Податок на готівку та гарантія відшкодування ПДВ: реформа “10-10-10” знову на порядку денному. Що там нового?

Влітку країна дізналася, що у владних кабінетах виношується ідея радикальної податкової реформи, яка отримала назву ”10-10-10”. Тоді ж світ побачила ідея радикальної реформи державного апарату.

Зрештою, концепція податкової реформи, головним натхненником якої був заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма, не знайшла широкої підтримки ні серед бізнесу, ні серед експертів.

Здавалося, що на порядку денному вона вже не з'явиться. Утім, в Офісі президента та в стінах парламенту її продовжували доопрацьовувати.

На початку грудня у Верховній Раді навіть з’явилася міжфракційна група, яка відповідає за розробку концепції та напрацювання відповідних законопроєктів.

Нова хвиля обговорень податкової реформи відрізняється від попередньої. Щонайменше, у тому, як її презентують суспільству. Крім того, автори не називають розміри ставок податків, наголошуючи на готовності йти на компроміси.

Що змінилося та чи отримає реформа друге життя?

Що нового

Передусім, змінилися акценти реформи. Раніше ставка робилася на радикальному зменшенні податкового навантаження.

Саме запропоновані ставки ключових податків — на прибуток підприємств, на додану вартість (ПДВ) та на доходи фізосіб (ПДФО) — стали умовною назвою попереднього варіанта реформи — “10-10-10”.

У її оновленій версії акцент робиться не на ставки, а на те, що автори намагатимуться досягти шляхом їх зниження.

“Антикорупційна” податкова реформа має побороти схеми з ухилення від оподаткування та мінімізації податкових зобов’язань, а також корупцію в податкових органах. Мовляв, у разі запровадження низьких ставок зникне й мотивація бізнесу не платити податки.

Автори концепції в розмові з ЕП переконують: ставки — не головне. У фінальній версії реформи, яку формалізують у законопроєкт, вони можуть сильно відрізнятися від анонсованих раніше 10%.

“Ми не збираємося зменшувати загальну суму надходжень. Я просто хочу, аби ми вийшли з цього іміджу брехні”, — пояснював голова міжфракційного об’єднання “За антикорупційну податкову реформу” Мар’ян Заблоцький.

За його словами, у країні діє неписана угода між державою та платниками податків: держава встановила високі податки, але передбачила лазівки, як їх не платити.

Платники податків користуються лазівками, але погоджуються з тим, що влада будь-якої миті може вимагати в них додаткових платежів до бюджету.

З одного боку, планується провести опитування серед представників бізнесу, аби виявити, які ставки для них прийнятні.

З іншого боку, фінальний варіант реформи потрібно узгодити з міжнародними донорами та Мінфіном. Зрештою, саме останньому доведеться зводити зібрані ресурси з реальними потребами держави.

Крім ставок ПДВ, ПДФО та податку на прибуток, на порядку денному реформаторів перебувають додаткові заходи: від заборони використання системи ФОП замість найму працівників до запровадження податку на готівку.

Чи потраплять ці ініціативи у фінальний законопроєкт та в якій формі, залежатиме від компромісу всередині країни та домовленостей з міжнародними донорами.

Що пропонується

Разом з проведенням податкової реформи її ініціатори вирішили виконати одну забуту передвиборну обіцянку влади: запровадити податок на виведений капітал (ПнВК). Він має замінити класичний податок на прибуток підприємств.

Різниця в тому, що податком на прибуток (18%) оподатковується різниця між доходами та витратами, а база для ПнВК — сума, яку власник компанії виводить з неї у вигляді прибутку — дивідендів чи інших платежів.

Мета — мінімізувати корупцію в процесі визначення прибутку податківцями, коли одні і ті ж операції підприємець трактує як витрати, а податкова — ні.

Ідея ПнВК в Україні вже частково реалізована. На цей податок можуть перейти резиденти “Дії сіті”. Хоча, за словами голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, така опція серед них не популярна.

“Лише третина резидентів “Дії сіті” перейшла на ПнВК. Експеримент виявив, що податок невигідний передусім самому бізнесу попри запевнення адептів”, — зазначив він.

Автори реформи наполягатимуть, щоб ставка ПнВК становила 10%, хоча не виключають, що вона може бути вищою.

Водночас, ставку 10% автори вважають реальною ставкою ПДВ, яка діє в Україні з урахуванням усіх операцій з ухилення від сплати цього податку.

“Якщо ми збираємо у формі ПДВ 10% з роздрібного товарообороту, то краще збирати ту ж суму з меншою ставкою, ніж гратися в невідшкодування ПДВ і блокування податкових накладних”, — пояснює Заблоцький.

Мета — зробити невигідними схеми з торгівлі податковим кредитом, відомі як податкові скрутки. Очікується, що в зловмисників не буде мотивації організовувати такі схеми, якщо прибуток від них становитиме лише кілька відсотків.

Ще одна новація стосовно ПДВ — запровадження спеціального рахунку, на який би зараховувався податок.

Першочергово кошти з нього мають іти на відшкодування ПДВ, а вже потім — на фінансування видатків бюджету. Це має унеможливити затримки з відшкодуванням.

Якщо затримки виникатимуть навіть у такій системі, то держава нараховуватиме на затриману суму проценти, а винного в цьому чиновника притягатимуть до відповідальності за завдання збитків бюджету.

Ставка об’єднаного податку становитиме 10%. Автори також пропонують підняти ставку військового збору до 3%.

Мотивація щодо зменшення податків на працю проста: стимулювати роботодавців офіційно працевлаштовувати людей і платити їм “білу” зарплату.

За розрахунками економістів, до війни держава щороку недоотримувала 140 млрд грн податків із зарплат через застосування схем з ухилення від оподаткування чи зменшення податкових зобов’язань.

Зарплати в конверті чи повністю неофіційне працевлаштування — це лише частина схем для ухилення від сплати ЄСВ та ПДФО. Поширена практика оформлення працівників як ФОПів.

Автори реформи кажуть: якщо вдасться радикально зменшити ПДФО та скасувати ЄСВ, то боротися з усіма схемами будуть за допомогою жорсткішого контролю за спрощеною системою, розширення функціоналу податкової і навіть запровадження нових податків, зокрема на готівку.

Напевно, найбільш контроверсійна пропозиція реформаторів — суттєве обмеження готівкових операцій, зокрема за допомогою запровадження додаткового податку на зняття готівки.

Мета — боротьба з тіньовою економікою та схемами з ухилення від оподаткування.

Оподаткування готівки, на переконання авторів концепції реформи, має підвищити вартість скруток з ПДВ, виплати зарплат у конвертах, тіньового працевлаштування та більшості інших схем.

Працюватиме податок на готівку так: при знятті, наприклад, 100 грн у банкоматі або в касі банку з рахунку людини списуватимуться 100 грн та податок.

Ця ідея ще дискутується, тому остаточний розмір ставки невідомий. За словами співрозмовника ЕП в Офісі президента, залученого до реформи, вона “точно буде менша 10%”.

Існує ймовірність, що у фінальний законопроєкт цей податок не увійде. Зокрема, це буде залежати від остаточних ставок ПДВ та ПДФО, які авторам вдасться відстояти під час дискусії з міжнародними партнерами.

Проте майже напевно в податковій реформі будуть інші обмеження на готівкові розрахунки. Серед них — заборона на зняття готівки юридичними особами та заборона продажу за готівку підакцизної продукції.

Усі наведені обмеження та податок на готівку автори пропонують вводити лише тоді, коли в Україні не буде проблем з безготівковими розрахунками, зокрема внаслідок тривалих блекаутів та відсутності стабільного зв'язку.

Ще одна ідея, яку обговорюють автори реформи, — жорсткий контроль за використанням спрощеної системи оподаткування. Вони наполягатимуть на забороні її використання замість найму працівників.

“Будь-які речі стосовно “зарплатних ФОПів” прив’язані винятково до лібералізації в інших сферах.

Ми маємо запропонувати громадянам альтернативу цій схемі, зокрема у вигляді нижчих податків при офіційному працевлаштуванні. Але тоді ми домовимося, що з цього моменту ухилятися від сплати цих податків не можемо”, — зазначає Заблоцький.

Хоча спрощену систему використовують у низці інших схем з ухилення від сплати податків, однак відмовлятися від неї автори концепції реформи не збираються.

Між іншим, боротьба із “зарплатними ФОПами” передбачена меморандумом про співпрацю України та МВФ. Тож, імовірно, держава активізує роботу в цьому напрямку, навіть якщо “антикорупційну” податкову реформу не ухвалять.

Крім того, автори концепції пропонують провести інституційну реформу самої податкової.

“Потрібно реформувати ДПС так, як свого часу реформували Нацбанк, адже зараз у податковій ситуація погана. Маючи такий рівень зарплат, працівники ключових департаментів орієнтовані на отримання додаткового корупційного доходу”, — пояснює Заблоцький.

Водночас автори визнають: якою б ефективною не виявилася реформа ДПС, надання службі доступу до банківської інформації може виявитися складним завданням. Як відомо, банківську таємницю захищає українське законодавство, зокрема численні рішення Конституційного суду.

Ці заходи розглядаються переважно як компенсатори потенційного падіння надходжень до бюджету в разі зниження ставок ПДВ, ПДФО та запровадження ПнВК.

Хто заплатить

Навіть теоретично порахувати потенційні втрати бюджету від зниження ставок ключових податків неможливо, бо досі невідомо, до якої міри ці податки знизять.

Втрати будуть і автори реформи це визнають. Утім, вони сподіваються, що нижчий рівень податкового навантаження і жорсткіший контроль за готівковим обігом та банківськими розрахунками спонукатимуть бізнес виходити з тіні.

Деякі запропоновані заходи мають вбудовані компенсатори. Наприклад, знизивши податки із зарплат, держава автоматично знизить видатки на оплату праці бюджетників.

Крім того, додаткове оподаткування готівкових операцій, вища рента та екологічний податок теж слугуватимуть компенсаторами зниження ставок ПДВ, ПДФО та запровадження ПнВК.

Доходи, які не вдасться компенсувати, автори реформи пропонуватимуть профінансувати міжнародним партнерам.

“Ми просимо надати міжнародну допомогу у великих обсягах. Тобто, на мою думку, ми можемо собі дозволити пробувати провести радикальну податкову реформу, аби підтримати нашу економіку”, — каже Заблоцький.

По-перше, кошти партнерів не можна витрачати на війну. Вони йдуть на медицину, соціальний захист, освіту. Військові видатки, а це близько половини всіх витрат, Україна фінансує зібраними податками та коштами з продажу облігацій.

Тобто непродумане зменшення податкових ставок до завершення війни може нашкодити обороноздатності або запустити “друкарський верстат” ще з більшою потужністю, ніж у 2022 році.

По-друге, рішення радикально знизити податки може неоднозначно сприйматися за кордоном. Там уже говорять про перегляд масштабів підтримки Києва. Це може призвести до політичних втрат для керівництва США та країн ЄС.

Чи підтримають реформу міжнародні партнери

Ще одна проблема “антикорупційної” податкової реформи — відносини з МВФ. 19 грудня фонд погодив нову програму співпраці з Україною — Моніторингову програму із залученням ради фонду.

Вона не передбачає отримання грошей, але необхідна для укладання довгострокової кредитної програми.

У меморандумі, який крім міністра фінансів та голови Нацбанку підписав ще й президент Володимир Зеленський, Україна чітко зобов'язалася не зменшувати податкову базу та повернути всі довоєнні податки.

“У ширшому сенсі з метою збереження макроекономічної стабільності та закладання основ міцної фіскальної системи ми будемо уникати будь-яких заходів, які б зменшували податкові надходження, розмивали базу оподаткування або підривали довіру до державних фінансів”, — зазначається в меморандумі.

Автори “антикорупційної” реформи заявляють, що обговорювали її деталі з експертами МВФ і останні нібито підтримали деякі ініціативи. Однак, судячи з фінального тексту меморандуму, це точно не стосується зниження ставок податків.

Чи можна провести радикальну реформу

Фінансові втрати для країни, до яких може призвести зниження ставок податків — вагома причина, щоб підходити до планування реформи зважено.

У 2023 році уряду потрібно буде не зменшувати податки, а підвищувати їх, якщо виходити з обіцянки повернутися до довоєнного оподаткування.

“Під час війни податки не зменшують, а збільшують, інколи суттєво. Фінансування армії та ведення бойових дій протягом тривалого періоду вимагає концентрації і залучення всіх резервів країни для перемоги. Іншого шляху, на жаль, не існує”, — вважає експерт Growford Institute Костянтин Швабій.

Однак деякі ініціативи виглядають проблемними навіть без урахування потенційних втрат бюджету.

По-перше — міжнародні вимоги до ставок податків. Мова йде не лише про вимогу ЄС до ставки ПДВ, а й про мінімальний рівень податку з прибутку підприємств, про який більшість країн світу домовилися у 2021 році.

По-друге, є питання до заміни податку на прибуток податком на виведений капітал. Зокрема, думка про те, що це полегшить життя бізнесу, може бути надто оптимістичною, вважають експерти.

“ПнВК відрізняється від податку на прибуток тим, що база оподаткування знижується не лише на суму витрат, а й на суму інвестицій.

Очевидно, що включення інвестицій не полегшує розрахунок бази оподаткування, а ускладнює його. Наприклад, куди віднести платежі за налаштування обладнання: до витрат чи до інвестицій?” — запитують Олександра Бетлій та Ілона Сологуб з “Вокс Україна”.

На їх думку, без ефективної реформи ДПС запровадження такого податку лише збільшить корупцію у відносинах бізнесу та податківців.

По-третє, не всі податки, ставки яких хочуть знизити, сплачуються до держбюджету. Наприклад, ПДФО є вагомим джерелом коштів для місцевих бюджетів, тож його зменшення може вбити реформу децентралізації.

По-четверте, є питання до озвучених потенційних компенсаторів втрат бюджету. Зокрема, до підвищення акцизів.

“Щороку держава з внутрішнього акцизу на алкоголь отримує 6,8 мільярда гривень. Наскільки потрібно підвищити податки для цієї галузі, щоб компенсувати сотні мільярдів втрат бюджету від цієї реформи?

Тютюн приносить 50 мільярдів гривень на рік, акциз і так зростає на 20% щороку, у 2025 році матимемо ставки податку, як у Європі (у ЄС — ЕП). Де тут потенціал до зростання?” — риторично запитує Гетманцев.

Підвищення ренти на видобуток корисних копалин також навряд чи принесе багато грошей у бюджет.

Надходження від введення прогресивної шкали ренти суттєво зростуть лише у випадку високих світових цін на сировину. Зважаючи на те, що світ опинився на порозі нової рецесії, навряд чи варто очікувати рекордного росту цін.

Наразі немає вичерпної інформації про те, скільки людей живе в Україні, скільки мігрантів не повернеться, компанії яких секторів промисловості постраждали від війни найбільше, а які, можливо, уже не доцільно відбудовувати.

Без такої інформації неможливо розрахувати наслідки податкових змін і визначити, які реформи будуть необхідні після перемоги.

Вплив війни на економіку настільки значний, що він може трансформувати цілі галузі та зв'язки між ними. У таких умовах планувати радикальну податкову реформу неможливо, але провести її все одно доведеться, можливо, уже після війни.

Якими будуть ці зміни, залежатиме, зокрема, від успіхів ЗСУ на полі бою.