Як Ахметов і ко заробили додаткових 780 мільйонів на держшахтах

Вчора шахтарі шахти №9 ДП “Волиньвугілля” отримали 50% заробітної плати за червень. Тепер заборгованість скоротилась до півтора місяці. Що навряд чи можна назвати радісною картинкою у країні, де у тарифах закладена найвища у світі ціна вугілля Роттердам+.

Чому ж Роттердам+ не те, що не збільшив зарплату шахтарів до рівня хоча би польських, а навіть не забезпечив вчасну виплату?

Все просто.

Формула Роттердам+ не встановлює напряму ціну вугілля із шахт. Вона використовується для розрахунку і встановлення тарифів на е/е для теплової генерації (ТЕС — виробляють е/е шляхом спалення вугілля).

Чи купують ТЕС вугілля по цій же ціні, яка закладена і покривається їх тарифом? Найчастіше — ні.

Гроші (заробіток) від Роттердам+ можуть залишитись або на ТЕС, або на трейдерах — постачальниках вугілля (фактично це непотрібні прокладки).

Схема наступна:

Платники тарифів — “ДТЕК ТЕС” — “ДТЕК трейдінг” — шахти.

Платники тарифів — Центренерго — ДП “Держвуглепостач” — шахти.

Таким чином є аж два посередника, де можуть осісти гроші і не дійти до шахт: ТЕС і трейдер вугілля. Звичайно, це і відбувається.

У 2016 році тариф ТЕС за даними НКРЕКП склав 1,242 грн. Віднімаємо інвест надбавку 0,0173грн. Отже, чистий тариф для операційної діяльності 1,225 грн.

Цей тариф покриває ціну вугілля приблизно 1550 грн.

Державні шахти у січні-липні 2016р продавали вугілля по 1200 грн., а з 1 серпня по 1370 грн.

Таким чином вугілля з державних шахт у 2016 році ішло на теплову генерацію в середньому приблизно по 1290 грн. Що на 260 грн. нижче, аніж 1550 грн, що реально покривалося тарифом ТЕС.

Обсяг видобутку державних шахт — біля 3 млн тон. Отже, до державних шахт у 2016 році не дійшло 780 млн грн = (1550 — 1290) * 3 млн тон вугілля.

До квітня 2016 року у тариф ТЕС закладалися ціни, які Міненерго рекомендувало для держшахт, тому таких розривів не було. Але у квітні 2016р. пройшла “реформа”, у тарифи заклали “європейський” Роттердам+, а шахтарі держшахт і далі продовжили жити в українських умовах.

З того часу у них практично завжди заборгованість 1,5-2 міс., а кожен місяць на якійсь із шахт страйки.

75% теплової генерації належить компані ДТЕК Р. Ахметова. Решта — “Центренерго” та “Донбасенерго”.

Саме там минулого року осіло 780 млн грн, які не дійшли до держ шахт. А на ці гроші можна було закрити всі борги по зарплаті, інвестувати у безпеку, модернізацію та розвиток шахт.

Якби ми, як платники податків, дали напряму шахтарям з держбюджету 3 млрд. грн, то більшість проблем давно було б вирішено. Але ми, як платники тарифів, заплатили на Роттердам+ додатково вже понад 17 млрд. грн., але шахтарі все одно без зарплати.

Ось чому допомога має бути адресна і цільова, а Роттердам+ банальна схема для багатомільярдних надприбутків. А шахтарів просто використовують, щоб прикрити надприбутки найбагатшого олігарха України та інших вигодонабувачів.

Андрій ГЕРУС