Учора головний економіст Міжнародного валютного фонду Олів’є Бланшар спрогнозував: світова фінансова криза триватиме до 2010 року. Після цього має пройти щонайменше рік, аби ситуація нормалізувалася. Схожої думки дійшли керівники 21 країни, які зібралися на Форумі азійсько—тихоокеанської економічної співпраці (АТЕС) у столиці Перу. Такі економічно розвинені держави, як США, Канада, Японія, Австралія, Росія підписали спільне ком’юніке: кризові явища триватимуть ще 18 місяців. Цікаво, що деякі з президентів—учасників саміту — зокрема керівники Мексики, Канади — одразу ж після оприлюднення документа висловили сумнів у такому “бліцкригу”: мовляв, проблеми набагато глибші, і півтора року для їх подолання — це не термін. Насправді ж, заявляють деякі світові економісти, гостра фаза кризи у США триватиме два з половиною—три роки — і тільки потім Америка, а за нею й цілий світ, увійдуть у стадію депресії та стагнації — останні фази кризи.
В Україні ж ситуація цілком залежить від стану справ на світових ринках, переконані вітчизняні аналітики. Чи не найоптимістичніший прогноз — провальне перше півріччя 2009 року та поступове піднесення в 2010 — належить Герману Панікару, асоційованому директору фінансової компанії “Джонс Ленг ЛаСаль”. Незалежні експерти сходяться на думці, що наступний 2009 рік для економіки нашої держави буде найважчим: падіння ВВП, зростання безробіття, скорочення доходів людей, соціальні проблеми, а відтак — криміналізація суспільства. “Видужання” можливе наприкінці 2010 року. Не раніше”, — вважає президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. “Але тільки в тому випадку, якщо до цього часу закінчаться світові проблеми”, — уточнив директор Інституту економічних досліджень Ігор Бураковський.
“Головне — пам’ятати: криза — це не війна і не катастрофа, — продовжує Олександр Пасхавер. — Це звичайне явище в економіці, що відбувається циклічно, приблизно раз на десять років. Тож у капіталістичному суспільстві кожна людина переживає його пять—шість разів за життя”. Як стверджують вчені, економічна криза приносить у маси два головні страхи — від втрати роботи та від знецінення заощаджень. “Нині значно менше ризикують фахівці широкого профілю — ті, що мають дві або й більше освіт та досвіду — їм буде значно легше знайти нову роботу, — стверджує пан Пасхавер. — Зараз ж кожен має бути готовим до того, що він може втратити роботу, і що деякий час він може працювати не за фахом”.
Значно складніше під час економічної бурі зберегти свої заощадження. Точної відповіді, куди саме за нинішніх умов варто “заховати” зароблене важкою працею, точно не скаже жоден з аналітиків. “Моя порада така: оберіть для себе той варіант заощадження, який найбільше підходить вам психологічно, — каже Олександр Пасхавер. — Більш ризикова людина може спробувати вкласти кошти в депозит, менш схильному до авантюр краще тримати гроші під подушкою. Я цілком переконаний: психологічна складова кризи — значно небезпечніша, ніж інші”.
Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ