Національний банк України підняв облікову ставку з 10% до 25%. Підтримую це рішення і вважаю його правильним.
Чи була альтернатива?
Було два варіанти.
Перший — ввести ще жорсткіші обмеження, загнавши всіх в кут, і тримати бізнес та населення в “чорній шкірі”. Але це не спрацювало б.
Така альтернатива підняттю облікової ставки — подальша девальвація готівкового курсу гривні та подальше “закручування гайок” із різноманітними обмеженнями.
Введені обмеження: щодо готівкового та безготівкового курсу, на конвертацію гривні в валюту, й так заважають населенню та бізнесу. І їх навчилися обходити за допомогою фейкових контрактів, переходу на готівкові розрахунки.
Далі неодмінно почався б тиск на звичайних людей та бізнес із боку силовиків — цього не можна допускати.
Другий — по-чесному підняти облікову ставку: зробити гривневі інструменти привабливими, стабілізувати валюту, щоб запобігти девальвації, стабілізувати інфляцію.
Але ж інвестиції та держбюджет страждають?
Зростання ставки у мирний час завадило б робити інвестиції, але під час війни їх і так здебільшого не роблять. Здорожчає оборотний капітал, але і тут значно більшою перешкодою є війна, а не відсоткові ставки.
Висока ставка — проблема для державного бюджету, адже тепер Міністерство фінансів платитиме більше відсотків за своїми облігаціями.
Але бюджетна проблема в принципі не вирішується без допомоги зовнішніх партнерів — ми не можемо під час війни заробляти достатньо, щоб покрити власні потреби. Обсягів допомоги, виділеної нам союзниками, цілком достатньо для закриття бюджетних потреб.
Питання в розподілі цієї допомоги (треба дещо більше на бюджетні потреби) і швидкості надання грошей. Але це питання треба вирішити шляхом перемовин із партнерами.
Ставку Нацбанк підіймає не поступово, а відразу одним рішенням. Це правильний підхід. Інакше всі б очікували, поки ставка дійде до нинішнього рівня і рішення б не спрацювало.
Підняття в один крок відразу підтримає гривню і допоможе протидіяти зростанню цін. Для людей та бізнесу це зараз критично важливо.
І добре, що Нацбанк діє саме за “людиноцентричною”, а не “бюджетоцентричною” філософією.
Павло КУХТА, ексзаступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України