Саміт з Путіним уже можливий? Чому Зеленський заговорив про “формат закінчення війни”

Наші втрати

Питання про втрати було поставлене державним телеканалом “Рада” і, мабуть, входило до сценарію прес-конференції, присвяченої підсумкам двох років великої війни з Росією. Принаймні, Зеленський, почувши питання, анітрохи не здивувався і дав докладну відповідь.

“Нещодавно були голоси в радикальній частині деякої американської аудиторії, політикуму, які не на нашій стороні, які сказали: “Скільки ви хочете ще жертв? Україна втратила 300 тисяч загиблими”. Далі була інформація від “рускіх”, які сказали, що Україна втратила десь більше 100 тисяч (вони казали вбитими)”, — розповів він. І спростував ці цифри: “Все це абсолютна маячня. Кожна людина — це великі втрати для нас, це дуже великі втрати для нас. 31 тисяча українців військових загинула в цій війні. Не 300 тисяч, не 150 тисяч, що там бреше Путін зі своїм брехливим колом, але тим не менше, кожна ця втрата — це велика втрата для нас”. І далі він додав: “Я не скажу, скільки поранених, тому що Росія буде знати, скільки людей пішло з поля бою, просто не скажу про це”.

Також Зеленський для порівняння оцінив російські втрати: загинуло 180 тисяч росіян, у сумі з пораненими — до 500 тисяч. Генштаб ЗСУ вранці 25 лютого повідомив, що загальні бойові втрати противника становили майже 410 тисяч осіб.

Цифри, названі Зеленським, викликали дискусії у соцмережах. Також з'явилися критичні відгуки у західних медіа. Наприклад, газета The New York Times протиставила цим цифрам “оцінки офіційних осіб США, які минулого літа назвали втрати набагато вищими, заявивши, що близько 70 тисяч українців було вбито і від 100 до 120 тисяч поранено”. Втім, це оцінки анонімних чиновників.

Ми наведемо коментар офіцера ЗСУ Євгена Манженка, який за родом служби компетентний у цьому питанні. “Кожна військова частина чітко знає, скільки особового складу загинуло. Це конкретні люди, які загинули, тіла яких евакуювали і з честю поховали (або найближчим часом ховатимуть). Кожна військова частина знає, скільки обліковується зниклими безвісті за особливих обставин (частина з них, ймовірно, загинула, але тіла поки не евакуйовані — до тих пір статус таких полеглих героїв саме “зниклі безвісті”. Коли тіла вдасться евакуювати і опізнати, їх будуть обліковувати як загиблих). Всі ці цифри максимально точні і конкретні”, — наголосив він.

Також Манженко пояснив, чому російські втрати, озвучені Генштабом ЗСУ, дещо нижчі, ніж у Зеленського. “Генеральний штаб оприлюднює цифри загальних безповоротних втрат ворога: це або знищені покидьки, або такі, що вже не можуть в такому стані воювати (поранення + полон)”, — уточнив він.

Тривалий час наша влада не розголошувала даних про втрати серед українських військовослужбовців. У липні 2022 року Ганна Маляр, яка тоді працювала заступником міністра оборони, на брифінгу попросила громадян та громадянські ініціативи утриматися від спроб встановити та оприлюднити цифри наших втрат. “Не працюйте на ворога та не розкривайте ці цифри до завершення воєнного стану”, — закликала вона.

Але тепер це табу знято. З якою метою та чому саме зараз?

Зрозуміло, що однією з цілей була протидія антиукраїнській пропаганді, якою займається не лише Росія, а й трампісти у США. Зеленський назвав своїм мотивом саме бажання спростувати чужі брехливі цифри.

Але можна припустити, що цю тему буде використано владою й у контексті мобілізації. Тут є дві можливості.

З одного боку, з даних Зеленського неважко підрахувати, що втрати росіян у шість разів вищі. Це переконливий доказ того, що наше командування береже солдатів. Якщо грамотно використовувати це порівняння, воно разом з іншими аргументами може сприяти притоку до ЗСУ нових контрактників.

З іншого боку, нещодавно Зеленський озвучив чисельність ЗСУ: 880 тисяч військовослужбовців. А раніше начальник ГУР МО Кирило Буданов сказав, що сукупно Сили оборони України становлять 1 мільйон 100 тисяч людей. Порівняно з цими цифрами наші втрати (навіть з урахуванням зниклих без вісти, поранених та полонених) на порядок менше. І це може бути використане як пояснення, чому 2024 року можна обійтися без великої мобілізації.

Якраз днями стало відомо, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський проводить аудит. Глава парламентської фракції “слуг народу” Давид Арахамія 22 лютого повідомив у телеефірі, що під час аудиту було виявлено багато підрозділів, які впродовж двох років жодного разу не перебували на передовій. “Ці підрозділи вже отримали накази і готуються вирушити на фронт для посилення чи підміни”, — сказав Арахамія.

Telegram-канал “Тактичний табір” 24 лютого розповів про плани Сирського на реорганізацію армії. “Оскільки мобілізувати нові сили владі дуже складно, прийнято рішення змінювати внутрішню структуру та максимально задіяти всі можливі сили”, — пояснює канал і додає: “Вже за різними даними знайдено більше 10 тисяч військових, які безпосередньо візьмуть участь у бойових діях”.

На прес-конференції Зеленський фактично відмежувався від закону про мобілізацію, ухвалений у першому читанні 7 лютого. “Нехай депутати працюють і потім відповідають країні, що буде далі”, — заявив він.

Закон, напевно, таки буде ухвалено. Але зовсім не обов'язково його буде використано Зеленським для нової великої хвилі мобілізації. Замість цифри 500 тисяч, яку верховний головнокомандувач озвучив два місяці тому, він може зупинитися на цифрі, набагато меншій, розраховуючи виграти війну якось по-іншому. Реалістичність цих планів, звісно, залежатиме від своєчасності західної військової допомоги, її обсягів та номенклатури.

“Формат закінчення війни”

Тут ми підходимо до другої важливої заяви Зеленського. Прес-конференцію було присвячено початку третього року великої війни. Звісно, всі чекали, що президент зібрав журналістів заради якогось ключового меседжа. І справді, він виступив із прогнозом, яким буде цей рік.

“Третій рік — він знаєте який? Він переломний. Бо як я і сказав, рік виборів [у США], розфокусування всього одразу, виклики ззовні, всередині тощо. Хтось втомлений, хтось про це говорить, хтось про це мовчить. І це такий переломний рік. І тому в переломний рік нам потрібна і мужність, і стійкість для того, щоб вижити. Від цього року буде залежати формат закінчення війни. Я так вважаю”, — зазначив Зеленський.

Тобто зараз, виходить, формат закінчення війни ще нікому не відомий. Він з'ясується упродовж третього року великої війни.

Раніше Зеленський говорив інакше. Наприклад, рік тому він прогнозував однозначно, без жодних двозначностей, що війна може закінчитися лише перемогою України з повним визволенням усієї своєї території.

“Вони розпочали цю криваву війну, але цілком зрозуміло, чим вона закінчиться”, — пояснив він на прес-конференції за підсумками Бучанського саміту, який пройшов у Києві 31 березня 2023 року. Тоді план Зеленського полягав у тому, що або ми виб'ємо ворога з усієї своєї території, або в Росії зміниться влада, і новий правитель сам накаже російським військам піти з окупованих територій України.

“Авжеж буде фіксація закінчення війни. Але лише за великим столом, де сидітимуть порядні держави та представник Російської Федерації. Мені дуже складно сказати, хто на той час буде представником РФ, який без бою спочатку виведе всі війська з нашої території. Тоді починається дипломатичний формат. А якщо ми силою будемо вибивати їх усіх до кінця, то з такими людьми немає про що говорити. Тому що ми втратимо людей, буде велика кількість жертв. Про що тоді з цими людьми говорити? Вони мають бути ізольовані, нерукостислі”, — заявив тоді Зеленський.

Підкреслимо його тодішню позицію: з Путіним говорити нема про що, він має бути ізольований; говорити можна буде лише з новим керівництвом РФ, і лише у тому разі, якщо воно саме виведе свої війська.

Тепер Зеленський припускає інші варіанти. І він уже окреслив нову позицію щодо Путіна: замість ізоляції — майданчик для спільного засідання.

“Путін сьогодні все говорить про плани 2030 року. Він бачить себе до 2030 року. А ми хотіли б з ним закінчити раніше”, — заявив Зеленський на прес-конференції 25 лютого. “Ми запропонуємо майданчик, на якому Путін може погодитися з тим, що програв цю війну і що це була помилка”, — пояснив він.

Можна припустити, що як такий майданчик буде запропоновано другий саміт миру. Спочатку у Швейцарії буде проведено перший саміт миру на рівні лідерів держав. Про це Зеленський домовився із президентом Швейцарії Віолою Амхерд під час її візиту до Києва 15 січня. Керівник офісу Зеленського Андрій Єрмак оголосив 25 лютого, що саміт у Швейцарії відбудеться найближчим часом. Після цієї зустрічі буде підготовлено спільний план на основі української “Формули миру”. За словами Єрмака, на другий саміт миру можна буде запросити представників Росії та представити їм цей план, якщо “той, хто представлятиме на той час країну-агресора, захоче припинити цю війну й повернутися до справедливого миру”.

Зеленський на прес-конференції уточнив, що на першому саміті миру буде розроблено план, а згодом — підготовлено якийсь спільний документ, який потім буде передано російській стороні. Як можна зрозуміти, доля другого саміту миру буде в руках Путіна. “Володимир Зеленський зазначив, що перемовники представлять напрацьований документ російській стороні, і таким чином з’явиться можливість для проведення другого саміту миру та підготовки до відповідних дипломатичних кроків щодо справедливого миру й закінчення війни”, — констатується на офіційному сайті президента України.

Потрібно бути реалістами: будь-які переговори мають на увазі торги. Зараз у нас є “Формула миру президента Зеленського”, в якій записано всі побажання України. Там йдеться, зокрема, що “Російська Федерація повинна негайно, повністю і беззастережно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів і припинити бойові дії”.

На першому саміті миру відбудуться перші переговори, учасниками яких будуть не лише наші західні партнери, а й безліч інших країн — за словами Єрмака, запрошення надіслано у понад 160 держав. Після цих перших переговорів українська “Формула миру” перетвориться на спільний план. Далі будуть другі переговори — вже не на рівні лідерів, а на рівні радників чи дипломатів. За їхніми результатами спільний план перетвориться на документ, який буде подано Путіну. А потім буде другий саміт миру, тобто вже треті торги, і в них зможе взяти участь Путін.

Тут все логічно, тож Зеленський і каже, що “від цього року буде залежати формат закінчення війни”. Нині цей формат не відомий. А що виторгує собі Путін — це залежатиме від перебігу бойових дій. Ситуація на полі бою, у свою чергу, залежатиме від низки факторів: західна військова допомога, робота нашої оборонної промисловості, будівництво фортифікаційних споруд, реорганізація армії, мобілізація.

Зеленський має різні опції, і яку він вибере — він і сам наразі не знає, це залежатиме від перебігу війни і від перебігу переговорів. Схоже, Зеленський заговорив про “формат закінчення війни” саме для того, щоб почати готувати суспільство до майбутніх торгів.