Аварійні відключення
Уже нікого не дивують повідомлення на кшталт “внаслідок артобстрілу знову відключилася лінія електропередач” або “ракета поцілила в об'єкт критичної інфраструктури”… Немає сумнівів: дефіцит потужності надовго поселився в енергосистемі обстрілюваної України.
Сьогодні вечірній пік генерації може покрити лише близько трьох чвертей наявного споживання. І дефіцит після кожного обстрілу тільки зростає. Яке рішення в такій ситуації має прийняти відповідальна людина? Правильно — треба терміново зменшити споживання і забезпечити справедливий розподіл дефіцитної електроенергії між споживачами.
Певна річ, “усім обленерго доведено добові ліміти споживання”. І який же реальний результат таких дій? Ліміти легко порушуються… і часто трапляються аварійні відключення.
Незважаючи ні на що, людям хочеться все більше енергії. Про її економію мало хто думає. Відтак, страждають усі.
Коли в розетках з'являється “світло”, вмикаються всілякі зарядки, бойлери, пралки, пилососи... Відбувається різкий стрибок споживання. А далі — прогнозовані аварії через перевантаження та відключення. Про які економію або справедливість розподілення може йтися, якщо дуже скоро “світло” знову погасне?
А, між іншим, допомагаючи Україні і впроваджуючи санкції на імпорт російських енергоносіїв, Європа розраховувала, крім усього іншого, й на економію енергії (газу, електрики) європейським населенням — до мінус 15% від загального обсягу споживання. У нас же, в Україні, економія не дуже популярна серед людей. Як заощаджувати гроші, зрозуміло багатьом, а ось як заощаджувати недорогий, але такий необхідний усім енергоресурс, — не дуже.
Як зіскочити з цієї небезпечної тенденції? Адже український поїзд прямує до станції “Європа”. Й іншого варіанту в нього просто немає. А в країнах ЄС ціни на енергоносії ринкові. Навіть роздрібні комунальні прайси “плавають” від місяця до місяця.
І дуже скоро нам доведеться забути про заколисуючі цифри в комунальних платіжках. (Хоча для дуже багатьох наших безробітних земляків вони й зараз непід'ємні.) Не перетворилася б тоді “тепла ванна” на справжній “холодний душ”.
Кінець опалювального сезону — нові тарифи
Це вже офіційно підтвердив нинішній керівник НКРЕКП Костянтин Ущаповський. Кіловати й куби подорожчають. Отож є шанс, що їх цінуватимуть більше й витрачатимуть економніше. Питання лише в тому, чи буде ця корекція суто формальною, чи країна й у цьому питанні наблизиться до європейських стандартів і тарифи стануть ринковими. І чи буде їх компенсація для збіднілого населення монетизованою, щоб економія енергоносіїв прямо означала економію грошей.
Реальний ринковий орієнтир — у середньому 0,17 євро, або трохи менше 7 грн, за кВт•год. електроенергії у країнах Східної Європи чи 0,27 євро (понад 11 грн/кВт•год.) у багатших країнах ЄС. Це європейська реальність, яка стимулює економити не тільки з відчуття солідарності з українцями, а й із цілком прагматичних міркувань.
Варто додати, що за неринкові ціни на енергоносії громадяни України насправді платять утричі дорожче. За цим приховуються низькі зарплати, високі ціни в маркетах. А ще — національна грошова одиниця, яка за роки незалежності полегшала майже у 25 разів.
Різке падіння споживання енергоносіїв промисловістю і дезертирство “генерала Мороза” дозволять країні пройти поточний осінньо-зимовий опалювальний сезон без форс-мажору. Однак якщо така енергетична стратегія збережеться й надалі, зима сезону 2023/2024 може призвести до колапсу внутрішнього ринку енергоносіїв, дестабілізації курсу гривні та загострить проблеми економіки загалом.
У країні бум електроприладів, але не светрів
Хоча зима досі залишається безпрецедентно теплою, мільйони електроприладів одночасно зістиковані з розетками. А ціни на конвектори, “вітродуйки” та звичайні каміни злетіли в кілька разів ще на початку осені.
Населення, яке минулими роками звикло не відмовляти собі в комфортній температурі, намагається посилено грітися, вряди-годи провокуючи аварійні відключення. Хоча кожен із нас може повернути світло у квартири. Для цього просто треба економити електроенергію і газ.
Багато жителів Європи та США заявляють про солідарність із Україною, деякі з них — навіть про свою готовність не вмикати прилади електро- й газоопалення впродовж усієї зими.
Правда, європейцям легше. Вони десятиліттями ретельно займаються програмами енергоефективності. Тоді як у держбюджет України суми на енергоефективність закладено практично нульові.
За великим рахунком, ніхто — ні держава, ні політики, ні банки, ні населення — не зацікавлений в економії.
У результаті, посилено купують теплі светри, піжами й теплі ковдри, на жаль, тільки солідарні з нашою країною європейці й американці. Ми ж намагаємося грітися майже за канонами мирного часу.
І, хоча після перманентних закликів енергетиків споживання електроенергії бодай точково, та на 7—20% знижується, культура стабільної економії ресурсів у нас ще не прищеплена.
Хто оплатить “чек”
Це не означає, що представники найбідніших верств населення мають перебиватися з хліба на воду й віддавати майже всі доходи, а тим більше — пенсії, на комуналку. У багатьох і так планка існування нижче нікуди.
Ні, це може бути суто європейська практика, коли потребуючим категоріям у період невтримного зростання цін на енергоносії частково або повністю компенсують різницю в підвищенні тарифів на енергоносії. І оплатити рахунок повинен аж ніяк не бюджет. Велосипед придумувати не треба. Європа вже склала рецепти. Додаткові податки на надприбуток енергетичних компаній і стеля доходів для генеруючих компаній, що виробляють електроенергію не з газу (тобто ядерну й відновлювану), амортизують витрати на компенсації.
Європі вдалося поєднати, здавалося б, непоєднуване: зменшити споживання електроенергії, стримати ціни (в розумних межах), знайти гроші на підтримку населення і бізнесу. Тільки Німеччина виділила 264 млрд євро на субсидування цін на паливо й електрику. Загалом, суми компенсацій по всьому ЄС перевищують 530 млрд євро.
Заощаджувати в нас можуть тільки гроші
Правда в тому, що економити електроенергію й газ, як у країнах ЄС, наші громадяни поки що не готові. Економити в нас можуть тільки гроші. Отримавши не копійчаний кіловат або куб, а енергоносії за реальнішою ціною (і справедливу грошову компенсацію на кожну людину в домогосподарстві), населення, безперечно, економитиме.
І ефект буде реальним і практично миттєвим.
Звісно, нікуди не подінуться десятки мільярдів гривень раніше нагромаджених дисбалансів, зате “картковий будиночок” боргів енергетичного ринку перестане нарощувати поверхи.
А ще — програми з енергозбереження запрацюють і на рівні держави, і на рівні домогосподарств.
Прикрути тепло
Якщо у вашій квартирі немає літніх, хворих і дітей, варто згадати старе: “виходячи — гасіть світло”.
У новій реальності це означає, що потрібні теплий одяг і пледи вдома й на роботі, а ще — хороші ковдри на ніч. Це допоможе пережити холодну пора року з мінімальним використанням електрики та газу у квартирах і офісах.
Тим більше що занадто тепле приміщення зазвичай не додає ні сил, ні енергії, ні здоров'я.
Поки що державні кроки в енергозбереженні порівняно мізерні і працюють переважно лише в команді зі справді ініціативними ОСББ, варто згадати банальне “допоможи собі сам” — і почати економити.
Вадим БАШТА, адвокат Львівської колегії адвокатів. Журналіст київських ЗМІ
Сергій СЛЕДЗЬ, редактор відділу мікроекономіки та бізнесу DT.UA, кандидат економічних наук