АМКУ виправдовує “Інтерпайп” Пінчука неправдивими даними

Але за Конституцією Україна — правова держава, тому виробника коліс “Інтерпайп” ми зможемо називати лише після рішення АМКУ. А його досі немає.

Як виявилося з листа, який АМКУ направив народному депутату Ярославу Юрчишину, відомство до жовтня 2020 року взагалі ніколи не досліджувало цей ринок. Звернуло увагу на нього лише після заяви “Полтавського ГЗК” ще одного олігарха  Констянтина Жеваго. Який поскаржився в АМКУ на занадто дорогі колеса олігарха Віктора Пінчука для його вагонів.

І ось з жовтня 2020 вже пройшов рік, а Комітет досі не може відповісти ні Жеваго, ні “Укрзалізниці”, ні українцям — чи є “Інтерпайп” монополістом? І якщо так, то чи зловживає він монопольним становищем, продаючи колеса за завищеними цінами?

При цьому останній раз суттєво “Інтерпайп” підняв ціни на колеса в 2019 році. Якщо в 2018 році на тендерах Укрзалізниці ціна суцільнокатаного колеса складала 15 900 грн. без ПДВ, то вже в 2019 стала 29 980 грн. без ПДВ.

Тобто вартість залізничних суцільнокатаних коліс зросла в два рази, а сам “Інтерпайп” пояснив це цінове ралі “підвищеним попитом на ринку”.

Насправді, попит дійсно збільшився, але не в Україні, а закордоном. І не у наших стратегічних партнерів, а у стратегічних ворогів — у Росії.   Росіяни дали “Інтерпайпу” поторгувати у себе своїми колесами та згодом наклали на них антидемпінгове мито. Причина — зовсім не патріотична для великого українського бізнесмена. За даними росіян, “Інтерпайп” штучно занижував ціни на ринку Росії аби отримати максимальні замовлення, а низьку дохідність компенсував за рахунок завищеної ціни на українському ринку.

Уловили? Олігарха звинувачували в тому, що він агресору продавав дешевше колеса, а різницю покривав реалізовуючи їх дорожче в Україні.

Можливо Росія, як завжди бреше. Але, якщо подивитися вихідні данні, то ми дійсно побачимо, що в 2019 році “Інтерпайп” наростив поставки в Росію залізничних коліс. За даними митниці в 2019 з України до РФ було експортовано залізничних коліс майже на $150 млн. (4 млрд. грн.).

За даними російського порталу закупівель середня ціна в 2019 році складала 40-60 тис. рублів за одиницю. Тобто орієнтовно 15-20 тис. грн. Тоді як в тендерах Укрзалізниці “Інтерпайп” підняв ціни до 30 тис. грн. Тобто майже в 2 рази дорожче.

І пояснити таку стратегію бажанням захопити ринок агресора ми також не зможемо. Бо, як бачимо, ринок він у підсумку не захопив, а втратив. Але українська державна залізниця через цю недолугу бізнес-стратегію понесла цілком реальні збитки, фактично субсидуючи російську.

І ось з цим кейсом АМКУ розбирається рік та поки не просто безрезультатно, а й з хибними висновками.

Так, згідно з листа Юрчишину, попередньо Комітет встановив, що “Інтерпайп” нібито не мав монопольного становища на українському ринку. За даними Комітету, окрім продукції “Інтерпайпу”, на український ринок в 2017-2020 роках нібито також поставлялися залізничні колеса російського виробника “Євраз Холдинг” та казахського виробника з російськими власниками ТОО “Проммашкомплект”.

Однак “Проммашкомплект” отримав сертифікат відповідності на залізничні колеса лише восени 2020 року, тобто через рік після підняття ціни на колеса Пінчука. Більш того вже за кілька місяців орган сертифікації скасував своє рішення та анулював дозвіл на використання казахських коліс. Отже, казахи за цей час не встигли навіть спробувати поконкурувати з українським лідером. За даними порталу Державної митної служби колеса суцільнокатані для залізничного транспорту з Казахстану в Україну в період дії сертифікату “Проммашкомплект” не ввозилися. І або АМКУ рік взагалі нічого не робив, через що не володіє даними, які лежать на поверхні. Або відомство навмисно маніпулює фактами, щоб врятувати олігарха від регуляторних наслідків статусу монополіста та покарання за зловживання.

Що гірше? Обирайте самі. А офіційну відповідь тут вже мають шукати скоріш правоохоронці, ніж експерти.

З постачанням залізничних коліс “Євраз Холдинг” схожий факап. В 2018-2020 роках Росія забороняла експорт коліс через надмірний попит на внутрішньому ринку. Отже будь-яким легальним шляхом колеса з Росії в Україну потрапити не могли.

Єдине пояснення такому хибному твердженню АМКУ, що приходить на думку, — це те, що відомство могло помилково віднести до факту імпорту залізничних коліс з РФ колеса для трамваїв, які входять до спільного коду митної реєстрації УКТ ЗЕД 8607 19 “Частини до залізничних локомотивів або моторних вагонів трамвая або рухомого складу: колеса та їх частини”.

ТОВ “МС Трейд Україна”, яке є дилером російського “Євраз Холдинг”, зокрема поставляє частини коліс для трамваїв, які обліковуються за тим же кодом УКТ ЗЕД. Тому трамвайні колеса з Росії дійсно могли ввозитися. Але ж на залізничні вагони їх ну ніяк не натягнеш.

Крім того з квітня 2021 року Україна дзеркально відреагувала і урядовою постановою повністю заборонила ввіз з РФ коліс суцільнокатаних для залізниці.

Отже, і тут знов або глибока криза компетентності та елементарної уважності посадовців АМКУ, що проводять дослідження, та керівництва АМКУ, яке підписує листи з неправдивими даними. Або відверта гра в олігархічні ворота.

Отже, тисяча залізничників виявилися праві — не існує конкуренції колесам “Інтерпайп”. А Комітет поки займається фейками та невідомо коли нарешті зможе розгледіти, що “ринок” складається з єдиного гравця.

Справедливості заради варто згадати, що за цей рік Антимонопольний комітет таки щось зробив. Рекомендував “Укрзалізниці” скасувати заборону на використання китайських коліс. Але з одного боку, капітал та товари Піднебесної також можуть бути зброєю, про що не варто забувати. На  імпорт з Китаю треба дивитися, в тому числі, під кутом національної безпеки. А з іншого боку, зняття цієї заборони найближчим часом не матиме жодних наслідків, адже китайська продукція не проходила в Україні процедуру сертифікації і не може поставлятися до моменту одержання сертифікату відповідності.

Тим часом “Інтерпайп” продовжує розігрувати тендери на постачання коліс і бандажів з формальними конкурентами. Одноособово контролювати ринок та визначати ціни. А “Укрзалізниця” платити за його радянсько-застарілий товар, як за сучасний, дорогий, європейський.

Володимир ДАЦЕНКО