Дійові особи чергової “порохової змови” — десятки тисяч молодих людей у всій Європі, які вже кілька вихідних поспіль виходять на вулиці та площі своїх країн, протестуючи проти ратифікації місцевими парламентами угоди АСТА. Вона, на думку розробників, допоможе боротися з порушенням авторських прав, а на переконання противників — є спробою встановити цензуру у Всесвітній мережі.
Передовсім зазначена міжнародна угода, яку підписали 22 з 27 країн ЄС, передбачає створення окремої організації, що займатиметься пошуком контрафактної продукції. Серед іншого, провайдери повинні будуть доповідати про порушення їхніми користувачами авторського права. А митники при перетині кордону, приміром, матимуть право перевіряти ноутбуки пасажирів у пошуках піратської продукції.
Символом народного протесту стала маска Гая Фокса, якого нинішнє покоління асоціює, радше, не з персонажем середньовічної історії, а з героєм коміксів Алана Мура.
“Свобода дорожча за гроші!” — головне гасло нинішніх демонстрантів у Болгарії, Чехії, Польщі, Німеччині, Австрії, Естонії, де громадяни вимагають винести АСТА на громадське обговорення — надто багато спірних положень вона містить. А першою перемогою незгодних стало те, що в більшості держав таки призупинили процес ратифікації.
На загальноєвропейському рівні угоду планують обговорювати у Європарламенті в червні. А тим часом з’явилася ще одна інформація, яка вже безпосередньо стосується нас: Міжнародний альянс інтелектуальної власності звернувся до Торгової палати США з проханням зняти з України преференції безмитного ввезення окремих груп товарів у зв’язку з високим рівнем інтернет-піратства в Україні. Мовляв, основною перешкодою для ефективної боротьби проти інтернет-піратства є закон про телекомунікації, де говориться, що інтернет-провайдери “не несуть відповідальності за зміст інформації, переданої через свої мережі”.
Рішення Торгової палати США залежатиме, зокрема, й від того, чи потрапить Україна до списку особливої уваги, який має бути опублікований в середині лютого. А від вердикту Торгової палати вже залежатиме, чи побачимо ми маску Гая Фокса на київських вулицях.
Адже після голлівудської екранізації коміксів Алана Мура маски з фільму стали популярним символом руху протестувальників: від активістів руху “Анонімів” до учасників акцій “Захопи Волл Стрит”.
І як тут не погодитися з письменником Аланом Муром, який у коментарі Бі-Бі-Сі зазначив: “обличчя” сьогоденних протестувальників, запозичене у бунтаря-католика, нагадує, що дух революціонера досі живий і завжди готовий повстати проти несправедливості, навіть якщо знаряддям боротьби є соціальні мережі, а не порох.
Оксана ГОЛОВКО