Буквально цими днями відбувається історичний перелом — у Фірташа по-справжньому забирають потоки облгазів. Чи надовго, покаже час. Але те, що забирають, — факт.
Отже, держава вирішила відібрати у облгазів Фірташа (та низки інших дрібних гравців) трубопроводи, якими газ доставляється в будинки українців. І передати їх в експлуатацію ТОВ “Газорозподільні мережі України”, яке належить державному “Нафтогазу України”. Це оформлено постановою Кабміну №1335 від 25 листопада 2022 року.
Усе це через війну та глибоку недовіру до проросійського олігарха, від якого можна у будь-який момент очікувати шантажу. Бо ж його збираються посадити в американську в’язницю, тому й не виключено, що він для захисту від США відключить газ в Україні, щоб Володимир Зеленський попросив Джо Байдена не чіпати “нашого сукіна сина”.
Тому все, здається, логічно та виправдано.
Але є одне але.
Облгази завжди наживалися на нехитрій схемі. Вони роками не сплачували державному “Оператору газотранспортної системи України” за газ, а гроші за нього зі споживачів збирали. Так постійно накопичувалися борги, які час від часу в результаті домовленостей із владою просто списувалися. Станом на зараз таких боргів накопичилося 17 млрд грн.
Нюанс у тому, що в облгазів для погашення цих боргів є тільки одна можливість — збирати гроші зі споживачів за доставку газу трубами. А тепер, коли труби у них відбирають, то вони автоматично втрачають навіть теоретичну можливість заплатити борги державі. А значить, це стає безнадійною заборгованістю, і держава вже ніколи не отримає 17 млрд грн і не зможе їх витратити на ремонт газотранспортної мережі та інші заходи з енергобезпеки.
Таке рішення виглядає нелогічним. Бо якщо у держави мета — забрати труби у Фірташа від гріха подалі, то чому б не працювати на погашення боргу перед державною ж компанією “ОГТСУ”? Яка державі різниця, в яку кишеню державного пальта складатимуть виручку від розподілу газу?
Різниця може бути от у чому.
“ОГТСУ” в останні роки перебуває у фокусі уваги міжнародних кредиторів, тому там зараз особливо не розгуляєшся в плані виведення грошей через тендери.
А вивід грошей із нового ТОВ буде геть непрозорий. Воно взагалі не буде тендеритися в Prozorro, бо наші законодавці так постановили: якщо твій засновник не держава, а компанія, що належить державі, то ти вважаєшся не замовником у розумінні закону. І можеш купувати у кого хочеш, що хочеш і почім хочеш, і навіть не показувати своїх цін. І так само можеш крутити фірташівські схеми з обліком на поставках газу.
Отже, єдине, що може зупинити, — це політична воля перших осіб держави, виражена в увазі правоохоронних органів. Або контрольований і прозорий вивід грошей із фірми. Такий, щоб керівник ТОВ “Газорозподільні мережі України” Денис Миргородський, чи керівник НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов, чи їхній дах у офісі президента Андрія Єрмака не могли навіть подивитися на ці мільярди так, щоб цього не помітили міжнародні партнери і донори України.
Директором ТОВки призначений юрист Денис Миргородський (адвокатська фірма “Династія”). Він досить відомий адвокат у Дніпрі, захищав у місцевих судах купу зірок бізнесу, у тому числі компанії Вадима Єрмолаєва та Ігоря Ніконова. Виглядає так, що він пішов у команду офісу президента на новий виклик.
Звісно, його дніпровське походження дало привід для чуток про те, що на облгази сідає людина Коломойського.
Однак це наразі виглядає малоймовірно. Вже є багато ознак того, що у токсичного олігарха таки віджимають потоки “Укрнафти”. Після того, як люди Єрмака зайшли у наглядову раду компанії, її було передано Міністерству оборони, а з посад вирішили звільнити топ-менеджерів, що багато років відповідали за збагачення Коломойського, — Карташова, Куща, Луньова.
Також на заправках “Укрнафти” перестають діяти скретч-картки (талони), паливні картки “Авіас” і мобільний застосунок Energy. Це теж частини павутиння Коломойського довкола напівдержавної компанії.
Звісно, всі ці речі можна буде відкотити після перемоги. Повернути людей Коломойського у менеджмент, бо їх же не до в’язниці садять, а тільки звільняють. Повернути картки Коломойського, бо програму на заправках не ліквідовують, а “тимчасово призупиняють” (саме так вказано в пресрелізі оновленої “Укрнафти”). Повернути компанію з Міноборони старим акціонерам.
Тобто не можна виключати, що після війни “Укрнафту” хоча б частково повернуть Коломойському “відмитою та перефарбованою”. Тобто з “порішаними” проблемами кримінальних проваджень та очищеною від боргових зобов'язань. Але принаймні сьогодні можна стверджувати одне: Коломойський втрачає контроль над грошовими потоками “Укрнафти” в паливному секторі прямо зараз.
Юрій НІКОЛОВ, журналіст і засновник проекту “Наші гроші”, Україна