За фактом невдалого запуску ракети, коли у грудні минулого року російській ракетно-космічній корпорації “Енергія” не вдалося вивести на орбіту супутники ГЛОНАСС, а їх рештки затонули у Тихому океані, генеральна прокуратура Росії порушила карну справу про халатність.
Збитки від невдалого запуску оцінюються у 4,3 мільярдів рублів. Після аварії із посад було усунуто низку провідних керівників російської космічної галузі: звільнено віце-президента корпорації “Енергія” та заступника керівника Роскосмосу, а самого голову Роскосмосу Анатолія Пермінова відправлено на пенсію “у зв’язку із досягненням граничного віку для перебування на державній службі”.
Росія намагається активно просувати свою навігаційно-супутникову систему ГЛОНАСС і в Україні, де значно більшою популярністю користується американська навігаційна система GPS.
Питання співробітництва у розробці та використанні ГЛОНАСС постійно входить до порядку денного україно-російських переговорів упродовж останнього року, після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича.
Саме новіші і дешевші супутники оглядачі називали однією із небагатьох переваг, що їх теоретично може мати російська навігаційна система перед американською.
За попередніми оцінками, російські носії, що можуть виводити на орбіту супутники ГЛОНАСС, коштують 70-80 мільйонів доларів, тоді як американські, що виводять на орбіту супутники, що підтримують функціонування GPS, коштують від 100 до 200 мільйонів доларів.
Саме останні 3 супутники мали завершити повне виведення на орбіту всього комплексу обладнання, потрібного для функціонування ГЛОНАСС. У цій системі вже задіяні 24 орбітальні апарати.