У Криму, як відомо, дві діючі авіабази російсього Чорноморського флоту — 7057—ма змішана у селищі Кача неподалік Севастополя і 7058—ма штурмова у селищі Гвардійське, що за тринадцять кілометрів на північ від Сімферополя. Саме від останньої, виявляється, четвертий місяць потерпають мешканці села Журавлівка, де розташована центральна садиба одного з найбільших сільгосппідприємств Сімферопольського району — ПАТ “Партизан”. Увесь цей час селяни змушені прокидатись не з першими півнями, а в буквальному сенсі з першими військовими літаками росіян у небі. Їхні штурмовики і розвідники Су—24 зі страшенним гуркотом реактивних турбін на низькій висоті заходять на посадку на свою “бетонку” просто над центром Журавлівки. “Польоти у них майже щодня починаються десь о пів на п’яту ранку, а потім продовжуються увечері — о восьмій—дев’ятій, — розповідає “Україні молодій” голова наглядової ради “Партизана” і депутат місцевого парламенту Петро Калин. — У небі з’являються одразу три—чотири літаки. Оселі від неймовірного гуркоту здригаються, шибки дзвенять. Люди нервують, збирають підписи про заборону польотів. Я маю намір звернутись безпосередньо до керівництва авіабази, бо далі це терпіти неможливо. Нехай перенесуть маршрут своїх літаків бодай на сто метрів у бік від села”.
За словами пана Калина, такого “низького” пілотажу не спостерігалось у Журавлівці навіть у радянські часи. Тоді (до початку 90—х років ) у Гвардійському базувались значно потужніші стратегічні ракетоносці Ту—22.
Петро Калин не в захваті від польотів російської авіації також із суто прагматичних міркувань — він переживає за господарство “Партизан”, що спеціалізується на виробництві молока і яєць. Адже там можуть погіршитись надої й виробництво яєць. Мовляв, через пронизливе ревіння реактивних літаків худоба і птиця, як і люди, стали відчутно нервувати...
Василь САДОВСЬКИЙ