“Це дракон із кількома головами”, — розповідав про засилля бухгалтерського ПЗ “1С” в українському бізнесі співзасновник стартапу Saldo Apps Радомир Новкович. На початку повномасштабного вторгнення у затяжній війні проти російського софту намітилися позитивні зрушення. Компанії почали переходити на українські й західні аналоги, проте рік по тому темпи складно назвати вражаючими. Які перспективи у цієї боротьби?
Підсумки року війни з українським софтом
Навесні 2022-го в Україні налічувалося понад 60 популярних програмних бізнес-продуктів, розроблених у Росії чи росіянами, підрахували активісти ReplaceRUwithUA. Це спільна ініціатива Мінцифри, дата-компанії “Опендатабот” та Netpeak GroupАртема Бородатюка, до якої входить і Saldo Apps. Один із найбільших у списку — створений ще на початку 90-х софт для бухгалтерії та управління підприємством “1С”.
Якщо рахувати лише легальні копії, з “1С” працюють близько 70% українських бізнесів, казав Forbes у травні 2022-го Віталій Блажко, директор полтавської IT Grand, що спеціалізується на автоматизації підприємств. Інша оцінка — близько 500 000 встановлених примірників, каже директор українського розробника ERP-систем IT-Enterprise Олег Щербатенко. Підрахунки актуальні й досі.
Темпи міграції — 10 000—15 000 компаній, що за рік війни перейшли на українське програмне забезпечення, оцінює Щербатенко. Для порівняння, на початок 2023-го Держкомстат нарахував в Україні 660 000 активних підприємств. Протягом 2022-го з’явилося 203 000 ФОП та близько 33 400 нових компаній, підрахували в “Опендатабот”. Чому тепер на них вся надія?
Бізнеси, що працюють вже давно, вклали великі гроші в налаштування “1С” під свої потреби, навчили працівників і тепер не хочуть пускати роботу на вітер, констатує Новкович, один із активістів руху ReplaceRUwithUA. Раніше він прогнозував, що за оптимістичним сценарієм кількість користувачів російського бухгалтерського ПЗ планомірно зменшуватиметься на 20% щороку.
Реальність дещо інакша. Українські чи західні продукти обирають новачки в автоматизації, каже Новкович. Це або новостворені бізнеси, або ті, хто взагалі не користувався жодним рішенням. Чому це може стати можливістю для українського продуктового IT?
Що таке “1С”
Система бухгалтерського, податкового, управлінського обліку та керування підприємством, розроблена російською компанією “1С”. Набула великої популярності у Росії, Білорусі, Україні а також деяких інших країнах із початку 1990-х. За 30 років компанія розробила лінійку продуктів у різних напрямах. Найпопулярніші — “1С:Бухгалтерія”, “1С:Підприємство”.
Засновник Борис Нуралієв входив до списку 200 найбагатших бізнесменів Росії зі статками $950 млн, за оцінкою російського Forbes.
Із 2017 року “1С” потрапила під санкції РНБО проти компаній із російським капіталом, проте український бізнес де-факто продовжив нею користуватися. Правонаступником “1С” став зареєстрований у Польщі продукт BAS, який продають як альтернативне рішення. Опитані Forbes експерти називають BAS переупакованою “1С”.
Чи відкривається новий ринок для українського ІТ
Радикально позбутися “драконів” на кшталт “1С” не вийшло, але повільний процес відмови запущений. Інвестувати в російський софт немає жодного сенсу, каже засновник “Опендатабот” Олексій Іванкін. “З часом він все одно буде заборонений чи просто припинить працювати в Україні”, — додає він.
Родіон Єрошекта його нині покійний кофаундер Олександр Рижков починали створювати альтернативу російському R-keeper ще у 2012-му. Наразі їхньою POS-системою для управління кафе та ресторанами Poster користується понад 15 000 клієнтів у 110 країнах.
На осінь 2022 року 25% українських закладів харчування все ще працювали на зробленому РФ софті, свідчить дослідження 3.14 Agency. Серед найбільших POS-систем — ще один вихідець із R-keeper та iiko, що просувається під новою назвою Syrve.
Але на початок весни 2023-го на ринку POS-систем переважають українські продукти, каже Єрошек. Минулорічний приріст Poster — 700—800 підключень на місяць. Клієнтський ландшафт теж оновився. За пів року великої війни в Україні закрилося близько 7000 закладів та з’явилося понад 2000 нових, підрахували у Національній ресторанній асоціації.
“За останній рік я спостерігаю бум появи певних онлайн-сервісів — можу згадати не менше 10 нових CRM-систем”, — каже Дмитро Суслов, співзасновник стартапу Uspacy та колишній директор українського представництва російського “Бітрікс24”. Власну версію CRM для малого й середнього бізнесу разом із трьома кофаундерами він запустив у лютому 2023-го. За півтора місяця до неї підключилося близько 1000 українських компаній.
Амбітний бізнес-план Суслова — через п’ять років бачити у списку користувачів третину українського МСБ. Обережні кроки на український ринок робить і Новкович. У 2022-му орієнтований на США, Канаду й Австралію Saldo Apps мав 13 000 платних користувачів та понад $1 млн виторгу.
Восени 2022-го засновник відкрив для українців безкоштовний доступ для одного з продуктів — застосунку для обліку персональних фінансів Saldo Finance, який вже завантажили 10 000 разів. “У цьому сегменті майже не було альтернатив руснявим додаткам Coinkeeper, Zenmoney та іншим”, — каже він.
Дмитро ЧЕПУР