Постоянный адрес: http://ukrrudprom.com/digest/Slabk_mstsya_rosysko_arm_ta_uroki_pershih_msyatsv_vyni_vd_ZSU_Analtika_generalleytenanta_Zabrodskogo.html?print

Forbes-Украина, 1 декабря 2022. Опубликовано 07:40 02 декабря 2022 года

Український воєначальник Михайло Забродський спільно з групою експертів опублікував аналітичну записку, у якій узагальнив бойовий досвід ЗСУ з лютого до липня 2022-го.

Слабкі місця російського плану вторгнення

Росія планувала завершити вторгнення за 10 днів, окупувати країну, а до серпня 2022-го оголосити про анексію. Російський план припускав, що швидкий прорив та дезінформація з метою утримання великого українського угруповання на великій відстані від Києва — ключ до швидкого захоплення столиці.

Дезінформація здебільшого спрацювала: на північ від Києва росіяни здобули переваги у співвідношенні сил 12:1. Однак необхідність забезпечити оперативну таємність відіграла і негативну роль. Російські війська виявилися тактично непідготовленими реалізувати план своїх воєначальників.

Найбільший недолік російського планування: відсутність резервного плану дій. Тому коли бліцкриг не вдався, російські військові виявили, що після мобілізації в Україні їхнє становище неухильно погіршується.

Незважаючи на ці невдачі, Росія переорієнтувалася на Донбас. Оскільки Україна на той час витратила більшість боєприпасів, просування росіян значною мірою стримувалося їхньою нерішучістю, ніж реальними можливостями українських військ. З квітня ЗСУ позбавили Росію ініціативи, поставивши під загрозу російську логістику дальніми обстрілами.

Тактичний вишкіл російських військових виявився значно нижчим за очікування аналітиків в Україні, Росії та за їх межами. Але російські системи озброєння виявилися значною мірою ефективними. Підрозділи з великим досвідом продемонстрували, що ЗС РФ мають значний військовий потенціал, навіть якщо недоліки в підготовці не давали реалізувати цей потенціал.

Є п'ять ключових областей, які дають зрозуміти, чи російська армія працює над усуненням своїх недоліків.

У сучасній війні неможливо сховатися. Противник може завдавати ударів всю оперативну глибину. Фото Getty Images

Недоліки російської армії

1. Ієрархія підпорядкування. Сухопутний компонент — головний у ЗС РФ, а збройні сили загалом підпорядковані спецслужбам. Через це інші роди військ використовуються неоптимально.

2. Модель формування ЗС РФ. У воєнний час створюються об'єднані загальновійськові формування, але не вистачає молодшого командного складу, щоб пов'язати ці підрозділи воєдино.

3. Культура посилення невдач. У російській армії погані накази скасовує лише вище начальство, тому оперативно реагувати на ситуацію складно. У повітряно-космічних силах Росії це проявляється меншою мірою, ніж у сухопутних військах та ВМФ.

4. Погана здатність протистояти дезінформації через повільну обробку відомостей. Культура ЗС РФ не передбачає надання загальної картини підлеглим, щоб ті могли приймати рішення. Заохочується культура надання неправдивих звітів.

5. Часті випадки дружнього вогню. Засоби радіоелектронної боротьби пригнічують дружні системи. Процеси ідентифікації “свій-чужий” та перевірочні заходи не відповідають вимогам. Через війну можливості, які мають посилювати ефект одне одного, доводиться застосовувати послідовно.

Збройні сили НАТО можуть отримати кілька головних уроків з війни в Україні:

• У сучасній війні неможливо сховатися. Противник може завдавати ударів на всю оперативну глибину. Здатність вижити залежить від розподілу складів боєприпасів, командних пунктів, ремонтних зон та літаків. Україна успішно ухилилася від першої хвилі ударів Росії, розосередивши арсенали, літаки та засоби ППО. І навпаки, за перші 48 годин війни росіянам вдалося вразити 75% стаціонарних військових об'єктів. Розміщення штабу у цивільному будинку також гарантує його живучості. Армії НАТО повинні враховувати, що командні пункти вразливі. Військово-повітряні сили повинні заздалегідь розосередити літаки та необхідну кількість запасних частин до них.

• Для ведення бойових дій потрібні великі запаси та значні резерви. Протитанкові керовані ракетні комплекси широко розрекламовані, але Україна запобігла спробі Росії захопити Київ, зосередивши масований вогонь двох артилерійських бригад. На початку конфлікту різниця в чисельності російської та української артилерії була не настільки значною: 2433 ствольні артилерійські системи проти 1176 та 3547 реактивних систем залпового вогню проти 1680. Перші півтора місяці Україна підтримувала паритет в артилерії. Потім почала відчувати нестачу боєприпасів і до червня Росія мала перевагу у вогневій потужності 10:1. Очевидно, що жодна країна НАТО, крім США, не має достатніх початкових запасів для ведення бойових дій. Немає й промислового потенціалу підтримки великомасштабних операцій. Це необхідно виправити, і не тільки для сухопутних сил, але і ВПС та флоту.

• Безпілотники та засоби боротьби з ними необхідні у всіх родах військ та на всіх рівнях. Вони мають вирішальне значення для розвідки, але 90% БПЛА втрачаються. Здебільшого БПЛА мають бути дешевим “витратним матеріалом”. Оператори БПЛА мають бути включені до складу підрозділів як для забезпечення ситуаційної обізнаності, так і поразки цілей. Основний засіб боротьби із дронами — обладнання радіоелектронної боротьби. Інша найважливіша тактична вимога — сповіщення про використання БПЛА противником.

• Високоточна зброя дає велику перевагу. Воно не лише набагато ефективніше вражає ворога, а й дає можливість зробити логістику компактнішою — і більш живучою. Однак високоточної зброї мало за визначенням, і її можуть придушувати засоби РЕБ. Послідовне знищення засобів РЕБ для створення “вікон можливостей” застосування високоточної зброї має вирішальне значення.

• Сучасні розвідувальні засоби роблять маскування сухопутних військ надзвичайно складним. Виживання часто забезпечується за рахунок розосередження сил, їх швидкого переміщення або переходу в захищені споруди. Але виникає ризик того, що підрозділ буде затиснутий вогнем в одному місці. А високоточна зброя та спеціальні боєприпаси знищать захищені позиції. Потрібно концентрувати війська лише у сприятливих умовах і вчити їх взаємодіяти поза зоною прямої видимості. Мобільність — найважливіша умова живучості.  

Сергій ГРЕБЕНЮК