ДАЙДЖЕСТ

Ціни на енергоносії. Бджоли проти меду — 3.0

[09:22 21 февраля 2017 года ] [ Бизнес Цензор, 20 февраля 2017 ]

Чому рішення Ради нацбезпеки, яке має виконати енергетичний регулятор, не допоможе вирішити складну ситуацію в енергетиці?

Президент України своїм указом №37 від 16 лютого 2017 року ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) від “Про невідкладні заходи з нейтралізації загроз енергетичній безпеці України та посилення захисту критичної інфраструктури”.

РНБО, розглянувши ситуацію, що склалася в енергетичній сфері України вирішила:

Кабінету Міністрів (КМУ) разом із Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) невідкладно:

Вивчити об'єктивність, економічну та соціальну обґрунтованість встановлених тарифів на енергоносії, електроенергію, житлово-комунальні послуги та опрацювати можливі заходи щодо вдосконалення механізмів державного регулювання діяльності у цій сфері природних монополій та управління суб'єктами господарювання, корпоративні права яких належать державі, а також поінформувати населення про результати цієї роботи.

Перше питання, яке виникає — навіщо доручати таку перевірку тим, хто встановлює та затверджує тарифи на енергоносії та житлово-комунальні послуги? Ви думаєте, що настав час, коли бджоли будуть проти меду?

Зазвичай, коли дійсно хочуть щось перевірити, то доручають це робити незалежній та неупередженій структурі, як це було в 2015 році.

Тоді Робоча група в Верховній раді провела перевірку обґрунтованості підвищення цін/тарифів на енергоносії та комунальні послуги і в травні 2015 року опублікувала Звіт.

У висновках Звіту робочої групи щодо обґрунтованості підвищення цін/тарифів на енергоносії та комунальні послуги в 2015 році було сказано:

Встановлення цін/тарифів на природний газ та пов’язані з його споживанням комунальні послуги відбулося без належного обґрунтування. Невідкладно мають бути проведені додаткові розрахунки тарифів, а роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення, затверджені постановою НКРЕКП №583 від 03 березня 2015 року, потребують негайного перегляду.

Що відбулось після такого висновку Звіту? Практично нічого, сам Звіт, який так очікувало все населення України, пройшов тихо і непомітно.

Прем’єр Арсеній Яценюк закликав, аби перевірити надані висновки в Звіті, залучити міжнародні аудиторські компанії. Їх залучило НКРЕКП. І в липні був оприлюднений звіт, де вони перевірили математичну коректність розрахунків.

На людській мові це означає, що маститі міжнародні аудитори взяли в руки калькулятори і перевірили математичну коректність розрахунків. Тобто — чи правильно були проведені арифметичні дії.

По суті проблема обґрунтованості підвищення цін/тарифів на природний газ та комунальні послуги міжнародними аудиторами не досліджувалась.

А суть була в тому, що НАК “Нафтогаз України” начебто мав дефіцит грошових коштів і щоб його перекрити необхідно було підвищити ціну на газ для населення.

Чи відповідало це дійсності? Звіт дає відповідь на це питання.

По-перше, що при розрахунку ціни на природний газ для населення застосовувались дані обсягів природного газу проекту балансу газу і після цього не були зроблені корегування за фактичними обсягами споживання.

По-друге, що при розрахунках “дефіциту” грошових коштів НАК “Нафтогаз України” забули вказати, що з державного бюджету в 2015 ріці НАК “Нафтогаз України” було надано 29,7 млрд грн компенсації за виробників тепла для населення.

По-третє, що безпідставно об’єднали дві різні категорії споживачів — населення і виробників тепла для населення. Згідно порядку, встановленого постановою КМУ №1729, це були різні категорії споживачів із різними джерелами забезпечення обсягів природного газу.

Населення забезпечується обсягами українського видобутку ПАТ “Укргазвидобування”, а виробники тепла для населення забезпечуються за рахунок імпорту.

Тому, НАК “Нафтогаз України” не мав дефіциту грошових коштів, бо купував природний газ у ПАТ “Укргазвидобування” за ціною 1590 грн за тис. куб. м без ПДВ і продавав населенню за цінами 2166,8 грн та 5041,8 грн, відповідно отримуючи з кожної тисячі кубічних метрів дохід 576,8 грн та 3451,8 грн. А за виробників тепла для населення отримував компенсацію із бюджету України.

Виходячи з цього, не було необхідності такого підвищення цін на природний газ і відповідно тарифів на інші енергоносії та комунальні послуги.

Перш ніж піднімати ціни треба було зробити все, щоб населення масово не стало заручниками в своїх домівках: встановити лічильники, регулятори на батареї, заходи термомодернізації, стимулювати застосування альтернативних джерел енергії (сонячних батарей, теплових насосів і таке інше).

Потрібно було провести реальну демонополізацію, аби населення нарешті змогло реалізувати найголовніше своє право — це право вільно обирати собі постачальника енергоносіїв та комунальних послуг.

Це наша зовсім недавня історія. Але головне в ній, вже тоді в 2015 році відсутність бажання у влади робити реальні зміні. Що може змінитись сьогодні?

Чи вплине чергове рішення РНБО, щоб нарешті була встановлена істина щодо обґрунтованості підвищення цін/тарифів на енергоносії та комунальні послуги? Дивлячись на те, кому це доручили — малоймовірно.

Бо ми ще з вами не бачили, коли це бджоли були проти меду…

Марія ЯКОВЛЄВА, член колегії Держагентства з енергозбереження та енергоефективності