У Херсоні плекають мрію відновити “крилатий флот” — судна на підводних крилах, які в радянські часи здійснювали швидкісні пасажирські перевезення від Києва до Одеси.
Частину з них на початку 90-х років минулого століття було продано до Туреччини, і нині вони катають там туристів. Однак ще чотири “Восходи”, розраховані на 71 пасажира й які мають водотоннажність 28 тонн, сьогодні стоять біля одного з річкових затонів недалеко від житмасиву “Корабел”. Вони дивом залишилися в державній власності, та лише у влади до вирішення їхньої долі або руки не доходили, або чиновники просто не уявляли, що з ними робити.
Покупців на “Восходи” немає
Лише під кінець минулого року регіональне відділення Фонду держмайна України виставило усі “Восходи” на аукціон, оцінивши кожного з них у 139,018 тисячі гривень — як кажуть, за вартістю металобрухту. Однак на участь у першому аукціоні не надійшло жодної заявки, другий провалився також. Начальник регіонального відділення ФДМУ Олександр Бронін каже, що готується третій аукціон, але якщо і ці торги завершаться не почавшись, ціну суден все-таки доведеться знизити.
— Заради залучення майбутніх покупців Фонд держмайна не виставляє жодних додаткових умов щодо суден на підводних крилах: їх можна використовувати за прямим призначенням для організації пасажирських перевезень чи поставити біля причалу як плавучий ресторан або офіс, — підкреслює Олександр Бронін.
Зрозуміло, для простих херсонців було б набагато краще, якби “Восходи” знову возили пасажирів: таке судно на підводних крилах може домчати до Одеси менш як за декілька годин, а на автобусі треба тягтися усі шість. Та й комфортніше влітку дістатися туди річкою з вітерцем, а не у закритій залізній коробці під пекучими променями сонця. Однак не все так просто — і з технічних причин, і з суто економічних міркувань.
Платити за швидкість ніхто не хоче
Насамперед у нинішньому стані “Восходи” у рейс вийти не можуть —з них демонтували двигуни і вони становлять собою просто “коробки” (щоправда, з дуже міцного алюмінієвого сплаву). На відновлення суден необхідні кошти, а Херсонський річковий порт, який за СРСР їх експлуатував, вкладати їх у такий проект більше не планує.
— Херсонський річпорт пасажирськими перевезеннями більше не займається — ми розпоряджаємося лише допоміжними суднами і буксирами, для організації вантажних перевезень. На “Восходи” наше підприємство не претендує і брати участь в аукціоні не має наміру. Хоча я особисто переконаний, що відродити “крилатий флот” у нашому місті цілком реально, — коментує начальник порту Іван Завізіон.
Пасажирську навігацію в обласному центрі нині забезпечує Нижньодніпровське регіональне представництво Адміністрації річкових портів України, але у нього на балансі лише тихохідні річкові трамвайчики — хоча б одне швидкісне судно точно не завадило б. Експерти представництва вже придивлялися до них, але їхні висновки виявилися невтішними.
Набагато вигідніше і простіше було б відбуксирувати “Восход” на стоянку біля берега, трохи його підрихтувати, заново пофарбувати і облаштувати там літню дискотеку, кафе або ж плавучий офіс, заощадивши на оплаті за оренду земельної ділянки. Ще простіше купити корпуси суден, без проблем порізати їх на металобрухт для продажу за кордон і одразу на цьому заробити. Однак у такому разі херсонці стовідсотково втратять шанс у найближчому майбутньому побачити граціозні силуети крилатих суден, які мчать хвилями (колись їх вважали візитівкою міста), а за нагоди покататися на них.
І дуже шкода.
Від першої особи
Володимир Бородін, начальник Нижньодніпровського регіонального представництва Адміністрації річкових портів України:
— “Восходи” цілком підлягають відновленню. Однак щоб перетворити порожні “коробки” у повноцінні судна, на них треба поставити сучасні економічні двигуни, реконструювати внутрішні приміщення. За нашими підрахунками, на це потрібно від трьох до чотирьох мільйонів гривень, і отут треба замислитися над окупністю фінансових вкладень. Адже ж за нинішніх цін на пальне домчатися на крилатому судні, скажімо, з Херсона до Каховки, коштуватиме від 150 до 180 гривень. Це досить дорого — є ризик того, що низький попит на послугу може не виправдати витрат, і тоді експлуатація “Восходів” виявиться збитковою. Тож заявку на участь в аукціоні з продажу “крилатого флоту” ми теж подавати не маємо наміру.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ