Власник “Таскомбанку” та “Універсал Банку” Сергій Тігіпко, якого навесні поточного року в ЗМІ називали одним з кандидатів на посаду глави НБУ через близькість до Президента, в ході Українського банківського форуму CIS bankers (відбувся на минулому тижні) таким чином описав своє бачення економічної та політичної ситуації в Україні (нижче — пряма мова):
“Макроекономічна стабільність досягнута. МВФ у цьому завжди був дуже сильним. В Україні це робилося вже кілька разів. Потрібно віддати належне і НБУ, і Кабміну — в складній ситуації достатньо швидко змогли досягнути стабільності і гривні, і цінової стабільності. На сьогодні не бачу, що вплинуло б, аби ця макроекономічна стабільність пішла.
Ми розраховуємо на зростання ВВП. 2-3% буде. Цьому сприяють, передусім, зовнішні ринки. Бачимо, що метал зростає, зерно зростає. Основні країни, куди експортуємо продукцію, — зростають. Світова економіка в цілому теж добре зростає. Цей тренд для нас важливий.
Внутрішній ринок теж стає хорошим драйвером. Реальний доходи населення з початку року — плюс 17%. І це уряд тільки-тільки взяв під контроль бюджет, а в них починається політичний цикл. Це будуть зростати пенсії і т.д.
Третя складова — приватний сектор дуже суттєво стимульований безвізом. Раніше в нас була проста філософія — є технологія, є 10 осіб, які можуть вручну це зробити, і ми завжди брали 10 чоловік. Зараз ми вже повинні орієнтуватися на польські заробітні плати, і це теж буде стимулювати внутрішній ринок.
2-3% [зростання ВВП] — це багато чи мало? Всі говорять 5, 7 і т.д. Я вважаю — не було б гірше. Як тільки криза, всі стиснулися. Так, сьогодні ми не заробляємо, як в 2006, 2007 роках, тим паче в доларах. Але сьогодні можна розвиватися, можна рухатися вперед.
Політична ситуація. Мене дивує реакція, особливо колег в бізнесі. Чого ми чекаємо? Якої стабільності хочемо? Я вважаю, потрібно радіти тому, що відбувається сьогодні. Будь-яка централізація, будь-яка стабільність для молодої демократії — це великий мінус. Ми — молода демократія, у нас постійно будуть відбуватися ці процеси. І дякувати Богу. Це ознака, що ми на правильному шляху.
Прийшла команда, зробила частину реформ. До речі, я вважаю, сьогодні недоціонені в країні, тому що зробили важкі речі. Повірте мені, з моїм досвідом, я розумію, як це робити, що це таке тарифи, що таке хай не повна, але пенсійна реформа. Але як тільки починають в якихось речах заїдатися, відразу виникає внутрішня опозиція, і починається політичний тиск.
Сподіваюся, що грубих помилок не буде, що вибори пройдуть вчасно, і на цю ситуацію ми дивимося не як на знак мінус, а як знак плюс для економіки в коротко- і середньостроковій перспективі.
Що стосується банківського сектору, то ми не очікуємо значного зростання. Він почне потихеньку з’являтися, тому що з’являється певний апетит. Але на мій погляд, немає умов, які б сприяли, за рахунок чого можна зростати.
У держбанків закінчуються можливості для докапіталізації, і постійно діставати такі суми з бюджету буде складніше і складніше. Їх уже на найближчі три роки особливо й немає. З прибутками не особливо розгорнешся. Дай Бог закрити проблеми, які є.
Західні банки могли б бути дуже сильним драйвером, у т.ч. російські. У 2005-2007 роках була велика гонка, всі хотіли в трійку, всі хотіли об’єми давати, а це означає інвестиції та економічне зростання. Але сьогодні таких умов немає.
Можу віддати належне владі в прийнятті цілої низки правильних рішень. У плані банківського сектору — явна недооцінка.
Інвестиції повинні початися зі зростання банківського кредитування. Для цього, передусім, потрібний захист прав кредиторів”.