Скільки держава та міста заробляють на малій приватизації

На запитання, чи на часі мала приватизація під час війни, бізнес відповів “ногами” і приходить на аукціони навіть під час наймасовіших обстрілів з боку росіян. Наприклад, у понеділок, 5 грудня 2022 року, поки Росія вкотре намагалася бити по енергетичній інфраструктурі, відбулося 9 із 18 оголошених аукціонів з приватизації держмайна. До них долучилися 26 учасників. Після закриття угод за цими аукціонами до державного бюджету надійде ще 78 млн грн.

Наскільки активно за останні чотири місяці виставляли на приватизацію свої активи Фонд держмайна та органи місцевого самоврядування? За які лоти найзавзятіше під час війни змагається бізнес цього року? Яке майно на приватизацію встигли виставити міста?

Чи заважає війна інвестиціям бізнесу в Україну

Аукціони з малої приватизації не відбувалися з початку широкомасштабного вторгнення Росії і до серпня. Після запуску їх у вересні держава та місцеві бюджети за чотири місяці заробили 1,4 млрд грн — у середньому 350 млн грн на місяць. Це удвічі більше, ніж до початку широкомасштабного вторгнення. Найшвидше, зіграв фактор відкладеного попиту.

Якщо ж порівнювати рік до року, то з темпом, заданим у серпні—грудні, держава та громади могли б заробити близько 4,5 млрд грн — лише на 500 млн менше, ніж у довоєнний рік.

Нові правила не тільки не відлякали потенційних покупців, а й зробили торги значно швидшими: тепер подати заявку на участь у приватизаційному аукціоні, позмагатися за актив і закрити угоду можна у набагато коротші терміни — протягом місяця. А час важливий як для бізнесу, якому потрібно зберігати продукцію, перевозити команди і виробництва, перезапускати діяльність, так і для держави, яка кожну зароблену гривню скеровує на ЗСУ.

Мільярд від Фонду держмайна

Із серпня 2022 року на аукціони Фонду держмайна прийшло понад 300 учасників. У середньому за один лот змагалося майже чотири учасники. А за деякі лоти конкурували 15 чи навіть 27 учасників, як це було на торгах із продажу готелю “Моряк” у Чорноморську чи ряду нежитлових будівель у Дніпрі.

Загалом від успішних аукціонів Фонду державний бюджет отримав понад мільярд гривень при оголошеній вартості 495 млн.

Якщо подивитися на найдорожчі державні лоти з малої приватизації після її відновлення, то найактивніше бізнес купував спиртзаводи, потужності яких дають змогу зберігати та переробляти частину врожаю. У першій десятці таких сім. Фонд держмайна продав їх за 604 млн грн, або у 3,3 разу дорожче за стартову ціну. Спиртзаводи цікаві для бізнесу, бо мають готову інфраструктуру: підведені комунікації та залізничне сполучення. Тут за бажання можна відновити виробництво або побудувати нове.

Найдорожчим лотом малої приватизації після відновлення торгів став Львівський ювелірний завод, за який переможець заплатив 185 млн грн.

Бізнес шукає стабільності. Саме тому майже половина проданих лотів розташовується у західних регіонах України, — в Івано-Франківській і Львівській областях бізнес приватизував майна на понад 800 млн грн. Навіть у Рівненській, яка межує із Білоруссю і в якій бізнес змушений зважати на ще одного сусіда-агресора, приватизація принесла 24 млн грн.

Вартими інвестицій підприємці також вважають і Київщину та Вінничину: переможці аукціонів у цих областях уже перерахували до держбюджету понад 346 млн грн.

До кінця цього року ФДМУ планує провести ще 54 приватизаційні аукціони, 40 з них вже оголошені із загальною стартовою вартістю 16,3 млн грн. Серед активів Мишковицький спиртзавод на Тернопільщині, державний пакет акцій розміром 50% статутного капіталу ПАТ “Машинобудівне виробниче об'єднання “Оріон” в Одесі.

Що міста віддають на приватизацію

У органів місцевого самоврядування порівняно з Фондом інші показники приватизації: вони провели більше аукціонів: 151 на 161 млн грн. Учасників здебільшого цікавить нерухомість — на 90% аукціонів приватизують саме квадратні метри.

За чотири місяці роботи міста віддали на приватизацію адміністративні приміщення, цокольні поверхи нежитлових приміщень, гаражі, списані будівлі котелень, харчоблоків, погребів, ветклінік, недобудовані багатоквартирні житлові будинки, стоматологію, аптеку, квартиру і навіть паливні склади. При цьому три з чотирьох об’єктів, по яких із серпня громади оголосили онлайн-аукціони, виставляються вперше. Це означає, що бізнес отримає доступ до нових об’єктів, а громади зможуть додатково залучити гроші замість утримувати в умовах війни майно, яке занепадає та обтяжує бюджет.

Після відновлення малої приватизації найбільше заробив Львів — 35 млн грн. Далі Київ — 27,4 млн грн і Хмельницький — 6,5 млн. Навіть у громадах у Миколаївській і Сумській областях, де цього року йшли чи йдуть бойові дії, відбулося по одному аукціону. Наприклад, за приміщення в центрі Сум прийшли змагатися 12 учасників і підняли ціну з кількох десятків гривень до сотень тисяч.

До кінця цього року громади планують провести в системі щонайменше 40 аукціонів. Лідером як за кількістю лотів, так і за стартовою вартістю є Львів, який на десяти аукціонах розраховує заробити принаймні 11,6 млн грн. Якщо це вдасться, то у першій половині наступного року місто Лева подолає позначку в один мільярд гривень і стане першим містом у системі, яке продало майна на цю суму в рамках малої приватизації за весь час роботи в системі.