україна намагається відновити статус повноцінного гравця на європейському ринку електроенергії. Саме тому ще 2002 року почався процес інтеграції енергосистеми країни з Європою — без врахування думки РФ та під акомпанемент обурення тодішнього глави РАО “ЄЕС Росія” Анатолія Чубайса.

Розуміючи безперспективність ринку СНД, Україна у 1990-х роках заявила про намір інтегрувати свою енергосистему з енергетичним об'єднанням Європи UCTE. Однак спочатку слід було привести радянські стандарти до європейських.

Інтеграція відкриває великі перспективи для експорту струму в Європу. Саме з таким розрахунком і будувалася радянська енергосистема. Потужність ліній, що з'єднують Україну з ЄС, становить 6 тис МВт — утричі більше, ніж з Росією.

У радянські часи щорічний експорт електроенергії через Україну на Захід становив 29 млрд кВт-год, і обсяги планувалося нарощувати. Однак після розвалу СРСР український експорт скоротився удесятеро.

Різке падіння було зумовлене тим, що Східна Європа взяла курс на інтеграцію з ЄС. Країни регіону від'єднали свої енергосистеми від радянської системи “Мир” і приєднали до європейської UCTE. Українська енергосистема опинилася в ізоляції, потужності простоювали, і нині більшість з них уже не підлягає відновленню.

Намагаючись відновити свої позиції на зовнішніх ринках, уряд у 1995 році заявив про інтеграцію у європейську енергосистему. Почали із створення окремої південно-західної частини енергосистеми — “острова Бурштинської ТЕС”.

Навесні 2002 року експеримент почав діяти. “Бурштинський енергоострів” відділили від української енергосистеми, а потім синхронізували його роботу з системою UCTE. У постійному режимі з Європою “острів” працює з 2003 року.

Планувалося приєднати до UCTE всю енергосистему України, але процес заморозили: нові власники не хочуть вкладати в реабілітацію теплової енергетики.

Після створення “острова”, що входив до складу компанії “Західенерго”, почалася боротьба за цю компанію. Прем'єром тоді був Віктор Янукович, тому не дивно, що Ахметов отримав контроль над “Західенерго” і “Бурштинським островом”.

Тепер олігарх повинен поділитися своїм бізнесом з тими, хто створив йому такі сприятливі умови для збагачення. А Україна залишиться при своїх інтересах.

Довідка

За даними Міненерговугілля, за десять місяців 2013 року експорт електроенергії становить 8 226,2 млн кВт-год, що на 2,9% більше, ніж за цей же час 2012 року.

В тому числі до країн Східної та Центральної Європи експортовано 4 424,1 млн кВт-год струму, що на 9,8% більше, ніж за аналогічний період 2012 року. До країн СНД — 3 802,1 млн кВт-год, що на 4,2% менше, ніж за десять місяців 2012 року.

Іван ПИСАРЕНКО