Нова “есемеска” привабила увагу тридцятирічної володарки мобільного телефону. Ще б пак! Адже поповнивши протягом години свій рахунок на триста гривень, Людмила, за обіцянкою нібито оператора “Київстар”, отримувала на рахунок ще тисячу! Позичила грошей у колег, купила ваучер, а як тільки кошти надійшли на рахунок, з’явилося нове СМС—повідомлення — подяка за участь у акції. Ще через півгодини зателефонували, і чоловічий голос радісно сказав, що номер мешканки Сум автоматично взяв участь у розіграші, присвяченому десятиріччю телефонної компанії, отож Людмила ще виграла й домашній кінотеатр. Співрозмовник записав адресу щасливиці, ідентифікаційний код і попросив увечері не відлучатися з дому, бо їй буде доставлено виграш.
“Жінка не відчула жодних сумнівів, бо вже п’ять років користується послугами “Київстар”, довіряє компанії, — розповідає співробітник Центру громадських зв’язків обласного управління МВС Галина Кожедубова. — На щастя, чоловік її виявився більш прагматичним. Коли Людмила поділилася вдома радістю, він пригадав, що подібне сталося тими ж днями з кимось із його колег. І закінчилося зовсім не подарунком...”
Послухавшись чоловіка, Людмила перевела гроші зі свого рахунку на його “мобільник”. А за кілька хвилин зателефонував уже знайомий голос і запропонував жінці для підтвердження участі в акції набрати на телефоні вісім продиктованих цифр. Як підказував чоловік, після такого набору всі її гроші з рахунку щезнуть, зрозуміло, на рахунок шахраїв. Справді, не отримавши грошей, чоловік перетелефонував знову, але тепер уже зрозумів, що його наміри викриті, й Людмилу залишили в спокої. Домашнього кінотеатру, звісно, чекати було марно.
Такі випадки непоодинокі. У Конотопі за один день жертвами “мобільних шахраїв” стало троє, — це ті, хто повідомив про ошуканство.
Олег Рибалко, начальник Конотопської міліції, розповідає, що шахраї діяли за однією схемою. Клієнтам дзвонив нібито менеджер “Приватбанку” й пропонував активізувати послугу для мобільного “М—банкінг”. Погодившись на пропозицію, жертва мала підійти до банкомата, вставити свою банківську картку, набрати пін—код, поповнити телефонний рахунок на ті ж триста гривень... Усі дії проводилися за підказкою голосу з телефону. Тим часом комп’ютер, за обіцянкою, мав активізувати пропоновану послугу. Поки жертви розбиралися з тим, що їм треба робити, одна з жінок встигла сім разів натиснути кнопку переказу грошей, — відтак на її рахунку не стало двох тисяч ста гривень. Ще одна мешканка Конотопа зрозуміла, що її дурять, натиснувши на кнопку п’ять разів. Тридцятидворічний чоловік “зняв” тисячу двісті...
Зауважимо: всі троє були клієнтами цього банку і, відповідно, клієнтами “Київстар”. Ті, хто їм дзвонив, знали їх особисті дані. Звичайно, за допомогою сучасних технологій можна зробити багато. Але і телефонна компанія, і тим паче банк напевне мають певний рівень захисту? Тоді — звідки дані про клієнтів, що так довірливо повелися на пропозиції шахраїв? Хто спробував “підставити” відомі бренди? Слідство має в цьому розібратися.
Алла ФЕДОРИНА