Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

“Криворіжсталь” спіткає корпоративний конфлікт?

[12:23 02 апреля 2010 года ] [ Економічна правда, 1 квітня 2010 ]

Офіційних даних про скупку акцій на користь “Привату” наразі немає. Однак такий висновок можна зробити за деякими формальними ознаками. “Основними покупцями є компанії, які раніше часто обслуговували у таких угодах групу “Приват”.

До ланцюга резонансних подій у металургійному секторі додалися події навколо колишньої “Криворіжсталі”.

Фондовим ринком ширяться чутки, що в інтересах певних офшорних компаній скуповуються акції компанії “Арселор Міттал Кривий Ріг”. Кінцевим покупцем називають фінансово-промислову групу “Приват”.

“Зараз весь ринок цим цікавиться. Шукають вільні пакети. Якщо знаходять, то купують, і ціна зростає. У нашу компанію уже подзвонив, напевно, кожен другий торговець країни. Усі хочуть придбати”, — розповів директор КУА” Оптіма-Капітал “Андрій Дрібнюк.

За його словами, офіційних даних про скупку акцій на користь “Привату” наразі немає. Однак такий висновок можна зробити за деякими формальними ознаками. “Основними покупцями є компанії, які раніше часто обслуговували у таких угодах групу “Приват”, — підкреслив менеджер.

Інші експерти підтверджують слова Дрібнюка.

“Статистика Української біржі нічого не показує, але скуповування відбувається. Подейкують, це “Приват”, — зазначив торговець однієї з компаній, що входить у топ-10 Української біржі за операціями з акціями.

На думку торговця, подібні операції не мають жодного сенсу. За даними сайту Fundmarket, у вільному обігу знаходиться 1,38% акцій “Арселор Міттал Кривий Ріг”. Підприємство контролює найбільший акціонер — міжнародний холдинг ArcelorMittal.

“Нехай навіть скуплять 1%, у чому я сумніваюся. Маніпулювати ринком з таким пакетом неможливо, самому заводу він теж непотрібний. Якби він хотів, то купив би його ще кілька років тому”, — відзначив аналітик іншої фондової компанії.

На його думку, інтерес до покупки можуть мати структури, які добиваються реприватизації компанії.

“Достатньо мати одну акцію, щоб пенсіонер з Кременчука подав до суду на завод і зажадав скасувати приватизацію “Криворіжсталі”. Якщо у “Привату” є такі наміри, чекаймо найближчим часом гучних скандалів”, — підкреслив аналітик.

“Економічна правда” звернулася за коментарями до “Арселор Міттал Кривий Ріг”, але офіційної відповіді не отримала. За словами одного з працівників підприємства, до якого вдалося додзвонитися, ніякої скупки вони не бачать.

“До нас вже не перший раз звертаються з питаннями про якесь скуповування. Наші фахівці нічого такого не помічають”, — відповів представник заводу.

Єдиним поясненням подій навколо “Арселор Міттал Кривий Ріг” може бути прагнення зацікавлених структур здійснити чергову реприватизацію заводу.

Як відомо, перша реприватизація “Криворіжсталі” відбулася 2005 року і стала гордістю уряду Юлії Тимошенко. За свідченням більшості українських і міжнародних експертів, подальший конкурс з продажу підприємства був прозорим.

Структури “Привату” до торгів допущені не були, але скарг не оприлюднювали. Як не було їх і з боку бізнесменів Ріната Ахметова і Віктора Пінчука, які купили завод на рік раніше під час доволі сумнівного конкурсу.

Та й чи могли вони висувати претензії? У жовтні 2005 року за “Криворіжсталь” билися серйозніші гравці — російські “Сєверсталь” і “Євразхолдинг”, а також індійська TATA Steel.

Переміг міжнародний холдинг Mittal Steel, виклавши за 93,02% акцій підприємства 24,2 мільярда гривень при початковій ціні 10 мільярдів гривень. Інші учасники конкурсу назвали цю суму завищеною, проте “Міттал” зумів швидко наростити обсяги випуску та оптимізувати витрати.

Втім, деякі питання досі неврегульовані. Йдеться про соціальні зобов'язання, які взяв на себе Mittal Steel. Спочатку навколо них виникли численні суперечки між індійцями, Фондом держмайна та профспілкою металургів і гірників України.

Вже у грудня 2005 року у Кривому Розі пройшла перша акція протесту, організована профспілкою підприємства. Привід — невиконання власником умов соціального пакета в частині підвищення зарплати згідно з нормами галузевої угоди. Тоді металурги домагалися, щоб Mittal Steel підвищив зарплату на 12%.

Саме завдяки “Криворіжсталі” у наступні роки глава ФДМ Валентина Семенюк створила собі імідж борця за права простих людей. Її постійні поїздки на завод, зустрічі з інвесторами, звернення до президента, прем'єра, Верховної ради і РНБО стали незмінними атрибутами роботи індійців в Україні.

Після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах тема скасування результатів конкурсу знову стала актуальною. Нещодавно депутат від Партії регіонів Юрій Мірошниченко заявив, що реприватизація колишньої “Криворіжсталі” не виключена. Причина — невиконання компанією соціальних зобов'язань.

На підприємстві визнають існуючу проблему.

“Зобов'язання були підписані 2005 року. Стан економіки тоді був незрівнянно кращим, ніж зараз. У 2009 році ми з Фондом держмайна дійшли до розуміння, що при виконанні інвестиційних зобов'язань слід врахувати цю форс-мажорну обставину”, — сказав гендиректор “АрселорМіттал Кривий Ріг” Жан Жуе.

За його словами, у старих зобов'язаннях вказано, що комбінат повинен виробляти більше 6 мільйонів тонн продукції на рік. “Попит впав, і такі об'єми сьогодні видати просто неможливо”, — бідкається управлінець.

Безумовно, з точки зору держави скасування результатів конкурсу — це шлях в нікуди. Зате існують аргументи на користь такого варіанта.

За час зовнішнього управління “Криворіжсталь” стала сучасним потужним підприємством. Зараз вартість заводу, на думку деяких аналітиків, може досягати 12-15 мільярдів доларів. Це цілком може зацікавити групу “Приват”, з якою пов'язують кілька останніх скандалів у металургійному секторі.

Наприклад, з початку березня ГЗК “Суха балка” відправив у відпустку половину своїх працівників. Виявилося, що сусідній “Криворізький залізорудний комбінат”, який контролюється “Приватом” навпіл з “Метінвестом” Ріната Ахметова, перекрив сусідам під'їзні шляхи. ГЗК просто не може вивезти добуту залізну руду.

Пізніше “Суху балку”, якою володіє російська Evraz Group, звинуватили у порушенні екологічних норм. Віце-президент із зв'язків з громадськістю групи Олексій Агуреєв заявив, що проти підприємств Evraz Group в Україні почалася кампанія “чорного піару”, яку він пов'язує з конфліктом між “Сухою Балкою” і КЗРК.

Ще один скандал виник навколо маріупольського ММК ім. Ілліча. За позовом восьми акціонерів Господарський суд Донецької області заблокував проведення зборів акціонерів ММК ім.Ілліча та ЗАТ “Ілліч-Сталь”, призначених на 31 березня.

“Ми знаємо, хто це робить. За позовами стоїть компанія, яка займається рейдерством. Однак ми не знаємо, хто їй замовив проведення таких дій”, — сказав керівник прес-служби ММК ім. Ілліча Сергій Магера. Втім, пізніше у пресі з'явилося припущення, що блокування зборів — справа рук “Привату”.

За словами джерел “ЕП”, “Приват” вирішив повернутися у металургію. Для цього дніпропетровці мають все необхідне: домовленості з новою владою, традиційно сильну юридичну службу, великий досвід ведення корпоративних війн і багато грошей.

Як відомо, 2007 року “Приват” продав Evraz Group кілька металургійних компаній: ГЗК “Суха Балка”, Дніпропетровський метзавод, коксохімічний завод “Баглейкокс”, “Дніпрококс”, Дніпродзержинський коксохімзавод. Таким чином, росіяни забезпечили грішми групу, яка сьогодні заважає їм працювати в Україні.

Оцінити коло майнових інтересів “Привату” складно. Схоже, група відпрацьовує усі можливі варіанти. Найбільш бажаними для неї можуть виявитися ММК ім. Ілліча, продана росіянам “Суха Балка” і “Криворіжсталь”.

У світлі недавньої зміни влади можна зробити одне припущення. Цілком можливо, що “Привату” доведеться поділитися заводом з фаворитом нового президента Рінатом Ахметовим. Досвід “Сухої Балки” показав, що дніпропетровці і донеччани не тільки добре уживаються, але навіть ведуть спільні корпоративні війни.

Володимир ХАМЛЕТС

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.