Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Виктория Сюмар: Не вижу проблемы, если Порошенко примет решение не брать участия в президентской кампании

[16:17 30 июля 2018 года ] [ Українська правда, 30 липня 2018 ]

В інтерв’ю “Українські правді” Вікторія Сюмар розповіла про те, як порвала з Порошенком, про свою неприязнь до Віктора Медведчука, витрати мільйонів доларів на вибори, перспективи політичного майбутнього Володимира Зеленського та натякнула на “політичну паузу” Володимира Гройсмана.

З Вікторією Сюмар ми зустрілися на 12-му поверсі готелю “Київ”, що навпроти Маріїнського парку.

Весь цей поверх готелю перебуває на балансі комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформполітики, головою якого є наша співрозмовниця.

Сюмар досвідчений медійник. Свого часу депутатка працювала позаштатним кореспондентом “Голосу Америки”, ведучою “5 каналу”, входила в громадську спостережну раду телеканалу “Інтер”, очолювала громадську організацію “Інститут масової інформації”.

Зараз у політичних колах про Сюмар усе частіше говорять не як про депутата чи колишнього журналіста, а як про політтехнолога.

У 2014 році вона стала близькою соратницею тогочасного в.о. президента, нинішнього секретаря РНБО Олександра Турчинова, згодом займалася кампанією партії “Народний фронт” на парламентських виборах. За списками цієї ж партії Сюмар пройшла до Верховної Ради.

На місцевих виборах 2015 року вона вела вже іншу партію — ”Блок Петра Порошенка”. Її авторству належить гасло БПП “Збережемо країну“. Фактично, з тих пір вона почала працювати з президентом Петром Порошенком. У команді президента депутатка займалася зовнішньою рекламою та її наповненням. Однак з травня ця співпраця припинилася.

“У нього (Порошенка — УП) є своя усталена команда на чолі з Ігорем Гринівим, з якою він звик працювати. Ідеї Гриніва мають більший відгук у Порошенка”, — пояснює свій відхід від президента Сюмар.

Нещодавно Олександр Турчинов також публічно відмежувався від кампанії Порошенка, хоча до цього джерела “Українською правди” запевняли про його наміри очолити тіньовий штаб президента.

16 липня Порошенко зібрав виборчу нараду зразка 2014 року без Турчинова і Сюмар. Туди запросили головного стратега президента Ігоря Гриніва, міністра інформполітики Юрія Стеця, спічрайтера Олега Медведєва та першого заступника голови АП Віталія Ковальчука.

В інтерв’ю “Українські правді” Вікторія Сюмар розповіла про те, як порвала з Порошенком, про свою неприязнь до Віктора Медведчука, витрати мільйонів доларів на вибори, перспективи політичного майбутнього Володимира Зеленського та натякнула на “політичну паузу” Володимира Гройсмана.

 

“Мені здається, що до Медведчука треба приділяти більше уваги”

— Кілька тижнів тому рух “Чесно” опублікував новину, що ваша мама володіє земельними ділянками та великим будинком у Київській області. Ви заявили, що ця інформація є фейком. Поясніть цю історію.

Я навіть попросила маму дістати всі документи, але, на жаль, рух “Чесно” в мене нічого не запитав. Так, мама володіє недобудованим будинком розміром 200 кв. м. Вартість землі — до 400 доларів за сотку, земля була залогова в банку, тому коштувала менше. Але зараз ціна не змінилася, за ці самі кошти можна купити ділянку поруч. Загалом вартість землі вийшла десь біля 13 тисяч доларів, тому, очевидно, мама могла купити собі ділянку на заощадження, крім того, вона продала квартиру в Погребищах.

— Будинок у Київській області?

Будинок у Київській області. Він на етапі введення в експлуатацію, це 200 м. кв. Там кімната мами, моя, сестри й один спільний зал з кухнею. Будувати його ми допомагаємо з сестрою. При розлученні я відмовилася від дачного будинку, тому чоловік компенсував мені 1 мільйон гривень, і допомогти мамі я маю за що. Ці витрати будуть вказані в моїй декларації за цей рік. Тому, відверто кажучи, я не бачу, в чому виявив проблему рух “Чесно”.

— Але 400 доларів за сотку — це щось дуже мало.

Відкрийте сайти нерухомості і подивіться на реальні ціни. Чотири тисячі доларів за сотку — це відверта маніпуляція, ви не знайдете там такої ціни і близько. Тому роблю висновок, що це спрямована кампанія. Ключове питання — ким вона замовлена?

— “Чесно” опублікували також витяг з реєстрів про нерухоме майно, там дві земельні ділянки, записані на вашу маму.

— Так, дві ділянки загальною площею більше 40 соток. Але будинок на фотографіях — не той будинок.

— Тоді що це за фото?

— На фото — чужий маєток, і я боюся, що це було зроблено свідомо.

— Ви говорили, що проти вас ведеться замовна кампанія. Ви знаєте, хто її веде?

— Я лише можу здогадуватися, тому що на такі речі потрібні докази. Ми на комітеті (комітет з питань свободи слова та інформаційної політики — УП) розбираємо всі конфлікти, пов'язані з журналістами. Одна з останніх речей був розгляд справи про побиття журналіста Михайла Ткача і Кирила Лазаревича охоронцями Віктора Медведчука. Вони зняли, як Медведчук прилетів прямо з Москви чартером. Хоча пряме авіасполучення з Росією заборонене, і в цьому було порушення закону. Охоронці Медведчука заважали їм це зняти. Тому в цьому я бачу порушення прав журналістів і перешкоджання їхній професійній діяльності.

Цю ситуацію ми розглядали на засіданні нашого комітету. У відповідь на це людина Медведчука, депутат Василь Німченко, який був присутній на комітеті, подав на мене в суд з єдиною вимогою, щоб я жодним чином як голова комітету не втручалася в розгляд цієї справи.

Пізніше за мною почали їздити різні автомобілі. Коли я спробувала з'ясувати, що це за автомобілі, виявилося, що це номери з машини, яка зареєстрована в так званій “ДНР”, і зняті вони з автомобіля ВАЗ, хоча за мною їздила чорна КІА. Очевидно, що хтось за мною стежив і шукав якусь сенсацію.

— Ви зверталися до правоохоронців через таке стеження?

— Повідомлення про це авто було, але зверталася не я особисто. Тепер, очевидно, зроблю звернення і від себе.

— Стосовно Медведчука, на ринку зараз багато говорять про те, що він купив чи купує 112 канал, NewsOne. Раніше були чутки про ZIK. Що ви знаєте з цього приводу? Можливо, у вас є якась інформація?

— Мені здається, що до цієї персони потрібно приділяти більше уваги. Дивує, що кум Путіна спокійно веде бізнес в Україні і може мати стосунок до купівлі телеканалів. Але довести це досить складно.

По інформаційній політиці ми можемо лише здогадуватися. Якщо це оформлені росіянами якісь офшорки через колишню родину Януковича, і коли вони там переоформлюються на інших осіб, то в них просто може з’явитися інший управляючий у форматі того ж таки Медведчука. Це може бути.

Хороше дослідження зробили колеги з “Детектор медіа”, які показали, що за останній місяць Медведчука в ефірі 112 каналу з'явилося більше, ніж за попередній рік. Це про щось свідчить?

— Як довести, що Медведчук може мати відношення до цього телеканалу?

— Довести складно, тому що це зайвий раз говорить або про слабкість українських спецслужб, або про їхнє небажання це доводити. Ви знаєте, що Медведчука дуже часто називають переговорником між українським президентом і російським. І він давно виїжджає на цій темі. Хоча я думаю, що до нього є надзвичайно багато питань.

— Один із лідерів “Народного фронту” Олександр Турчинов працює секретарем РНБО. Він точно міг би повпливати на це.

— Він не керує СБУ. Секретар Ради нацбезпеки готує рішення для РНБО, яка є колективним органом і головою якої, я підкреслюю, є президент України.

— У Медведчука добрі відносини з Петром Порошенком, правильно?

— Це треба спитати або в Медведчука, або в президента. Але якщо ця людина безперешкодно веде бізнес на території України, то, очевидно, СБУ не має до нього питань. Тоді в мене питання до СБУ, а в нас до нього справді немає питань.

“Політики ведуться на настрої суспільства і відмовилися від конструктиву”

— Ми зустрічаємося в спокійний літній період перед фактичним стартом президентської кампанії. Ви людина, яка пройшла не одні вибори. Можете розповісти, що роблять майбутні кандидати в президенти в цей час затишшя?

— Президентська і парламентська кампанія будуть дуже пов'язані між собою, і часом участь у президентській кампанії буде спрямована саме на отримання балів на парламентській кампанії.

Команди зараз готують у штабах базові меседжі, відповіді на ключові питання, базові продукти і подієві плани, яким чином розгортати кампанію, стратегію кампанії, яка фактично стартує з 24 серпня.

День Незалежності України — дуже серйозна дата, і це той момент, коли кожен повинен щось сказати. Вже сам цей старт означатиме досить активну боротьбу. Боротьба в українських варіантах — це провокування конфліктів. Ми вже давно зайшли в формат політики, коли найбільше балів отримує той, хто провокує більше скандалів і конфліктів. Тому провокування конфліктів, пошук винуватих і критика — це ті атаки, які стануть ключовими з початку вересня для головних учасників президентської гонки.

— Чому ми заходимо у виборчий процес саме з критики?

— Такий настрій суспільства. Ми чотири роки живемо в середовищі страху війни. І це призводить до серйозної психологічної апатії. Люди втомилися боятися, вони втомилися від війни. І люди не бачать світла в кінці тунелю. Через це виникає величезне незадоволення політичним класом, яке не дає відповіді на базові питання, як же нам жити далі. А від незадоволення популярною стає критика.

Суспільству хочеться швидкого, безболісного і позитивного рішення, що прийде месія, який все зробить. Зовсім не хочеться визнання, що вихід з кризи потребуватиме багатьох років праці кожного з нас.

Політики ведуться на такі настрої суспільства, політики вже давно відмовилися від конструктиву. Коли ви в останній раз чули, що лідери фракцій зібралися з президентом на випрацювання позитивного порядку денного?

— Взагалі коли вони останній раз зустрічалися? Вони і раніше зустрічалися, щоб зустрітися.

Тепер що стосується стратегічної дев'ятки, про яку багато говорили. Яку стратегію було запропоновано стосовно базових проблем, які сьогодні є в суспільстві? Базові проблема сьогодні — війна.

Чесну розмову хтось починав про шляхи вирішення цієї проблеми? Всі бояться. Всі говорять: “Ми встановимо мир”. Ніхто не говорить як і якою може бути ціна: від повернення в сферу впливу Росії через домовленості з Путіним, аж до воєнного звільнення та мільярдів доларів на відродження тих територій…

Друга тема — економіка. Всі говорять, що треба створювати робочі місця, піднімати зарплати, пенсії, бо люди виживають. Ніхто не говорить, за рахунок чого. Де брати інвестиції? У країну, де війна, ззовні інвестиції не прийдуть.

Далі, всі говорять: “Набридло, що нам диктують умови, ми змушені піднімати тарифи”. Але ніхто не говорить, яким чином нам сьогодні від цих запозичень відмовитися.

— Ви говорите про те, що влада сама винна в нелюбові до неї?

— А чому тільки влада? Політикум як такий. По ідеї, якщо влада цього не робить, то опозиція повинна чітко сказати — ми зробимо ось це, ось це і ось це.

Що ви сьогодні чуєте від опозиції? Ви чуєте новий курс, нова Конституція, мир. Яким чином? Який план? Ми можемо скільки завгодно казати, що ми будемо друкувати міста на 3D-принтерах, але покажіть мені шлях. От питання в тому, що ніхто цього шляху не пропонує і суспільству пропонуються дуже легкі формули, які не будуть працювати.

— До речі, у Петра Олексійовича нелегка формула — це Помісна Автокефальна Українська православна церква. Церковне питання може спрацювати на виборах?

— 20% громадян говорять про те, що для них це важливо. І однозначно це може додати йому на Заході і в Центрі, і дещо відняти на Сході, особливо якщо довкола цієї теми почнуться конфлікти, спровоковані Московським патріархатом. Але все питання буде залежати від того, чи вдасться правильно використати емоцію, якщо Томос буде отриманий.

Безперечно, це важливий крок для незалежності країни. Інша справа, чи це стане для людей тією останньою краплею, яка дасть їм можливість зробити вибір на користь чинного президента.

— Як на мене, люди зараз очікують від нього іншого.

І це показує соціологія, що все одно є чіткий набір питань, щодо яких треба давати відповідь. Війна, робочі місця, ціни, тарифи — це базові речі. І корупція.

“Мені здається, що Зеленський піде на вибори”

— Які ви бачите загрози в наступній виборчій кампанії?

— Кампанія буде цікавою, тому що і на полі регіоналів з'являються нові гравці. А загрози цілком зрозумілі.

По-перше, фальсифікації. Кандидатів багато, а структур, які були б спроможні захистити цей результат, дуже мало. Тому спроби побудувати мережі агітаторів, яким видають гроші нібито за агітацію, але ключове, щоб вони привели на ділянку членів своїх родин і проголосували, це буде. І деякі кандидати, які вже пройшли не одну виборчу кампанію, дуже добре вміють з цим працювати.

А якби висунувся, умовно, Вакарчук, у якого немає ні політичної партії, ні структури, йому захистити свій результат було б надзвичайно складно, навіть не говорячи про те, щоб побудувати мережу агітаторів. Тому фальсифікації і мережі проплачених агітаторів, які фактично будуть мережею скупки, це небезпека.

Друга річ — ви бачите боротьбу за ЦВК, і вона невипадкова. Бо кажуть, що перемагає не той, за кого голосують, а той, хто рахує. Питання, хто буде мати більшість у ЦВК, вкрай важливе.

Ще одна важлива загроза — роль олігархів. Олігархи будуть ключовими гравцями. Я зараз спостерігаю, що кожен з них грає не просто в кандидата. Кожен з них грає в другий тур, у який вони ведуть одразу обох кандидатів. Навіщо вкладати в одного кандидата, якщо можна вкласти в кількох і 100% отримати гарантію виграшу?

Я думаю, що це не секрет, що в Медведчука є давні контакти з Тимошенко через Нестора Шуфрича. Якщо в нього ще є кандидат Рабінович, то зрозуміло, що для нього вигідно, щоб у другий тур вийшли Тимошенко і Рабінович — це 100% виграш. Фактично, про кожного великого олігарха можна сказати, що він хоче завести в другий тур двох своїх кандидатів.

Електоральні поля в Україні дуже цікаво діляться. Ось умовно, я малювала поле Захід — прозахідний електорат, ось Схід — східний електорат. Ось є молодь — молоді виборці, є старі виборці. Ми фактично йдемо на зламі. Після того, як у нас був окупований Донбас, східного стало менше, ніж прозахідного електорату, плюс окупований Крим. Тому основна боротьба відбувається за найбільший шматок електорату, прозахідний.

Що значить старий виборець, старий електорат? Це електорат консервативний, який хоче обирати перевірених. Але ми зараз живемо на зламі епох, коли підросло нове покоління, яке не дивиться телевізор, яке хоче нових героїв, яке хоче нової стилістики в політиці.

Останній яскравий приклад цього — це ролик Зеленського, який подивилися в YouTube мільйони людей. Це вже не стандартний телевізор. І він говорить там лише займенниками: “Я да, а ты, потому что мы, а если мы, то всех”. Всім, зрештою, стало зрозуміло, про що він говорить. Людина вклала зміст виборчої кампанії в 15 секунд. Ну, такими навичками старі політики вже не володіють. “Длінниє речі” з пафосом не працюють на цей молодий електорат.

— Ви думаєте, що Зеленський може піти на вибори?

— Мені здається, що так. Принаймні ця ніша молодого Сходу і Півдня залишається повністю пустою. На східному полі працює Бойко в категорії старих політиків. Рабінович намагається десь показати, що він якийсь новий, але я думаю, що вони між собою домовляться і буде концентрація в одного кандидата. Але от жоден з них не зайде в нішу молодих. Більше того, цю нішу можна розширити за рахунок великих міст, які постійно хочуть чогось нового і яскравого. Великі міста хочуть чогось нового і бажано не подібного на інше.

— А якщо і Вакарчук, і Зеленський підуть на вибори, вони одне одного збивають?

— У них величезні перетоки один між одним, це правда. Але вони не збивають один одного, тому що один працює на ніші молодих прозахідних, а той на ніші просхідних і південних.

І дійсно це могла б бути дуже сильна зв'язка на рівні стандарти нової політики проти старої політики, від якої всі втомилися. І це був би той конфлікт, якого суспільство потребує. Бо кожні вибори — це конфлікт влади й опозиції.

Всі будуть грати на тому, що влада підвищує тарифи, влада зробила те, влада програла те. Це буде говорити і Тимошенко, це буде змушений говорити і Гриценко, це буде говорити Бойко. Але можна перевести в те, що взагалі потрібна нова якість політики. І це можуть зробити тільки ті, хто будуть асоціюватися з новою політикою.

— Якщо вони йдуть на вибори, то справді змінюють політичну карту?

— Однозначно і дуже серйозно. Якщо вони на вибори не йдуть, то в принципі ми можемо говорити, що в нас є лідери — це Тимошенко, Гриценко, Бойко і Порошенко.

Якщо виходять Вакарчук і Зеленський, то передбачити результати виборів надзвичайно складно. Вони можуть отримати дуже серйозно від усіх, хто не визначився з вибором, а це 25%. Якщо люди невизначені щодо старих політиків, значить, вони чекають чогось нового. Я часто чую фрази, що ми дожилися до того, що співак, комік можуть бути кандидатами в президенти. Насправді це голосування не стільки за Вакарчука чи Зеленського. Це голосування з дулею в кишені старим політикам, які дістали.

— Але в цих нових облич немає досвіду. А щоб керувати країною, треба знати, як усе працює.

— А з іншого боку, їм достатньо сказати — добре, досвідчені політики, і до чого ви призвели країну, до яких результатів? То, може, ваш досвід працює проти вас? Може, нам потрібен новий досвід? Досвід без бюрократичного досвіду. Це я вам просто відповідь відразу формулюю, яку може дати нова політика.

З іншого боку, у час війни консервативний електорат шукає умовного нового, і він його бачить в Гриценку, який зараз не асоціюється з владою, але який уже має досвід державного управління.

“На кампанії витрачають від десятків до сотень мільйонів доларів”

— Скільки реально зараз коштує президентська кампанія?

— Дивлячись, для кого. Для кандидата влади це однозначно дорожче. Для нового кандидата, який працює з новими медіа, це буде значно дешевше. Тобто порядок цифр прямо залежить від того, скільки ти готовий витратити на структури, тому що це все люди, яким потрібно заплатити гроші.

Якщо в тебе є адмінресурс, то можеш витрачати менше, але це ризикована історія. На кампанії витрачають починаючи від десятків мільйонів доларів, доходячи до сотні і навіть сотень мільйонів доларів.

— Наприклад, скільки Порошенко може витратити на кампанію?

— Станом на зараз я не бачу великих вкладень. Я бачу тільки бордову рекламну кампанію, а це не коштує дорого.

— У червні ми разом з моїм колегою Романом Романюком опублікували текст про виборчий штаб Петра Порошенка. Ми писали, що ви займаєтеся медійною складовою штабу. Після публікації ви обурювалися, що наша інформація некоректна. Коли ви перестали працювати з президентом?

— Ми зробили дослідження, провели фокус-групи, зробили свій варіант стратегії, запропонували свої гасла, які не були до кінця сприйняті, і все. З травня припинили співпрацю.

— Через що?

— Я не можу нічого поганого сказати про команду президента. У нього є своя усталена команда на чолі з Ігорем Гринівим, з якою він звик працювати. Ідеї Гриніва мають більший відгук у Порошенка.

Це абсолютно нормально. Кожен шукає собі технолога, якого він розуміє і який розуміє його, і вони разом рухаються до якихось речей. Зрештою, Гринів уже один раз попрацював, щоб Порошенко виграв вибори. Зрозуміло, що в президента є до нього довіра і стосовно другого терміну. Тобто там є інша команда, і вона буде працювати.

— Ви знаєте, що стара команда буде працювати, чи лише здогадуєтеся?

— Як я бачу, вона зараз працює.

— Гринів буде головним стратегом кампанії Порошенка?

— Станом на зараз він таким є. Що вже буде далі — побачимо, життя покаже.

— Така сама історія з Олександром Турчиновим. Нам ще півроку тому говорили в АП, що Турчинов очолюватиме штаб Порошенка на президентських виборах. Але нещодавно Турчинов написав у Facebook, що виборами займатися він не збирається.

— Олександр Валентинович ніколи не очолював штаб Порошенка. Його самовизначення в цій виборчій кампанії — працювати секретарем РНБО.

— Просто нам не одна людина розповідала, що саме в кабінеті Турчинова відбувалися деякі виборчі наради…

— Мене там не було, я не була на виборчих нарадах у його кабінеті.

— Я про інше. Збоку здається, що між Порошенком і Турчинов стався якийсь конфлікт. Може, ви щось проясните з цього приводу?

— Президент України є головою РНБО. Секретар РНБО є людиною, яка готує пропозиції для Ради нацбезпеки, яка є колективним органом. У час війни вони зобов’язані працювати в сфері безпеки й оборони. Я переконана, що ця співпраця надзвичайно ефективна. Між ними налагодилися дуже добрі стосунки, і я думаю, що в цьому плані вони продовжуватимуть працювати. А виборчі історії — це вже зовсім інше визначення.

— Порошенко піде на вибори чи ні?

— Я думаю, що ми до кінця не будемо мати відповіді на це питання.

— Чому?

— Тому що задача Порошенка втримати країну керованою. У випадку, якщо буде зрозуміло, що Порошенко на вибори не йде, то відбудуться настільки хаотичні рухи переорієнтації на різних кандидатів, що це може загрожувати політичній стабільності держави. Тому я думаю, що він сам буде визначатися вже безпосередньо на старті офіційної кампанії, аж до останнього дня.

— Перед Новим роком він скаже, йде чи не йде?

— Так, я чула від президента заяви, що він ще жодні вибори не програв. Тому думаю, що він тільки взимку зможе оцінити ситуацію, чи він спроможний їх виграти.

Я не бачу проблеми, якщо Порошенко прийме рішення не балотуватися в цій кампанії. Свою історичну роль стабілізації держави в час війни він, очевидно, виконав. Але, безперечно, Порошенко є сильним політиком, і, безперечно, він має амбіцію виграти вдруге й отримати термін президента.

Нагадаю, що це вдавалося в Україні тільки одному кандидату — Леонідові Кучмі, за надзвичайно відмінних обставин. Коли в Кучми були і підконтрольні ЗМІ, коли інтернет не був настільки поширений, коли всі олігархи зробили на нього ставку, і коли і захід, і схід його підтримали.

— Чи вірите ви, що Порошенко потрапить у другий тур?

Все може бути. Згадайте Кучму і його розкол опозиції. Якщо він зможе розпорошити поля своїх конкурентів — спокійно може потрапити. Це прямо залежить від того, як себе поведуть владні партнери Порошенка, тобто Гройсман, Кличко і Яценюк. Якщо хтось із них піде на вибори, то вийти в другий тур Порошенку буде майже неможливо.

— Тоді хто більший конкурент для Порошенка? Гриценко чи Тимошенко?

— Те, що я бачу по перетоках, Гриценко. Взагалі Гриценко сьогодні найбільший конкурент для всіх, тому що в другому турі він виграє і в Тимошенко, і в Бойка, і в Порошенка. Поки що умовний Вакарчук і Зеленський не вийшли. Але я так розумію, що і в них теж. Тому я думаю, що він сьогодні є найнебезпечнішою фігурою для всіх решти, саме через проекцію другого туру.

“Я не відчуваю, що “Народний фронт” на межі розколу”

— Повернуся до 2014 року. Ви були головним технологом партії “Народний фронт” на виборах до Ради. Розкажіть, як вам вдалося тоді виграли?

— Достатньо просто все було. У 2014 році до прем’єр-міністра Арсенія Яценюка була висока довіра, люди реально дуже переживали, що будь-яка зміна влади на рівні Кабінету міністрів призведе до невиплат зарплат, пенсій і подібних речей. Гроші були потрібні і на армію, і на соціальні платежі, тому, звісно, коней на таких переправах не міняють.

Донести те, що він має залишитись прем'єром, — це було ключовою тезою, і ми це зробили. Далі вже відбулося те, що відбулося. Йому довелося піднімати тарифи. Підняття тарифів очікувано спричинило падіння рейтингів. Далі було багато скандалів і медійних атак. Як виявилося, загальнонаціональний канал за місяць-другий може вбити будь-якого політика в Україні, включно з прем'єр-міністром.

— Зараз рейтинг Яценюка коливається в межах 1%. Чи буде ребрендинг партії?

— Це буде вирішуватися, я думаю, на з'їзді. Вважаю, що це був би логічний крок, але це тільки моя думка.

— До президентських виборів Яценюка не готують?

— Принаймні, мені про це невідомо. Але я впевнена, що якщо Яценюк буде готовий взяти участь у виборах, то партія його, по-перше, підтримає, а по-друге, зважаючи на його політичний досвід, це може бути достатньо яскрава кампанія. Він все-таки належить до плеяди молодих, але досвідчених політиків.

Хоча сьогодні рейтинги і негатив до Яценюка залишаються на досить високих підходах, як показує досвід Тимошенко і навіть Петра Порошенка, всі реінкарнації в Україні можливі. Згадайте, які рейтинги були в Порошенка після скандалу в 2005 році. Згадайте, скільки падінь пережила Юлія Тимошенко у своєму політичному житті. І як вона вміє породжувати ці реінкарнації самої себе.

— А якби Яценюк запитував вас, чи брати йому участь у виборах, що б ви йому відповіли?

— Для політика його рівня дуже складно бути аутсайдером кампанії. Мені здається, що один цикл президентської кампанії можна пропустити і серйозно попрацювати над конституційними змінами, якщо це було заявлено базовою стратегією партії.

— Щодо “Народного фронту”, ситуація трохи неоднозначна. Я зараз бачу, як дрейфують частина депутатів у бік Тимошенко. Наприклад, Ємця відкрито фотографують, як він сидить на обговоренні конституційних змін Тимошенко. Так само наші джерела говорили про те, що Тимошенко постійно зустрічається з Арсеном Аваковим, Миколою Мартиненком. Яка ситуація всередині партії? НФ на межі розколу?

— Я не відчуваю, що партія на межі розколу. Але восени партія вирішуватиме питання про базову стратегію участі в президентській чи парламентській кампанії.

— Прем’єр Володимир Гройсман активно демонструє свою близькість з Арсенієм Яценюком. Чи можуть вони разом створити свою партію?

— Два прем’єри, які підняли тарифи… Коли пережили одне цунамі — давайте переживемо друге й об’єднаємося (сміється). Знаєте, у політиці можливо все. Але я не бачу доцільності робити це ні одному, ні іншому.

— Як ви взагалі оцінюєте політичне майбутнє Гройсмана?

— Гройсман — це політичний щасливчик. З мера Вінниці у спікерське і прем’єрське крісло — напевно, це найстрімкіший стрибок політичної кар’єри в Україні. Але мені здається, що, переживши цю осінь, йому доведеться набиратися політичного досвіду, скажемо так, з певною паузою.

— Що ви маєте на увазі? Ви натякаєте на підняття тарифу на газ для населення, що призведе до падіння симпатій до Гройсмана?

— (Посміхається) Я лише говорю про те, що в українській політиці існують паузи, якщо ти був при владі.

Роман КРАВЕЦЬ, Ельдар САРАХМАН

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.