За цей час подання декларацій встигло стати однією з ключових вимог для отримання наступного траншу МВФ. А посол ЄС Матті Маасікас попередив українських посадовців: відновлення декларування — “хороший тест на справжню відданість справі”.Проте у Верховної Ради такі заяви оптимізму не викликають. На тлі розслідувань про печерський маєток “слуги” Халімона, підозри за багатотисячний хабар депутату ЄС Алєксєєву та махінацій їхньої колеги Марченко на системі “Шлях” — зрозуміло, чому.
З 2022 року 80 % українців збідніли. Але не схоже, щоб нардепи тугіше затягнули паски та економили. Журналіст Данило Мокрик у своєму новому розслідуванні наголошує на тому, що є всі підстави вважати, що нардепи дістали “чорний кеш” та інтенсивно закуповуються нерухомістю за кордоном.
Швидше за все, такий темп пов’язаний із новим проєктом закону про відновлення декларування, який у владі створили на виконання вимог МВФ. У складних формулюваннях нардепи, як завжди, приховали зачіпки, які фактично дозволять сховати нажите за час війни майно.
Так, новий законопроєкт дозволить:
-
не вказувати майна, яким чиновник користується безкоштовно, наприклад, записаної “на маму” квартири, купленої за час війни;
-
не зазначати адреси проживання членів сімʼї за кордоном (лише країну і місто). Як наслідок, розкішні квартири у центрах європейських столиць можна буде сховати;
-
не вказувати власної адреси проживання в Україні. Сховати квартиру на Печерську стане легше;
-
не подавати декларацій тим, хто хоч якось причетний “до захисту держави”. Очевидно, що воїни ЗСУ зараз точно не мають відволікатися на декларування. Проте наразі формулювання законопроєкту дозволить не подавати декларацій навіть тим, хто не тримав зброї в руках.
Поки законопроєкт не зареєстрований у Раді, протверезити нардепів, сподіваємося, зможуть цифри.
За результатами соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова на замовлення ZN.UA, чітко видно — громадяни розуміють потребу відновити декларування, попри війну.
Так, 90,9 % українців вважають, що необхідно відновити публічне декларування статків державними службовцями. Лише 1,8 % опитаних сумніваються в цьому. З відповіддю не визначилися ледь за 7 %.
Ще вищу підтримку серед респондентів отримала позиція про декларування статків, набутих чиновниками за час повномасштабної війни. 91,7 % українців за те, щоб нардепи та посадовці публічно відзвітували про свої “воєнні” доходи та придбання.
Ставлення українців до повернення у вільний доступ декларацій чиновників теж красномовне. На питання, чи повинна держава відновити публічний доступ до довоєнних декларацій державних службовців, “так” відповіли 88 % респондентів. Лише 2 % вважають це недоцільним. Ще 10 % українців вагаються.
Отож потрібно вже зараз говорити про відкриття публічного доступу до Реєстру декларацій. Хоча нардепам вдається маніпулювати цим за кордоном, громадяни визначилися: потрібно, нарешті, відзвітувати публічно.
Очевидно, що публічний доступ до деяких даних, таких як імена неповнолітніх дітей політиків і чиновників, справді можна обмежити. Проте будь-які такі “схованки” не мають впливати на головне — виявлення осіб, які цинічно наживалися під час війни.
Якби у питанні відкриття реєстру головним інтересом чиновників справді була би безпека даних, навряд чи ми опинилися б у ситуації, коли журналісти виявляють нові маєтки та дорогі машини чиновників мало не щотижня.
У сухому залишку маємо таке. Очевидно, що під виглядом відновлення декларування депутати вкотре спробують вбити його суть. Вкотре підуть проти інтересів суспільства та інтересів країни.
Так було при запуску декларування 2015 року. Так само депутати намагалися протягнути шкідливі поправки і 2020-го, коли декларування довелося рятувати після рішення Конституційного суду України.
Проте як тоді, так і зараз суспільство точно не готове проковтнути це просто так.
Це громадянська позиція більшості. Влада не може і надалі її ігнорувати. А ми у ЦПК не дамо владі під приводом війни зруйнувати все те, чого, попри небажання політиків, вдалося досягнути за останні десять років.
Усі згадані у тексті дані — результати соціологічного опитування Центру Разумкова. Опитування на замовлення ZN.UA проводилося з 23 по 28 червня 2023 року методом face-to-face у 22 областях України та м. Києві. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Віталій ШАБУНІН, український громадський діяч у сфері боротьби з корупцією, голова правління громадської організації “Центр протидії корупції”