Пенсіонери, які проживають на території “ДНР”, тріумфують: нарешті-таки дочекалися обіцяних грошей — їм виплатили пенсію, причому різною валютою.
Для того щоб уникнути соціальних протестів, “республіканці” вирішили “підсолодити” життя незадоволеного народу за допомогою перевіреного методу — грошей. Цього разу фінансове підкріплення виявилося у вигляді зарплат і пенсій. За який період здійснюються виплати, вам ніхто не скаже, але офіційна версія — за грудень.
Так, перед Великоднем пенсіонерам Донецька та інших окупованих міст виплатили пенсію: комусь дісталися російські рублі, а іншим — гривні. За курсом 1:2 (1 росийський рубль — 2 гривні). У Донецьку зголоднілі бабусі, які традиційно звинувачують українських військових в обстрілах, отримали рублі, як і в Макіївці, Докучаєвську. Пенсіонери радіють — є копійка в гаманці, отже, можна ще хоч якось прожити. І, знову-таки, з новою силою наполегливо обговорюють: яка ж погана Україна, мовляв, кинула пенсіонерів вмирати...
На одному з макіївських ринків моя знайома, яка тільки-но отримала зарплату, вирішила скупитися. Виявилося, що половина точок вже не працює, багато закрилися і власники виїхали.
“Дорожнеча і дефіцит товарів — головна проблема. Хотіла купити звичайні кришки для консервації, на них вказана ціна — 2,70 грн. Кажу продавцеві: “це ціна за 10 штук?” Відповідь шокувала: “1 кришка — 2,70 грн”. Вирішила, що поки обійдуся без них”, — говорить вона.
Працюючі педагоги і медики отримали свої зарплати, але поки що у гривнях. Більшості з них все одно, кому належить влада — аби був мир і платили вчасно зарплату. Знаходяться й ті, хто вважає, що Росія, як вірний соратник, врятує своїх братів від українських “карателів”, і наводять, як аргумент, гуманітарні конвої та видані зарплати. Наприклад, чекаючи автобус на зупинці, чоловік середніх років завзято доводив свою відданість РФ:
“Україна вся в боргах, як у шовках, суцільні кредити. Я не хочу жити в такій країні, тому зробив вибір. Ось Росія — інша справа, вона допомагає нам безоплатно”.
Після почутого мені здалося, що в головах місцевих жителів вже почалися незворотні процеси…
Радісні вигуки від отриманих виплат змінюються розчаруванням і гнівною гримасою біля товарних прилавків. Ціни на продукти і товари побутової хімії також виросли практично в рази. При цьому, значна частина магазинів і торгових точок пішла з ринку, а ті, хто залишився — привозять товар в основному з Росії.
Мультивалютна система розрахунків активно впроваджується у донецьких магазинах: тепер ціну продукту можна побачити у російській валюті та доларах США. Українська гривня також активно в обігу, але можна потрапити на невдоволених продавців, які не бажають брати гривню у розрахунок за товари.
Щодо якості продуктів, з цим теж проблеми. Наприклад, в одному, доволі популярному продуктовому магазині у центрі міста продається молочна продукція, термін придатності якої вже минув, такі продукти продаються за зменшеною ціною (на 2-3 гривні дешевше).
Нестача великої кількості продовольчих продуктів змушує повернутися до дизайну радянських часів: “пірамідки” зі згущеним молоком та виставлені в ряд консерви красномовно свідчать про це.
Крупні мережеві супермаркети також не можуть похвалитися розмаїттям виробів. Так, мережа супермаркетів “АТБ” у Донецьку перейменована на “Перший республіканський”, більшість товарів у цій мережі привезено з Росії. Також анонсують, що мережа супермаркетів “Амстор” буде перейменована у зв'язку зі зміною власників. Ціни, у зіставленні з українськими, на порядок вищі, тому жителі Донецька не втрачають можливості закуповуватись поза зоною АТО.
В цілому, ситуація залишається напруженою. Грошові запаси практично вичерпані, отримані пенсії і зарплати багато людей витратили на те, щоб хоч якось відсвяткувати Великдень, у транспорті кількість пасажирів менша — проте російська пропаганда наполегливо проростає в головах донеччан та мешканців інших окупованих міст.
Ольга АСТАХОВА