Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Політичні ток-шоу. Як вони це роблять?

[07:40 08 июня 2011 года ] [ Українська правда, 7 червня 2011 ]

Щоп'ятниці на двох українських телеканалах розпочинається безкінечний серіал політичних ток-шоу.

На “Першому національному” о 19:00 стартує програма Савіка Шустера, а о 22:30 підключається телеканал “Інтер” з “Великою політикою” Євгена Кисельова. Обидві вистави тривають до глибокої ночі.

Але навіть без зайвих зусиль можна помітити приголомшливу одноманітність — незмінні “герої” обговорюють незмінні теми з ефіру в ефір. Здається, що деякі персонажі не залишають студію протягом тижня, і коли в п'ятницю включається камера, то ті ж самі політики сидять у тих же самих кріслах.

Передачі, які колись були прогресивними ознаками демократії, сьогодні мають ознаки вистави, якою керують режисери з одного центру. Влада продовжує робити ставку на телебачення як на найпотужніший інструмент впливу на громадську думку. Саме за допомогою телевізора політтехнологи маніпулюють виборцем.

У цьому легко переконатися, проаналізувавши, кого і як часто показують українцям в якості “голів-говорунів”, що транслюють думки своїх політичних вождів.

“Урядовий телекур'єр”

Програма “Велика політика” Євгена Кисельова, як правило, поділена на дві-три частини.

Перша передбачає сольний виступ “дуже важливої персони”. Також у студії присутні декілька журналістів, які мають можливість поставити гостю свої запитання.

З початку 2011 року програма Кисельова виходила 19 разів. Вражає те, що у 13 випадках ця частина ефіру була майже монопольно надана представникам влади. Запрошують сюди, переважно, членів Кабміну, які протягом 40-50 хвилин прайм-тайму пояснюють, наскільки покращилося життя.

Дехто за неповні півроку встигнув двічі побувати на подіумі у Кисельова, а дехто — навіть тричі “співав” соло.

Так, лідерами появ в ефірі “Великої політики” є віце-прем'єр Сергій Тігіпко та перший заступник глави адміністрації Віктора Януковича Ірина Акімова. Вони з початку року з'являлися в ефірі по три рази.

Двічі в ранзі vip-гостя були прем'єр Микола Азаров, головний міліціонер Анатолій Могильов, міністр закордонних справ Костянтин Грищенко та міністр палива та енергетики Юрій Бойко.

Примітно, що Тігіпко, Грищенко і Бойко близькі до нинішнього глави адміністрації президента Сергія Льовочкіна, який здійснює негласний патронаж над каналом “Інтер” за допомогою свого російського радника Ігоря Шувалова.

А ось представників опозиції на трибуну “Великої політики” майже не випускають. Лише одного разу з початку року “дуже важливою персоною” була Юлія Тимошенко.

У трьох випадках з 19 ефірів програма починалася з дискусії представника влади та опозиції.

Такі “спаринги” відбулися між Акімовою та депутатом від БЮТ Наталією Королевською, міністром освіти Дмитром Табачником та лідером партії “За Україну” В'ячеславом Кириленком, Костянтином Грищенком та “тіньовим прем'єром” Сергієм Соболєвим.

Ще два рази програма починалася з дискусії у студії між декількома представниками влади та опозиції.

Окремої уваги заслуговує і друга частина програми, яка передбачає дискусію експертів та представників різних політичних сил. Зазвичай, у цій частині обговорюють “вічні” теми, на кшталт статусу російської мови, Дня перемоги, червоних прапорів тощо.

Власне, спекулюючи на цих темах у 2004 році політтехнологи вже випробували ідею розколу України для дискредитації Віктора Ющенка і перемоги Віктора Януковича.

Але найбільше сьогодні звертає увагу те, з якою наполегливістю в ефірах каналу “Інтер” просувають...партію “Свобода”, яка не представлена у парламенті і є фактично регіональною політичною силою, рейтинг якої значно нижче, ніж, наприклад, “Батьківщини” або “Фронту змін”.

За останні п'ять місяців націоналістів запрошували на 11 випусків “Великої політики” з 19. Тобто вони були присутні навіть частіше, ніж на кожному другому ефірі.

Три рази від партії “Свобода” в ефір приходив заступник глави “Свободи” Андрій Мохник. По два рази у студії були Андрій Іллєнко, Ігор Мірошніченко та одіозний депутат Львівської міськради Юрій Михальчишин, який прославився своїми висловлюваннями про бандерівську армію, що “викине з України сінєжопую банду”.

Якщо повірити в те, що редакційна політика Кисельова регулюється адміністрацією президента руками російського політтехнолога Ігоря Шувалова, постійна присутність “Свободи” в ефірі має своє пояснення.

Соратники Тягнибока покликані бути тим “націоналістичним” опудалом, яке має змушувати прихильників Віктора Януковича мобілізуватися перед обличчям “бандерівської загрози” і пробачати своєму президенту корупцію, інфляцію та кумівство.

Ця технологія не нова. Саме Шувалов реалізував у 2004 році сценарій, коли антисемітський виступ Тягнибока на горі Яворина був записаний камерою каналу “Інтер” і в подальшому використовувався для дискредитації Ющенка.

Є свої улюбленці у Кисельова і серед членів блоку Тимошенко. На другу частину “Великої політики” Володимира Яворівського запрошували 5 разів з початку року.

Розгадка, можливо, криється в тому, що Яворівський, в силу своїх поглядів, мав би підтримувати вогонь дискусії на ґрунті протистояння Україна-Росія.

По 4 рази в студії Кисельова були регіоналки Інна Богословська та Олена Бондаренко. Три рази запрошували регіонала Вадима Колесніченка та главу політради “Нашої України” Валентина Наливайченка.

Причини прихильності до Наливайченка можуть критися в тому, що його права рука Сергій Бондарчук перебуває в кумівських стосунках з Юлією Льовочкіною, сестрою глави адміністрації президента.

Іноді на “Велику політику” запрошували одразу двох-трьох представників Партії регіонів або опозиціонерів. А от, наприклад, партії Арсенія Яценюка або Анатолія Гриценка творці програми, як правило, ігнорують.

Скандальний “Live”

Програма Савіка Шустера протягом 2011 року виходила в ефір 20 разів. Формат звичний — величезна кількість гостей у студії, які ведуть “безкомпромісну” дискусію, що іноді скочується до відвертого скандалу.

Кілька разів ситуація виходила з-під контролю Шустера. Так, в програмі, присвяченій Дню перемоги, “героєм” вечора став регіонал Владислав Лук'янов, який обізвав “дітей війни” “ряженими”.

Другого разу скандал влаштувала ще одна “зірка ефіру” — Інна Богословська. Вона декілька хвилин ганялася студією за Юлією Тимошенко.

Статистика свідчить, що на програму Шустера регулярно запрошують представників майже всіх можливих політичних сил України та безліч експертів.

Але “Шустер Live” сповідує дивну прихильність до певних регіоналів. З ефіру в ефір до студії запрошуються одні й ті ж обличчя. Часом — маловідомі широкому загалу.

Йдеться про регіонала Володимира Олійника, колишнього БЮТівського перебіжчика, який потрапив до парламенту лише 2010 року, після обрання Януковича президентом та відходу великої кількості регіоналів на роботу до уряду.

Прохідна частина списку опустилася, внаслідок чого Олійник зі 185 позиції потрапив у депутати. Його обличчя мабуть сподобалося технологам Партії регіонів, і він став регулярним гостем Шустера.

Вдумайтеся в ці цифри — Олійника запрошували на 15 (!) ефірів Савіка Шустера з 20, які відбулися цього року. Останніми місяцями цей регіонал присутній у студії “Шустер Live” на кожній програмі. Чому на всеукраїнський ефір запрошують людину, від якої залежить навіть менше, ніж від Михайла Чечетова?

Друге місце “хіт-параду” появ в ефірі Шустера посідає НУНСівець Микола Катеринчук — його запрошували 10 разів. “Бронзу” поділили Інна Богословська та Валентин Наливайченко — по 9 ефірів.

Також звертає на себе увагу регулярна поява у програмі Савіка Шустера представників “Свободи”. Соратників Тягнибока запрошували на 10 програм, тобто вони також були присутні кожен другий ефір!

Серед націоналістичних спікерів лідирують ті ж самі Андрій Іллєнко та Юрій Михальчишин — вони були в ефірі по 3 рази. На двох програмах був сам Олег Тягнибок.

Якщо скласти ефіри Кисельова і Шустера, то представники “Свободи” були на 21 із 39 передач. Що змушує один телеканал, яким володіє глава СБУ, і другий телеканал, який належить державі та повністю контролюється владою, з таким завзяттям запрошувати опозиційну партію, яка донедавна мала статус маргінальної? Невже ідеали свободи слова?

“Українська правда” звернулася за коментарями щодо цієї ситуації до самих авторів найпопулярніших ток-шоу.

Савік Шустер розповів, що відбір гостей програми залежить від теми, яку планують обговорювати. А от регулярну появу в ефірі Володимира Олійника телеведучий пояснив наступник чином:

“Це питання не стільки до мене, скільки до Партії регіонів, яка його дуже часто делегує на найрізноманітніші теми. Кожен тиждень ми повідомляємо уряду, опозиції, які теми ми робимо, і вони делегують представників”.

Та ж сама ситуація, за словами Шустера, і у випадку Богословської. “Нові обличчя — це не так просто. Я вам наведу таку аналогію — у футболі теж ті ж самі обличчя. А якщо нові таланти не народжуються, то що робити?”, — каже ведучий.

Також він спростував інформацію про неабиякий вплив на підбір теми програми та гостей політтехнолога Ігоря Шувалова. Однак не став заперечувати, що знайомий з ним: “Ми знайомі. Ми іноді зустрічаємося випадково в кафе, наприклад. Але спеціальні зустрічі у нас рідко бувають”.

У свою чергу Євген Кисельов навідріз відмовився коментувати редакційну політику власного проекту. Російський журналіст у категоричній формі заявив, що він або сам пише статті у газети, або дає великі інтерв'ю. І нічого більше.

Втім, під час проекту “Віктор Янукович. Рік перший”, журналісти мали можливість поставити Кисельову питання, чому в телевізорі з'являються одні й ті самі політики. Відповідь була наступною: “Це виклик нам, панове журналісти... Існують неписані правила української політики”.

Однак принципи розподілу гостей політичних ток-шоу мають своє пояснення, яке слід шукати в політтехнологічних задумах влади.

Канал “Інтер” працює з мешканцями східної України, переважно міськими, які складають ядро виборців Віктора Януковича. Для них і вигадана історія про націоналістів, втіленням яких є “Свобода” Тягнибока. Надаючи трибуну антиросійським політикам, канал “Інтер” підіграє Януковичу як головному гаранту дружніх стосунків з Москвою.

Таким чином, відбувається заміщення пріоритетів у головах виборців. Особисті проблеми, пов'язані з низьким рівнем життя, мають відійти на другий план.

Водночас шоу Шустера виходить на “Першому національному”, який в силу традицій має більше глядачів у сільській місцевості — зокрема, в Центральній Україні. Тому з такою регулярністю в ефірах Шустера з'являється Володимир Олійник, який чисто візуально втілює в собі збірний образ голови колгоспу або районного начальника, що є безперечними авторитетами для селян.

А ще Центральна Україна — це так звана “зона розширення” електоральної підтримки Партії регіонів, де вона змагається з БЮТ. Тому в програмах Шустера набагато частіше обговорюють Тимошенко, і тому Інна Богословська була присутня на половині ефірів з початку року.

Питання лише, як це правильно назвати — утвердження демократії чи просто один з методів зомбування населення?

Сергій ЩЕРБИНА

 

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.