Команда, за яку соромно

Вони ж посприяли і створенню промерської більшості.

Скільки разів говорилося політикам: фільтруйте партійні списки. Так ні, все як горохом об стіну. Чи як Довгим об раду... Одні й ті самі граблі продовжують лупити по голові, напханій доларами, які істотно пом’якшують удари. Тому все як завжди: депутати від Катеринчука, “команда, за яку несоромно”, на другій же сесії втекли до нових господарів. Вони дали потрібні голоси за Довгого, і “маленький” Олесь знову — “найкращий спікер” Київради. Скільки б тепер Катеринчук не казав, що такого рішення він не ухвалював і що буде оскаржувати результати виборів Довгого в суді... Пізно, як у тому анекдоті, доводити, що твоя донька — не повія, бо й доньки, власне, ніякої в тебе нема. У постійну ганьбу та промахи український політикум може загорнутися, як у римську тогу, знявши дорогі брендові костюми.
“Птиця секретар” готова нести яйця

Отже, від позавчорашнього вечора Олесь Довгий — секретар Київради. За нього, як уже писала “Україна молода”, було віддано 62 голоси: голосувала фракція Черновецького та чолі з мером, “Громадянський актив Києва”, “регіонали” в повному складі, троє “катеринчукістів” — Павло Тесленко, Роман Ярошенко, Борис Гавриленко та ще один “литвиновець” — Денис Костржевський, президент будівельної компанії “Міськжитлобуд”. Щодо останнього, то було б дивно, якби забудовник вирішив сваритися з мером, навіть якби це коштувало йому прихильності лідера фракції. Хоча не факт, що сам Віктор Пилипишин не благословив це, як казав Голохвастов, “безумное меропріятіє”.

Проте Пилипишин на рекламних плакатах лише обіймав обласканих його турботою діточок, а от Катеринчук та компанія з нав’язливістю зубного болю обіцяла викоренити корупцію. А про свою команду нардеп казав так: вони не брешуть, вони не крадуть, вони і “не” пишуться окремо. Та виявилося, що з граматикою в Катеринчука не дуже... Тож єдине питання, яке наразі цікавить його колег у Київраді, полягає в тому, чи замислював Катеринчук “прокат” трьох депутатів Черновецькому від самого початку, чи вони вийшли з—під контролю “випадково”? Цікаво, що іще позавчора опитані “Україною молодою” БЮТівці Тетяна Меліхова й Олександр Бригинець, а також Віталій Кличко бачили у вчинку згадуваної трійці “підставу”, яку депутати організували Катеринчуку. Але вже вчора Бригинець наголошував на тих зусиллях, які слід докласти Катеринчуку, щоб “відмитися” від колишніх товаришів. “Якщо Катеринчук не просто здав їх в оренду, то нехай іде до суду”, — каже він.

Про суд Бригинець говорить тому, що теоретично існує можливість оскаржити результати голосування з кандидатуру Довгого. Річ у тім, що на сесії Київради були створені лише шість фракцій, а фракцію Блоку Катеринчука Павло Тесленко проголосив самовільно. Його не вповноважував на це весь “трудовий колектив”, до того ж фракція не може складатися з трьох осіб, а щонайменше з п’яти. Якщо ж фракція не була створена, то й голосувати її представники не мали жодного права. А також брати участь у роботі лічильної комісії. “Процедура голосування за Олеся Довгого має розглядатись у судовому порядку. На мою думку, допущення до участі в лічильній комісії представників від фракції, якої не існує, — це порушення регламенту”, — сказав Микола Катеринчук.

Та поки суд та діло, Черновецький вже привітав Довгого з секретарством. “Це найкращий спікер Київради”, — заявив мер, підсвідомо наслідуючи Тимошенко, яка також віддавала до Київради своє найдорожче і з тим самим іменем (якщо тільки Турчинова буде дозволено назвати Олесем). “Більше ніхто не спровокує мене ні на які конфлікти”, — ні сіло ні впало заявив Довгий. Хоча ні в яких особливих конфліктах Олесь і не був помічений. А от у дерибані землі — так. Але роздавати київську землю — це ж не конфлікт, це — нірвана.
Шість із половиною фракцій

Остання сесія Київради, про яку “УМ” писала вчора, тривала допізна. А увінчалась усього лише обранням секретаря Київради. В очікуванні Черновецького, який ніколи не приходить вчасно, стало зрозуміло, що допуск журналістів із фотоапаратами та телекамерами тільки на правий балкон, не є випадковістю. Бідні медійники лізли один одному на голову (тоді як протилежний бік балюстради над Колонною залою був майже порожнім), щоб зазняти мера з кращого боку. А сам собі Черновецький, як відомо, подобається справа, зліва ж фотографувати його заборонено.

Утім, не дійшовши до президії, Черновецький разом із Довгим зупинилися біля місць “регіоналів”. (Тож мера, до слова, можна було увічнити на фото з усіх боків). Про що йшлося — на балконах було не чути. Але прикметно, що ПР представляв народний депутат України Василь Горбаль — він і вів перемовини з Черновецьким. Проте візаві Горбаля скоро стало нудно, і мер потяг за собою Довгого, який, навпаки, не надто поспішав. Та після того, як до цього “затору” на дорозі, подавляючи присутніх розміром і зростом, наблизився Кличко та поклав Довгому руку на плече, найкращий спікер і найгірший мер перестали затягувати своє й без того непристойне запізнення.

Із Василем Горбалем, який хоч і залишив за собою мандат парламентарія, проте вирішив опікуватись Київрадою, “Україні молодій” зв’язатися не вдалось. Відразу після сесії (як і до її початку) пан Василь виявився поза зоною покриття. Тому питання участі ПР у подальших голосуваннях, вигідних Черновецькому, залишається відкритим. “Партія регіонів не є однозначно промерською, в моменти загострення ситуації “регіонали” часто поводили себе незалежно, щоб підсилити ефект самостійності нагорі, у парламенті, — розмірковує про створену більшість Олександр Бригинець. — Що ж стосується Блоку Литвина, то й там усе залежатиме від керівництва фракції — але не київської, а парламентської. Тож у Черновецького на сьогодні є тільки дві стабільні фракції — його власна і ГАК”.

Таким чином, голосування за секретаря Київради явило ситуативну більшість, вважають у демократичних фракціях, які тепер можна називати “опозиційними”. Утім очевидно й те, що це в них такі мантри, метод щільно заплющених очей: не помічаючи катастрофічного провалу з виборами, переконувати себе, що Черновецький виграє тимчасово. Більш реалістично дивиться на ситуацію депутатка Блоку Кличка Наталія Новак. В інтерв’ю “Україні молодій” вона згадала, як Черновецький хвалився тим, що його більшість буде зростати. Новак побоюється, що й без Черновецького знає відповідь на питання “зростати за рахунок чого?” Коли почнеться формування комісій Київради, розподіл крісел і посад, невідомо, чи встоїть перед спокусою увесь склад фракцій Блоку Кличка та БЮТ. “Вийти з фракції через імперативний мандат вже ніхто не вийде, але можна сидіти на місці й голосувати так, як потрібно тобі. Тобто за прикладом депутата від Литвина”, — припускає Новак.

Але як бути зі згадуваними нею комісіями — не зрозуміло через зраду депутатів Катеринчука. Ми вже говорили, що “правильних” фракцій на сьогодні лише шість, а сьомої, згідно із законом, нема. Отже, “катеринчукісти” нічого не отримають, як про це позавчора ввечері просив сам Катеринчук, звертаючись до депутатів із закликом не включати до жодної комісії його персональних іуд. Тож тридцять срібників лежатимуть без діла, а Київрада — без роботи. Ситуація з фракціями представляється на сьогодні взагалі повним болотом, з якого депутатів витягнеш хіба що позиченим у Костржевського будівельним краном.

Наталія ЛЕБІДЬ