Криза змінила фінансовий пейзаж: оренду, зарплати і ремонти вже оцінюють не в доларах. Можливо – що більш «гривневою» буде українська економіка, то краще для її одужання?
Як можна «пограти» зарплатами
Іноземці дивуються давно: «У вас у країні є своя національна валюта, а ви, як і раніше, називаєте зарплати в доларах». Навіть під час кризи багато Інтернет-сайтів, що пропонують працевлаштування, зазначають зарплати в доларах або пишуть абстрактне: «ціна договірна».
«Українські зарплати сьогодні виплачують у національній валюті, – підтверджує Наталія Лисиченко, керівник відділу рекрутингу київської служби персоналу. – Мені відома лише одна іноземна компанія, що продовжує виплачувати своїм співробітникам зарплату в доларах. Усім роботодавцям ми радимо називати суми в гривнях. Інакше не зрозуміло: за яким курсом вести нарахування?».
«Зараз усі виплачують «доларові» зарплати за курсом 5.05: так роботодавцям дешевше, – пояснює маркетолог Вікторія Котлярова. – Навіть банківським працівникам платять за таким курсом. От і виходить, що зарплата в $700 сьогодні дорівнює €3500. Зараз зарплат у доларах немає взагалі. На Інтернет-сайтах претенденти на робоче місце заявляють зар¬плати, як правило, в гривнях – щоб бути упевненими в кінцевій сумі, а також у доларах.
Роботодавцям називати зарплати в доларах вигідніше, бо з курсом валюти можна «погратися». А робітник хвилюється, очікує: за курсом 5 чи 8 гривень за долар йому виплатять гроші? Найчастіше так відбувається в ПП, невеличких компаніях, де реальний рівень зарплати не регламентований. Цікаво, що в євро зарплати ніхто навіть і не називає».
А як платять в іноземних компаніях в Україні? Наприклад, в одній відомій ізраїльській фірмі гривні видають за курсом НБУ. Спочатку керівництво компанії було проти, але довелося нові правила прийняти за одностайною вимогою колективу. У Київському представництві Варшавської біржі платять теж у гривнях – і теж за курсом Нацбанку. А в представництві ООН в Україні взагалі зарплата до курсу долара не прив’язана, її й до кризи виплачували в гривнях.
Нерухомість: оптичний обман
Один із найважливіших показників нашого рівня життя – вартість нерухомості та її оренда. Цікаво, що зараз за оренду також платять у гривнях. Лише в окремих випадках продов¬жують розраховуватись доларами, як правило, так роблять іноземці.
«Усі клієнти люблять долари, – пояснює Зоя Євграфова, провідний фахівець центру нерухомості. – Лише минулого року, наприклад, коли курс долара впав до позначки 4,50, продавці нерухомості віддавали перевагу гривням. А банківські працівники хапалися за голови: “Як наші люди не розуміють, що в гривнях брати не можна! Курс долара зросте, і можна зазнати серйозних втрат”. Був час, коли продавці нерухомості не хотіли брати оплату і в євро, тому що курс цієї валюти впав. Хоча люди, пов’язані з бізнесом, від євро ніколи не відмовлялися».
Прислуховуючись до поради – «ніколи не зберігайте яйця в одному кошику»,– багато хто заощадив цілий «калейдоскоп» грошей: долари, євро, гривні. Такою різноманітною грошовою масою сьогодні часто оплачують покупки квартир. Щоправда, є й продавці, які й досі наполягають лише на доларовій оплаті: їм простіше всі розрахунки вести в «зелених». Від гривні теж є користь: національну валюту витрачають на ремонти. Ця тенденція спостерігається серед усіх клієнтів.
«Сьогодні до мене часто звертаються оцінювачі з питанням: “Як оцінити нерухомість, землю?” Усі розгубилися в сьогоднішніх реаліях, – розповідає Зоя Євграфова. – Я раджу: візьміть суму, що була минулої осені, й помножте на курс гривні. Припустимо, квартира коштувала $100 000 за курсу – €4,5. Сьогодні така ж сама квартира коштує $50 000 за курсу – €8,5–9. Порахуйте і зрозумієте: у гривневому еквіваленті ціни не змінилися. Всі кричать, що нерухомість упала в ціні, але насправді ми бачимо такий собі «оптичний обман»...
Однак гривня все ж таки стала дещо ціннішою. Чому? Просто грошей у людей дедалі менше. Раніше €500 – це було “тьху”, нічого, а зараз – гроші. Проте це результат не зміцнення гривні, а збіднення населення. Навіщо потрібна гривня у країні? Купити продукти, зробити ремонт, сплатити за оренду й отримати зарплату. А всі серйозні розрахунки проводять у доларах. Навіть одяг у стокових магазинах закуповують за валюту, тому й ціни на нього надмірно високі».
Юань можна зрозуміти, гривню – ні
У грошовій сфері є такий вислів: «погані гроші». І відповідно – є гроші «хороші». Погані – це ті, яких люди намагаються якнайшвидше позбутися. Оскільки не зрозуміло, яка їх купівельна спроможність, як ними можна користуватися. У середині 1990-х українці, отримавши зарплату, відразу бігли її витрачати, адже наступного дня товари могли коштувати вже вдвічі дорожче.
«Не можу сказати, що гривня перейшла в категорію “поганих грошей”, – пояснює Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру ім. Разумкова. – Гривня належала до категорії “непоганих” грошей півтора-два роки тому. Тоді люди дійсно клали національну валюту на депозити, і її купівельна спроможність (зокрема й щодо долара) була зрозумілою.
Якби сьогодні гривня була стійкою, стабільною, а її купівельна спроможність – адекватною нашому розумінню, можна було б говорити, що долар – валюта, яка відходить, і слід орієнтуватися на гривню. Скажімо, в Китаї, незважаючи на всі катаклізми, юань залишається відносно стійким, крім того, його купівельна спроможність зрозуміла, тому що внутрішній ринок працює.
Але якщо в Україні у нас заберуть ще й доларовий орієнтир – на що ми орієнтуватимемось? Не бачу причин, чому треба відмовлятися від долара: він був, є і буде. Незалежно від того, що відбуватиметься з гривнею. Не можна сказати, що популярність гривневих розрахунків у побуті означає, що на національну валюту стали більше звертати уваги. Усі прагнуть якнайшвидше позбутися гривні: хтось телевізор купує, але переважно люди скуповують валюту – “хороші гроші”».
Хвіст крутить собакою
«У липні 2009 року в Україні придбали валюти на 1 млрд грн менше, ніж минулого, – підсумовує Олександр Жолудь, фахівець із питань монетарної політики, розвитку фінансового сектору і цін. – Частково це пов’язано з тим, що в липні 2008-го тільки говорили про можливість кризи, а сьогодні частина людей втратила роботу або отримує значно менші гроші. І в номінальному обчисленні немає такого зростання зарплат, як упродовж попередніх років. Тому валюти наразі купують менше.
Чи краще буде для української економіки, якщо вона стане “гривневою”? “Доларизація” дуже часто пов’язана з нелегальною економікою. А процес гривневих розрахунків, звичайно, має неабиякі переваги, оскільки національна валюта полегшує отримання доходів у бюджет, проведення кредитно-грошової політики. У країнах, де “доларизація” низька, доволі низький і рівень інфляції, що є благом для більшості населення».
Недовіру до гривні підігріває не лише об’єктивна реальність. Як зазначає Василь Юрчишин, елемент паніки під час скуповування валюти завжди відіграє неабияку роль. В інших країнах керівники банків регулярно виступають із поясненнями, вказуючи на причини того, що відбувається у фінансовому секторі, і пропонуючи певну програму дій. Якби минулого року, переконаний Василь Юрчишин, НБУ пояснив, що відбувається, – такого різкого падіння гривні не було б.
Цю ж саму думку поділяє й Олександр Жолудь: «Якби не ажіотаж навколо купівлі долара і євро, такого подорожчання валюти в Україні, можливо, і не було б. Дійсно, існує підозра, що ринки рухаються, враховуючи очікування. Якщо всі знають, що гривня ослаблена – це впливає на те, що процес посилюватиметься й надалі. Як-то кажуть – думка матеріальна. Ось іноді й виходить, що хвіст крутить собакою».
Ксенія МЕЛЕШКО