Спроба відправити його до Чехії не була успішною через категоричну відмову Праги бачити в себе ексчиновника, котрого, як пишуть ЗМІ, підозрюють у корупції під час перебування на посаді заступника міністра оборони. Тепер Гусєва намагаються просватати до Азербайджану.
Запит на агреман (попередню згоду на його кандидатуру) Київ відправив до Баку ще місяць тому. Якщо в Азербайджані погодяться з кандидатурою Гусєва, то він поповнить лави списаних топчиновників, яких Банкова працевлаштувала послами впродовж останніх років. Але станом на минулий тиждень Баку ще не дав відповіді. Можливо, тому що там теж розуміють, хто лобіює Гусєва й для чого.
Юрій Гусєв запам’ятався безрезультатною роботою в Херсонській області й неефективним менеджментом під час перебування в “Укроборонпромі”, проваливши реформування концерну, заваливши програму з виробництва вітчизняних ракет, втративши “Мрію”… Адже якщо Росія перезапустила ОПК, де люди працюють у три зміни, то в “Укроборонпромі” часів Гусєва ми нічого такого не побачили.
Укроборонпром / Facebook
Хоча, можливо, із ефективністю колишнього чиновника краще обізнаний Давид Арахамія, який лобіював Гусєва на дві попередні посади й лобіює його нині на посольську посаду в Азербайджані?
Як покаже себе Гусєв на дипломатичній ниві?
Політичні призначенці на посольських посадах — явище досить розповсюджене. До цієї практики часто вдаються у США та РФ. Але для того, щоб політик став добрим дипломатом, мало бути патріотом й знати англійську мову. Слід розуміти особливості культури й історії країни, вміти комунікувати з місцевим істеблішментом і опозицією, розумітися на нюансах національної політичної кухні. Не менш важливо мати в посольстві професійну дипломатичну команду.
За роки президентської каденції Володимир Зеленський, як і його попередники, неодноразово практикував політичні призначення послів. Колишня генпрокурорка Ірина Венедиктова вирушила до Швейцарії, ексвіцепрем’єр Павло Рябікін — до Китаю, колишній міністр оборони Андрій Таран — до Словенії. Ексголову Луганської ОДА Сергія Гайдая хочуть відправити до Казахстану (втім, Астана відмовляється видавати йому агреман). До Великої Британії ладять Олексія Рєзникова, який донедавна обіймав посаду міністра оборони.
У багатьох випадках направлення в дипломатичну місію — це спосіб підсолодити гіркоту відставки політикові, перебування якого на певній посаді більше не влаштовує Зеленського й главу його офісу Андрія Єрмака. Іноді це плата за лояльність і готовність без скандалів залишити посаду або ж подяка за певні надані послуги. Украй рідко в Києві враховують специфіку країни, призначаючи послом колишнього топчиновника. Один зі свіжих прикладів — призначення до Китаю Павла Рябікіна, котрий завалив роботу в Мінстратегпромі.
Політичні призначення цілком відповідають політиці ручного управління ОП дипломатичною службою. Вони також демонструють кризу, яку нині переживає дипломатична служба. Одним із яскравих її проявів стало оголошення конкурсу на заміщення посольських посад у низці країн.
Андрій ЯКОВЛЕВСЬКИЙ, політолог