Ахметов віддає всі медіа, щоб не потрапити в реєстр олігархів. Чим загрожує антиолігархічний закон найбагатшим українцям

“Антиолігархічний” закон №1780 (далі — Закон №1780), ухвалений 23 вересня 2021 року, фактично почав працювати 7 травня 2022-го. 

Він ввів поняття “олігарх” та анонсував запровадження так званого реєстру олігархів.

Згідно із законом, олігарх — це фізична особа, яка має значну економічну й політичну вагу в суспільному житті та відповідає щонайменше трьом із чотирьох ознак:

• бере участь у політичному житті;

• має великий вплив на засоби масової інформації;

• є кінцевим власником субʼєкта господарювання, який є субʼєктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на ринку та протягом одного року поспіль підтримує або посилює таке становище;

• підтверджена вартість активів особи (та субʼєктів господарювання, бенефіціаром яких вона є), перевищує 1 млн прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. У 2022 році це 2,39 млрд грн. 

Такі критерії для виявлення “олігарха” зламали стереотип, що олігарх — особа, в якої просто дуже багато грошей. 

Проте поняття “олігарх”, введене законодавцем, піддавалося критиці за неточність, яка може призвести до помилкового визнання олігархами осіб, які є далекими від політики та сприятиме потраплянню до реєстру середніх та великих бізнесменів, приховуванню статків та появі номінальних власників майна. У звʼязку з цим, активно критикувався й сам Закон №1780. 

29 червня 2022 року президент своїм указом (далі — рішення №459/2022) запустив процес реєстрації олігархів.

Реєстр олігархів вестимуть в електронній формі державною мовою. До реєстру не вноситимуть відомості, що містять державну таємницю та службову інформацію. Однак відомості про олігархів, які вносяться до реєстру, не можуть бути визнані конфіденційними. 

Реєстр міститиме дані щодо олігарха, перелік юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником яких він є, контакти олігарха, перелік політиків, до роботи яких він причетний.

Вибірковий підхід

Виявлення олігархів та їх реєстрація — завдання РНБО за поданням її членів, Кабміну, НБУ, СБУ та Антимонопольного комітету. Рішення про відповідність “кандидата” в олігархи критеріям та необхідність його включення до реєстру приймається виключно РНБО. Ні рішення №459/2022, ні закон №1780 не передбачають обовʼязки РНБО виявити та зареєструвати всіх українських олігархів, розглянути подання щодо визнання особи олігархом, та не встановлюють жодних термінів для цього. 

Це дозволяє застосовувати вибірковий підхід до виявлення олігархів, залежно від різних чинників, не виключаючи бажання самого РНБО і вказівки “зверху”. 

Відкритим залишається питання конфлікту інтересів членів РНБО при розгляді питання про визнання одного із них олігархом. До РНБО за посадою входять президент, голова Верховної Ради, міністри, голова СБУ, генпрокурор, голова НБУ. У декого з них можуть бути статки і вплив на медіа. Виходить, орган, який відповідає за “викриття” олігархів потенційно може складатися з тих самих олігархів. Чи будуть такі особи добросовісно вносити себе до реєстру олігархів? 

Санкції проти олігархів

Після визнання особи олігархом та включення її до реєстру, їй забороняється:

• здійснювати внески на підтримку політичних партій;

• бути покупцем, бенефіціарним власником покупця під час приватизації обʼєктів великої приватизації — державних підприємств, балансова вартість яких перевищує 250 млн грн;

• фінансувати будь-яку політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.

Після включення олігарха до реєстру, він фактично прирівнюється до державного службовця. Закон покладає на олігарха обовʼязок подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування — декларації про доходи, яку подають держслужбовці. 

Така норма змушує олігархів задекларувати все, аби не бути притягнутим до кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації.

Що обмежується насправді

На сьогодні законодавство України дозволяє фінансувати політичні партії олігархам до включення їх у реєстр. Проте, новий закон частково залишає поза увагою діяльність підконтрольних олігарху юридичних осіб. 

Формально, заборони щодо внесків на підтримку політичних партій та фінансування мітингів на них не поширюватимуться. Це означає, що дві із трьох заборон є не стільки заборонами, скільки обмеженнями, які можна обійти.

Обовʼязок подавати декларацію про майновий стан і доходи — теж досить формальне, оскільки не впливає на життя олігарха та потребує його уваги лише один раз на рік. Лишень юристам трохи розширили коло можливих клієнтів.

Єдине, що реально обмежуватиметься на практиці — право бути покупцем обʼєктів великої приватизації. А з огляду на вибірковий підхід до “виявлення” олігархів РНБО фактично зможе відсіювати неугодних покупців крупних державних підприємств.

Контакти під контролем

Хоча закон №1780 та рішення №459/2022, на перший погляд, стосуються тільки олігархів, вони не залишили поза увагою осіб, які входять до кола їх спілкування.

У разі контакту публічного службовця з олігархом, або його представником, службовець зобовʼязаний подати декларацію про контакти. Документи чітко визначають, що означає “контакт” та навіть запроваджують перелік винятків. Під контактом з олігархом або його представником розуміється зустріч та розмова, у тому числі онлайн, спілкування за допомогою телефону чи засобів електронного звʼязку будь-якого змісту.

Декларацію про контакти не потрібно подавати, якщо контакт відбувся у ході публічної зустрічі службовця з олігархом або його представником:

• в офіційних заходах в режимі прямої трансляції на радіо, телебаченні або через інтернет;

• у судовому засіданні;

• в офіційних заходах (нарадах), ініційованих органами державної влади, за умови, що інформація про захід із повним переліком учасників та темою обговорення розміщена на офіційному сайті органу влади.

Перш ніж розпочати контакт, олігарх та його представник зобовʼязані повідомити публічного службовця про факт включення олігарха до реєстру. Однак, закон не встановлює відповідальність за непопередження. Це означає, що наявність контакту з олігархом — проблема того, хто з ним контактує. 

Декларація подається не пізніше наступного дня після контакту з олігархом або його представником, для цього потрібно заповнити електронну форму на сайті РНБО. У декларації необхідно вказати детальну інформацію щодо контакту: про особу, яка її подає, олігарха, дату і місце зустрічі або розмови, її короткий зміст.  

Олександр БОРОДКІН, Марія НОВИК