“Війна триває вже майже пʼять місяців, за які відбулися суттєві зміни в нашій та світовій економіці, — йдеться у коментарі голови Нацбанку Кирила Шевченка, який наводить пресслужба регулятора. — Офіційний курс гривні на рівні 24 лютого вже не відповідає реаліям”.
Намагання НБУ так довго тримати курс на довоєнному рівні викликала критику бізнесу, особливо експортерів та IT-галузі. Долар по 29,25 грн/$ діяв на міжбанку — за таким курсом його купували та продавали імпортери та експортери, тоді як у готівковому сегменті вартість долару моментами сягала майже 38 грн/$.
“Питання курсу було одним з найбільш гострих для IT-компаній, — каже виконавчий директор асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк. — Це виважений крок з боку Нацбанку, він є певним компромісом, що знімає суттєву частину проблем для нашої індустрії, як експортера”.
Новий курс мотивуватиме експорт активніше продавати валютну виручку, розраховують у Нацбанку. Рівень 36,6 грн/$ влаштовує IT-сектор, зазначає Васюк. Втім, умов для того, щоб Нацбанк міг повернути гнучке курсоутворення поки немає, визнає він.
“Ми очікували, що IT-компанії, які втрачали через різницю курсів будуть упродовж одного-двох місяців вирішувати, чи варто переорієнтовувати свої бізнес-моделі на роботу поза межами України, — розповідає Васюк. — Рішення НБУ прибирає такий ризик”.
Рішення НБУ суттєво покращує ситуацію для ІТ-бізнесу, підтверджує співвласник Intellias та голова Асоціації IT Ukraine Віталій Седлер. “Зараз це хороший меседж для працівників ІТ-сектору, тепер в них буде менше бажання залишати Україну або приховувати доходи”, — каже він. Що стосується введених НБУ обмежень на перерахування коштів за кордон та розрахунки, вони не критичні, вважає Седлер.
Інший наслідок — більш високий фіксований курс робить менш вигідним імпортний бізнес, додає експерт CASE Ukraine та ексзаступник директора департамента фінстабільності НБУ Євген Дубогриз. “Імпорт здорожчає, попит на валюту з боку імпортерів має знизитись, — очікує він. — Це зменшить тиск на резерви НБУ, відповідно вони будуть скорочуватися не такими швидкими темпами”.
З іншого боку, це має негативно вплинути на інфляцію, адже імпортні товари стануть більш дорогими, зазначає заступник директора з питань торгівлі цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса.
Васюк з IT Ukraine відзначає також рішення Нацбанку дозволити купівлю безготівкової валюти (у межах 50 000 грн на місяць та за умови подальшого розміщення на депозиті строком не менше 3 місяців). “Незважаючи на обмеження, це знизить попит на готівковому ринку”, — вважає він.
Курс на пів року
Чому НБУ пішов шляхом різкого підвищення замість того, щоб змінювати курс поступово? “Це створило б негативні очікування щодо девальвації”, — пояснює Дубогриз із CASE. На його думку, Нацбанк обрав для підвищення момент, коли готівковий курс досяг максимальних рівнів.
“Зараз немає об’єктивних причин, щоб ринковий курс суттєво перевищував 37 грн/$, — вважає Дубогриз. — Підвищивши офіційний курс фактично до ринкового рівня, Нацбанк створив умови, за яких йому не доведеться більше змінювати фіксований рівень принаймні до кінця року”.
Незважаючи на те, що готівковий ринок відреагував на рішення спекулятивним ростом курсів до 39,5 грн/$, показники роздрібного ринку певний час можуть бути навіть нижчими за офіційний, припускає Дубогриз. У середині липня вартість готівки сягнула 37,8 грн/$ у банках та на “чорному ринку”, що було повʼязано зі зростанням карткових курсів у найбільших банках. Але станом на ранок 21 липня, роздрібні курси знаходилися на рівні близько 37 грн/$.
Втім ризики подальшої девальвації гривні залишаються суттєвими через проблеми з фінансуванням бюджету, які останніми місяцями вирішувались за рахунок “друку грошей” Нацбанком, каже президент Київської школи економіки Тимофій Милованов.
“Якщо емісія продовжиться в значних обсягах, це буде не остання девальвація в наступні місяці, — вважає він. — Украінська економіка показала себе дивовижно стійкою під час війни, особливо на початку. Проте у стійкості є запас, і він не безкінечний”.
Рішення НБУ підвищити курс — приклад вдалої реакції економічного блоку держвлади на виклики, з якими стикається економіка, додає Васюк з IT Ukraine.
Подальшими кроками для адаптації економіки до умов війни має стати оптимізація бюджетних видатків та робота над збільшенням фінансових надходжень від іноземних партнерів, перелічує Милованов.
За розрахунками старшого стратега Bluebay Asset Management Тімоті Еша, Україна наразі отримала від партнерів близько $10 млрд при потребах бюджету у $25 млрд. Нестабільна підтримка створює ризики, що Україні і надалі доведеться розраховувати на емісію для фінансування видатків, вважає Еш. За таких обставин, підвищення курсу НБУ глобально не полегшує ситуацію для України: подальший “друк коштів” збереже суттєвий тиск на гривню, погоджується він.
“Те, що зробив Нацбанк — похвальна робота за дуже складних обставин, — каже Еш. Девальвація допоможе зберегти економіку більш конкурентною, але НБУ потрібно думати про макрофінансову стабільність та памʼятати, що їхні валютні резерви обмежені”.
Також НБУ прийняв наступні рішення:
З 21 липня дозволив банкам продавати безготівкову валюту громадянам із подальшим розміщенням на депозит на строк від трьох календарних місяців без права дострокового розірвання у межах щомісячного ліміту 50 000 грн (в еквіваленті).
Громадяни як і раніше матимуть змогу знімати з гривневих платіжних карток за кордоном 50 000 грн (в еквіваленті) на місяць.
Водночас з 21 липня ліміт на зняття готівкової валюти з гривневих платіжних карток за кордоном змінено зі щомісячного на щотижневий — 12 500 грн (в еквіваленті) на сім календарних днів.
Зменшено щомісячний ліміт на P2P перекази громадян за кордон із гривневих платіжних карток українських банків зі 100 000 грн (в еквіваленті) до 30 000 грн (в еквіваленті).
Установлено щомісячний ліміт на розрахунки за кордоном із використанням гривневих платіжних карток у розмірі 100 000 грн (в еквіваленті) з усіх рахунків клієнта в банку, відкритих у національній валюті.
Сергій ГОРДІЄНКО, Ольга ГОРДІЄНКО