У законопроєкті, який Верховна Рада підтримала 20 вересня у першому читанні, не передбачені конкретні зміни у діючій процедурі бронювання співробітників українських компаній.
Однак він дозволить уряду розширити перелік військовозобовʼязаних та підприємств, працівники яких теоретично можуть бути заброньовані, йдеться у письмовому коментарі, наданому Forbes пресслужбою Мінекономіки.
Що зміниться, якщо рада все ж таки ухвалить нові правила бронювання від мобілізації?
Як працюватиме “нове бронювання” та коли воно запрацює
“Зараз це лише ті підприємства, установи, організації, що виконують мобілізаційні завдання. Це обмежена кількість”, — уточнює заступник міністра економіки Ігор Фоменко.
Закон пропонує дозволити бронювати співробітників підприємств, які:
мають мобілізаційні завдання ;
Виробляють товари, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань ;
є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
“Закон достатньо рамковий, критерії та порядок бронювання повинен окремо визначити Кабмін”, — пояснює нардеп від “Слуга народу”, член комітету ВР з питань національної безпеки та оборони Федір Веніславський.
Наразі, відстрочка від мобілізації надається на 6 місяців. 7 вересня уряд затвердив пропозицію Мінекономіки продовжити термін ще на два місяці для працівників, які були заброньовані у березні та квітні.
Бронювання в онлайн-режимі, яке Мінекономіки анонсувала ще у травні, поки під питанням. “Реєстр військовозобовʼязаних — це інформація з обмеженим доступом, — зазначає Фоменко з Мінекономіки. — Потрібно визначитись, яким чином врегулювати питання доступу до неї”.
Перелік критично важливих підприємств має затвердити Кабмін, але вже після прийняття закону. Мінекономіки вже почало його формування, йдеться у коментарі від імені пресслужби. Деталей представники міністерства поки не наводять.
Законопроєкт может потрапити на розгляд нардепів вже у жовтні, каже голова фракції “Голос” Ярослав Железняк. Схожі прогнози має і Веніславський зі “Слуги Народу”.
“Підтримка у комітеті та парламенті є, але з рештою все буде залежати від кількості та якості правок, які пропонують депутати”, — каже Веніславський.
Після прийняття закону у Кабміні буде два місяці на те, щоб розробити критерії для підприємств, які можуть отримати бронювання.
Які правила бронювання хоче бачити бізнес
Законопроєкт має впорядкувати процес бронювання і зробити його прогнозованим та менш бюрократизованим, каже СЕО Львівського ІТ Кластера Степан Веселовський.
Було б виправдано, якби Кабмін, прописуючи нову процедуру бронювання, вніс ІТ-галузь до критично важливих для економіки, вважає директор з галузевих питань компанії N-iX Святослав Кавецький.
“Якщо дивитися на обсяги торгівлі послугами, які забезпечує галузь, це доволі відчутно. Зараз це чи не єдина галузь, що зберегла довоєнні обсяги й навіть демонструє тенденцію до зростання”, — каже він.
Обидва представники ІТ-галузі зазначають, що закон досі ніяк не врегульовує питання ФОПів та гіг-контрактів. Кавецький з N-iX сподівається, що бронювання таких співробітників потрапить до редакції закону, поданої до другого читання.
Інші представники бізнесу мають надію, що прийняття нового закону зрушить з місця процес бронювання, який зараз фактично на стопі. “90% заяв, які надходять до Міноборони не проходять погодження, — розповідає на правах анонімності юрист, що консультує Офіс президента. — Ситуація має змінитися з прийняттям нового закону, який розширює перелік підприємств”.
Як подати заявку на бронювання
Для того, щоб забронювати співробітника підприємство має звернутися з заявою до Мінекономіки або профільного міністерства. Наприклад, аграрії — до Мінагро, ІТ-фахівці — до Мінцифри, працівники транспортної галузі — до Мінінфраструктури.
Заяви, які пройшли погодження у міністерствах, подаються на затвердження до Міноборони. Якщо заперечень немає, Мінекономіки видає наказ про бронювання співробітників.
Іра КРИЦЬКА, Валентина ДУДКО