Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Як ДТЕК Ахметова дестабілізує енеросистему України

[07:20 08 октября 2019 года ] [ Бизнес Цензор, 7 жовтня 2019 ]

З 1 липня цього року в Україні відбулася зміна моделі ринку електроенергії. Якщо раніше тарифи та обсяги виробництва електроенергії затверджувала держава, то зараз це мав би бути нерегульований вільний конкурентний відкритий ринок.

Звичайно, у самій зміні моделі була закладена глибока помилка, бо не було враховане базове фундаментальне правило — конкурентні ринки лібералізуються, а монопольні ринки регулюються.

Насправді ніде у цивілізованому світі немає нерегульованих ринків. Ринки регулюються або державними регуляторами або конкуренцією (механізм саморегуляції).

Лібералізовувати ринки без конкуренції — означає дозволяти отримувати монополіям надприбутки внаслідок завищених цін та низької якості послуг.

За недивним збігом обставин, власниками найбільших приватних монополій в Україні є олігархи. Саме так вони збирають цю олігархічну ренту із мешканців України.

Власником компанії ДТЕК, яка отримує біля 60% грошей з кожної платіжки за електроенергію є найбагатший українець Рінат Ахметов.

Внаслідок рішення Уряду на державні компанії “Енергоатом” та “Укргідроенерго” було покладено спеціальні обов'язки — віддавати свою е/е для низьких тарифів для населення та фінансувати високі “зелені” євротарифи.

Таким чином, вільний лібералізований ринок фактично було створено лише для компаній теплової генерації, де біля 80% генеруючих потужностей контролює компанія ДТЕК.

Очевидно, ця компанія має повну ринкову владу на такому “конкурентному” ринку та фактично контролює процес ціноутворення.

Вже у липні — перший місяць нової моделі — на ринку відбувся ціновий стрибок. Тарифи для непобутових споживачів (бюджет, бізнес, комунальні підприємства) виросли на 25%.

І це при укріпленні гривні та падінні світових цін на газ та вугілля майже на 50% — до 14-річного мінімуму.

Також, на єдиному ліквідному та працюючому ринку, “ринку на добу наперед” (РДН), у певні години почали утворюватися дефіцити електроенергії.

Ці дефіцити в значній мірі створювалися штучно, зокрема компанією ДТЕК. Це пов’язано із тим, що усім, хто не зміг купити електроенергію на РДН, віддають електроенергію по ціні “балансуючого ринку”, а це ще на 15% дорожче.

З часом ці дефіцити почали збільшуватися і у вересні досягли загрозливих масштабів — такі дефіцити електроенергії були у всі дні місяця та у більшість годин доби.

Загалом Україна функціонує у режимі двох енергетичних систем:

  1. Бурштинский острів — Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська області. Тут “ДТЕК Західенерего” контролює біля 95% всього виробництва електричної енергії.
  2. Об’єднана енергетична система України — решта областей. Тут ДТЕК контролює понад 60% нерегульованого ринку (того, що перебуває поза межами спеціальних обов’язків).

Бурштинський острів.

Монопольна присутність ДТЕКу спричинила критичні негативні наслідки для ринку Бурштинського острову.

Маючи можливість контролювати і обсяги виробництва, і ціну “ринку на добу наперед”, ДТЕК став вимикати із ринку блоки своїх електростанцій у певні години.

Нижче червоним кольором виділені незадоволені заявки на покупку електроенергії обсягом понад 10 МВт у Бурштинському острові.

Дефіцити електроенергії спостерігаються практично у всі години, але особливо катастрофічна ситуація з 7.00 до 8.00 год та із 23.00 до 24.00.

Дефіцити у такі години досягали 8 000 МВт, що співставно із потужністю трьох українських атомних електростанцій. Більше того, у той час, коли на українському ринку був дефіцит, ДТЕК експортував українську електроенергію в Угорщину.

Конкурувати із ДТЕКом та покривати відповідні дефіцити могла би імпортна електроенергія, яка у Словаччині суттєво дешевша, аніж на “вільному конкурентному” українському ринку.

Але ДТЕК заблокував і цей імпорт — викупив потужності відповідних ліній електропередачі, але використовував їх для реального імпорту лише на 25%.

Фактично це було зроблено, щоб ніхто інший не міг імпортувати, і щоб у компанії ДТЕК зберігалася можливість створювати дефіцити електроенергії та зростання цін.

Іншого пояснення тут не існує, адже електроенергія у Словаччині у ті ж самі години була на 30% дешевше, аніж “електроенергія від ДТЕК”, тому імпорт був вигідний.

Така ситуація спричинила безпосередні цінові наслідки для споживачів Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей.

Всі школи, лікарні, дитячі садочки, водоканали, теплокомуненерго, електространспорт, малий, середній, великий бізнес, завдяки таким діям компанії ДТЕК отримали зростання тарифів на 30%-40%.

Ціна електроенергії “на ринку на добу наперед” у Бурштинському острові тепер на 13%-60% вища від ціни електроенергії в ОЕС України.

ОЕС України

Подібна ситуація із дефіцитами на ринку електроенергії і в ОЕС України. Дефіцити виникають у більшість годин та у більшість днів місяця.

Навіть у нічні години дефіцити складали понад 1 000 МВт (це 50% потужності Хмельницької АЕС).

Також особливо високі дефіцити спостерігалися з 7.00 до 8.00 та з 23.00 до 24.00, коли вугільні електростанції навмисно виводили свої блоки із “ринку на добу наперед”, щоб спричинити дефіцити та зростання вартості електроенергії.

Дефіцит електроенергії в БуОстрові та ОЕС України

Часова зона липень, МВт серпень, МВт вересень, МВт зростання дефіциту, %
БуОстрів, 8-а година 675 818 3462 4,13
БуОстрів, 24-а година 1148 3423 6452 4,62
ОЕС України, 8-а година 614 425 2711 3,42
ОЕС України, 24-а година 1074 2974 5612 4,23
Сукупний, 8-а година 1289 1243 6173 3,79
Сукупний, 24-а година 2222 6397 12064 4,43

Таким чином, у вересні середній дефіцит електроенергії у годину з 23.00 до 24.00 складав 12 064 МВт, а це понад 50% споживання електроенергії всієї країни. Із липня такий дефіцит виріс на приблизно 400%.

Середній погодинний дефіцит електроенергії

Система липень, МВт серпень, МВт вересень, МВт зростання дефіциту, %
ОЕС України 382 420 593 55,2
БуОстрів 420 626 897 113,6
Разом 802 1046 1490 85,8

Середній погодинний дефіцит електроенергії виріс на 86% із 802 МВт у липні до 1490 МВт у вересні. Із кожним місяцем нового “вільного конкурентного ринку” ситуація лише погіршується.

Саме через такі створені ДТЕКом дефіцити і почався імпорт електроенергії. Держава не здійснює ніякого імпорту, але деякі споживачі, які не змогли купити для себе електроенергію в Україні, почали шукати її у інших країнах.

Сьогодні сукупний імпорт із різних країн складає біля 500 МВт, що у 3 рази менше, аніж створений на ринку дефіцит. Але навіть вже цей імпорт заважає компанії ДТЕК зловживати своїм монопольним становищем, заробляти мільярди надприбутків і тримати у заручниках всю країну.

Тому ви вже чуєте і ще будете чути вереск куплених депутатів, політиків та “експертів”, що сидять на зарплаті у монополії.

Непроста ситуація сьогодні і з вугіллям. На жаль, у вугільних електростанцій (80% належать компанії ДТЕК Ахметова) запаси вугілля на складах на 30% нижчі, аніж були рік тому. А на вулиці вже стає холодно.

У 2014 році ігри монополіста вже призвели до віялових відключень електроенергії. Ми розуміємо всю відповідальність і будемо діяти на випередження.

Білорусь вже висловила готовність допомогти Україні у випадку шантажу та зловживань локального монополіста. Антимонопольний комітет України відкрив розслідування по зловживанню компанією ДТЕК у Бурштинському острові.

Ніякий імпорт не приходить в Україну насильно. Імпорт іде тоді, коли монополія створює штучні дефіцити та коли монополія завищує ціни.

Компанії ДТЕК Ахметова варто перестати таким займатися, варто почати грати по цивілізованих правилах і тоді імпортна електроенергія нам буде не потрібна.

Але для держави пріоритет номер один — кожна сім’я, лікарня, школа, підприємство мають бути з електроенергією та теплом, незалежно від поведінки окремих монополій.

Андрій ГЕРУС, народний депутат (СН), Голова Комітету ВР з питань енергетики та ЖКП

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.