Падіння Прогресу загрожує російській космонавтиці кризою

Аварія російського ракетоносія Протон, яка сталася 24 серпня 2011 року, поставила під сумнів безперебійне функціонування Міжнародної Космічної станції, адже зараз лише російські кораблі можуть доставляти вантажі і космонавтів у космос.

Корабель Прогрес, який везла ракета Протон, був вантажним і перевозив на МКС воду та продовольство. Проте наслідки цього падіння можуть бути дуже важливими навіть для пілотованої космонавтики.

Закриття в США програми шатлів призвело до того, що на орбіту землі можуть літати з людьми на борту лише російські та китайські космічні апарати. Всі інші країни стали залежними від цих технологій. На думку заступника управляючого НАСА Еріка Стренера, зараз певні країни можуть використати тимчасове перенаправлення роботи американської аерокосмічної програми на дослідження глибокого космосу. В цей час Росія могла б, на думку експерта, оновити свій потенціал в галузі пілотованих кораблів і стати значним конкурентом для Вашингтону. Однак аварія Прогресу лише зайвий раз доводить, що не можна знову і знову використовувати надійні, але застарілі технології.

За прогнозами експертів університету Джорджа Вашингтона в США, розвиток російської космонавтики може залежати від того, чи зможе Москва нейтралізувати негативні наслідки падіння вантажного корабля. Адже нині Росія активно бореться з азійськими країнами за першість в запусках безпілотних супутників для країн, які зараз розвивають власну телекомунікаційну систему.

З іншого боку, Росія має можливість отримати безперечну першість у виведенні на орбіту безпілотних апаратів і поповнити за рахунок цього власний бюджет. Адже вже за кілька місяців на Міжнародну Космічну станцію мають прибути нові астронавти і доставляти їх будуть саме Прогресом. Бо іншого варіанту немає. За одне місце в космічному апараті Америка має заплатити від $57 до $63 млн. Водночас Ерік Стернер вважає, що одна аварія вантажного судна не завдасть великої шкоди іміджу російської космонавтики, проте якщо це буде повторюватися, то ситуація може змінитися.

У Росії поки наполягають на тому, що за 30 років це перша велика аварія такого типу кораблів і вона лише доводить, що Прогрес є надійним способом доставки на орбіту людей і техніки. Проте в США вже почали задумуватися над тим, чи не варто віддати обслуговування МКС в руки приватних організацій, які обіцяють закидати туди космонавтів за менші гроші, і які можна буде контролювати, адже російська космічна програма багато в чому залежить від міжнародних відносин між Москвою та Вашингтоном.

Відмова двигуна

“Від самого початку старту політ проходив у нормальному режимі, але на 325-й секунді в корабля почалися проблеми із двигуном. Система вимкнула головні двигуни і ракета почала руйнуватися”, — заявив старший науковий співробітник Інституту Космосу в Санкт-Петербурзі Валерій Шаламов. За його словами, поки точно невідомо, чому двигуни почали працювати неправильно, і що саме сталося на Прогресі. Його уламки випали довгою смугою в гірських районах республіки Алтай.

За словами експерта, саме через цей ненаселений регіон проходить злітна траса усіх космічних апаратів з Байконуру. Доволі часто там можна знайти відгорілі частини ракет. Проте зараз проблема не лише у втраті більше 2,5 тон цінного вантажу, але й у забрудненні території. Адже ракетоносій Протон як розгонне паливо використовує гептил, який є дуже токсичною речовиною. Коли двигуни працюють нормально, паливо майже повністю вигоряє, хоча корпус частини, що відстрілюється, залишається небезпечним. Тепер же уламки падали разом із залишками палива, тому скільки саме випало гептилу на землю, сказати важко.

На орбіті ситуація також залишається напруженою. У вересні 2011 року на Міжнародну космічну станцію мала вилетіти нова партія астронавтів. Тепер незрозуміло, чи відбудеться цей переліт. З іншого боку, ЗМІ заявляли, що на МКС може закінчитися вода та продовольство. Проте, як повідомив Ерік Стернер, зараз там вистачає усього, і екіпаж зможе нормально працювати до прибуття нового вантажного корабля, проте в майбутньому, якщо аварії будуть повторюватися, треба буде подумати про те, аби скоротити кількість астронавтів.

Російська сторона повідомляє, що зараз буде сформована урядова комісія, яка має з’ясувати, що саме стало причиною падіння Прогресу. Поки усі запуски з Байконуру призупинені, їхній графік буде зсунуто, на думку Валерія Шламова, приблизно на два-три місяці.
У грудні 2010 року такий же ракетоносій Протон не зміг вивести на орбіту два останні супутники навігаційної системи ГЛОНАС. Вони опинилися на неправильній орбіті та впали в Тихий океан. Тому надійність ракетоносіїв поки під питанням. Адже, на думку Генрі Херцфелда з Університету Джорджа Вашингтона, США та країни Європи, швидше за все, виберуть більш сучасні та надійні системи запуску астронавтів на кораблях приватних компаній.

Американські конкуренти

Сама епоха пілотованої космонавтики із закриттям програми шатлів може сильно змінитися. Тепер усій російській космічній індустрії будуть протистояти не НАСА, а невеликі приватні компанії, які отримали контракти на розробку пілотованих кораблів. Найбільш вірогідними кандидатами на такі перельоти є корпорації Space Exploration Technologies Corp. та Orbital Sciences of Dulles. Вони вже представили уряду США прототипи своїх кораблів і отримали попередню згоду на проведення приблизно 20 запусків на загальну суму $3,5 млрд. Ще приблизно до $2 млрд. компанії планують залучати з приватних фондів.

Тим більше що НАСА вже випробувала ракетоносій нового покоління Арес, який саме є прототипом вантажної ракети, покликаної виводити на орбіту великі супутники та телескопи. Вартість запуску такої ракети трохи вища за вартість Протону. Проте вона працює на рідкому водні, тому є більш екологічно чистою і може закидати на орбіту на 15 тон більше вантажу, ніж російський аналог.

Тому зараз Росія перебуває в непевному стані, тоді як має можливість отримати міжнародне визнання як надійний партнер для виведення комерційних вантажів на орбіту. Адже, за словами Еріка Стренера, зараз космічною наукою можуть займатися не так багато країн, всі решта зосередилися на виведенні супутників для картографії та телекомунікації. “До 2011 року в НАСА постійно була центральна програма польотів. Тепер в нас немає такої доктрини на далеке майбутнє, і наша країна тепер буде досліджувати космос за допомогою безпілотних апаратів”, — заявив високий чиновник НАСА.

Проблема Російської космічної програми, на думку багатьох експертів, полягає саме в тому, що зараз вона не може знайти сил для оновлення на технологічному рівні. Ракетоносії Протон є надійними, проте застарілими зразками космічних ракетоносіїв. І поки, як вважає Генрі Херцфелд, вона не може використати таку можливість тимчасового вакууму в пілотованих польотах, аби затвердитися на ринку.

Замовники все більше звертають увагу на приватні компанії, які використовують новітні технології та можуть гарантувати безпеку астронавтів. Це також впливає і на імідж Росії в питанні виведення приватних супутників на орбіту. Тепер на цьому ринку в неї з’явилися такі конкуренти, як Китай чи Індія. Ці держави також хочуть отримати частку прибутків від бурхливого розвитку телекомунікації в Азії. Їхні ракетоносії не є більш надійними, проте вони мають меншу вартість одного запуску, від $2 до 15 млн. за один старт.

Тому складається цікава тенденція: Москва, після закриття програми шатлів, поки лише втрачає клієнтів в сфері космічних запусків. Адже НАСА все більше замислюється над використанням приватних компаній, а країни, що розвиваються, хочуть запускати супутники більш дешево, а це їм можуть запропонувати Пекін чи Делі.

Павло СИВОКІНЬ