Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Країні потрібні гелікоптери: чи зможе держава розпорядитися активами Богуслаєва

[15:00 25 января 2024 года ] [ Апостроф, 25 січня 2024 ]

Українська армія потребує продукції підприємства “Мотор Січ”.

 Міністерство юстиції подало до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) позов про стягнення в дохід держави активів експрезидента АТ “Мотор Січ” Вячеслава Богуслаєва та колишного топменеджера компанії Петра Кононенка. Йдеться про конфіскацію низки активів в рамках закону “Про санкції”, серед яких вагоме місце посідають ТДВ СК “Мотор-гарант”, ТОВ “Вінницький авіаційний завод”, ТОВ “Вертольоти МСБ”.

Як відомо, у жовтні 2022 року СБУ затримала президента АТ “Мотор Січ” В’ячеслава Богуслаєва та начальника департаменту зовнішньоекономічної діяльності цього підприємства. Їх підозрюють у колабораційній діяльності та пособництві державі-агресору. Суд обрав запобіжний захід для Богуслаєва у вигляді тримання під вартою. Наказом Верховного головнокомандуючого на початку листопада 2023 року стратегічно важливі підприємства ПАТ “Укрнафта”, ПАТ “Укртатнафта”, АТ “Мотор Січ”, ПрАТ “АвтоКрАЗ” та ПрАТ “Запоріжтрансформатор”, пов’язані з Костянтином Жеваго, Ігорем Коломойським, Вячеславом Богуслаєвим та Костянтином Григоришиним, передано в управління Міністерства оборони до завершення військового стану.

У квітні 2023 року президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про запровадження санкцій проти експрезидента “Мотор Січ” В’ячеслава Богуслаєва.

“Мотор Січ” є одним з найбільших підприємств у світі з випуску двигунів для літаків та гелікоптерів, а також промислових газотурбінних установок. Свого часу компанія постачала продукцію у понад 100 країн світу, а сам Богуслаєв, зрадивши Україну, попіклувався щодо озброєння країни, яка проводить геноцид українського народу та знищує мірні міста та села.

Зростанню статків вітчизняного олігарха “від оборонки” свого часу сприяв президент Леонід Кучма. Так 19 січня 2000 року, одразу після перемоги на других президентських виборах, Леонід Кучма дуже невипадково нагородив близького до себе олігарха званням Героя України “за визначні заслуги перед Українською державою у розвитку вітчизняного машинобудування”. Вже у 2018 році Богуслаєв увійшов до топ-25 найбагатших людей України.

Водночас сам Богуслаєв також цілком слушно вважався ревним господарем отриманих у ході сумнівних оборудок оборонно-промислових ресурсів, і як бізнесмен, звісно з метою збагачення, вкладав у розвиток нових виробництв. Серед іншого, він інвестував у виробництво таких ключових елементів вертольоту як редуктор та лопаті — з метою створення замкненого циклу виготовлення вертольотів в Україні. Щоправда, завдяки зв’язкам у владі (деякий час глава “Мотор Січ” був навіть частиною державного нонсенсу — у статусі приватного менеджера перебуваючи у складі державного Комітету з питань ВТС та експортного контроля при Президенті України) Богуслаєв рішуче блокував прихід в Україну американської компанії Sikorsky, що просував як родинний заповіт син її засновника, легендарного українського авіаконструктора Ігоря Сікорського Сергій. Але й держава рішуче продемонструвала себе НЕ-менеджером в ОПК — саме так можна оцінити ганебне рішення міністра внутрішніх справ Арсена Авакова закупити 55 французьких вертольотів (третина — вживаних)…

Але повернемося до вітчизняних спроб розвинути виробництво бойових гелікоптерів для армії. Йдеться про те, що в Україні ніколи не виробляли ані гвинтокрилі, ані кероване озброєння до них. Але поки “Мотор Січ” Богуслаєва просувалося до створення власного виробництва, команда з державних та приватних підприємств спромоглася створити та інтегрувати у вертоліт комплекс високоточного озброєння, який отримав назву 524Р (на цей час вже існує й кілька його більш сучасних модифікацій). Багато хто вважає модернізацію радянських систем першим кроком до створення нових, саме з такого підходу починало ДержККБ “Луч”, яке нині створює цілком нові, сучасні ракетні системи. Тож, мова не тільки про власне новий український вертоліт (що за умов політичної волі також є реалістичною ідеєю), а про його найбільш важливий бойовий елемент — він міг би використовуватись в першу чергу для модернізації наявного парку бойових вертольотів “Мі”.

Використання вітчизняного ПТРК стало можливим завдяки розробці командою зброярів оптико-електронного модулю для виявлення цілі та наведення на ціль ракети ПМ-ЛКТ. Модуль входить до складу комплексу управління вогнем 524Р, який встановлювався на вертоліт Мі-8МСБ-В — фактично українську версію опанованого виробництва (надану для випробувань саме АТ “Мотор Січ”). А у перспективі після завершення випробувань міг би встановлюватися й на Мі-24 (певний комплекс робіт з модернізації розпочав “Мотор Січ”). У згадану державно-приватну команду, крім самого виробника вертольотів АТ “Мотор Січ” й розробника високоточних ракет “Бар’єр-В” ДержККБ “Луч” (саме це “Луч” стало головним підприємством в проєкті озброєння гвинтокрилих), основними суміжниками увійшли одна приватна компанія (назвемо її “Р”) і одне черкаське державне підприємство (умовно “Ф”).

Почалося усе, як це часто відбувалося в українських реаліях, з експорту. Плідне співробітництво згаданих вище ДержККБ “Луч” та “Р” дозволило свого часу поставити Азербайджану значну партію високоточних ракет “Бар’єр-В” для їхніх бойових вертольотів. А от створення та інтеграцію комплексу керування вогнем забезпечувала південно-африканська компанія Denel. Україна не тільки добре заробила на цьому контракті, але й отримала нову технологію. Серед іншого, тоді в Азербайджані було успішно відстріляно 30 ракет.

…Напередодні широкомасштабного вторгнення відбувся один із заключних етапів випробувань комплексу 524Р на вітчизняному бойовому вертольоті. Звісно, для інтеграції сучасного комплексу керованого ракетного озброєння у вертоліт потрібен час, однак протягом двох років великої війни ніхто із західних партнерів не поспішав надати українській армії вертольоти бойової підтримки… А Україні ще треба буде попіклуватися про повоєнне протистояння із ворожою Росією.

Наскільки актуальною є проблема озброєння вертольотів ЗСУ? Питання риторичне, адже Україна застосовувала Мі-8МСБ-В під час російсько-української війни — для нанесення ракетних ударів некерованими ракетами 122-мм С-13, пуск ракет відбувався з кабрирування. Але штатно базовий гелікоптер Мі-8 навіть і такої можливості не мав й обмежувався 80-мм С-8 та 57-мм С-5. Тож комплекс керованого озброєння зробив би гвинтокрилу машину на порядок сильнішою. На жаль, держава до широкомасштабного вторгнення РФ не піклувалася про армію…

Тому й виникає нині питання щодо спроможності держави. Бо, скажімо, той факт, що новий керівник Мінстратегпрому Олександр Камишін не тільки зберіг “Укроборонпром”, але й залишив у “темниці” ДП “Антонов” свідчить, що з адмініструванням ОПК в країні є відчутні проблеми. Проте не виключено, що вони відносяться суто до людського фактору — не брати на себе зайву відповідальність, а обмежитися відповідальністю підлеглого. До речі, ДП “Антонов”, з моменту, коли у 2015 році його ввів у “Укроборонпром” колишній президент Петро Порошенко, так і не зробив жодного нового літака.

…Як повідомила пресслужба Мін’юсту, у Богуслаєва та Кононенка ймовірно конфіскують такі активи: більше 30 одиниць нерухомого майна (житлових/нежитлових приміщень, земельних ділянок); корпоративні права більш ніж 10 юридичних осіб, серед яких 100% частки у статутних капіталах ТДВ СК “Мотор-гарант”, ТОВ “Вінницький авіаційний завод”, ТОВ “Вертольоти МСБ”, їх частки в статутному капіталі ТОВ фірма “ЖЕКОН”; майнові права, зокрема на торгівельні марки та патенти на промислові зразки; значну кількість вогнепальної зброї. Від моменту справедливої конфіскації цих активів, саме держава відповідатиме за їхній розвиток.

Валентин БАДРАК, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння

 

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.