Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Хто стоїть за вугільними скандалами та знеструмленням споживачів

[12:30 26 декабря 2014 года ] [ Економічна правда, 26 декабря 2014 ]

Рекордну кількість відключень від електромережі державний диспетчер — НЕК “Укренерго” — здійснив 16 грудня, збільшивши втричі — до 6525 МВт — затверджений на цей день графік аварійних відключень потужністю 2116 МВт.

Це рівнозначно тому, що із єдиної енергосистеми держави враз були б виведені шість з половиною атомних енергоблоків-мільйонників (всього в Україні на 4-ох АЕС НАЕК “Енергоатом” працює 15 енергоблоків).

Відключення споживачів від електроенергії детонувало хвилю величезних протестів зі сторони промислових підприємств. Їх ніхто не попереджає про час, коли будуть знеструмлені, тому це завдає несподіваного удару по обладнанню та побутовій техніці.

Збитки від простою та псування обладнання вимірюються мільярдами гривень — промислові споживачі масово готують судові позови на їх відшкодування.

За словами адвоката Юлії Жигалюк, “відповідальність за збитки, завдані через перерву в електропостачанні та недотримання порядку переведення на аварійну (екологічну) та технологічну броню через дії (бездіяльність) електропередавальної організації відшкодовуються відповідно до законодавства України.

Це означає, що постачальник електроенергії зобов’язаний попередити споживача не пізніше, ніж за 3 робочі дні, перш як припинити повністю чи частково постачати йому електроенергію”, — говорить Юлія Жигалюк.

Федерація роботодавців України розповсюдила заяву про наявність корупційних ризиків “на етапі визначення підприємств для відключень у разі виникнення такої необхідності”. Чим обґрунтовані такі звинувачення?

І ще. Офіційно державний диспетчер заявив, що причиною стала зупинка енергоблоків на теплових електростанціях через відсутність палива та пошкодження обладнання.

Чому ж в дійсності раптом масово вийшли з ладу підготовлені до зими енергоблоки генеруючих компаній “ДТЕК Дніпроенерго” (власник Рінат Ахметов — 72,9%) та ПАТ “Центренерго”, постачальником вугілля для якої були структури Олександра Януковича? Чому про підготовку до зими розмова йшла ще на початку літа, але з приходом морозу стало зрозумілим, що вугілля навіть не завезене на склад?

Дуже ймовірно, що причиною таких потужних збоїв стала не лише війна з російським агресором.

Навколо ринку вугілля відбуваються дуже дивні речі. Декілька сил змагаються за те, щоб постачати вугілля для України. Якщо дивитися на назви компаній, які претендують на організацію імпорту пального, то можна виділити декілька. Одна з них, яка, схоже, поки перемагає, — “ДТЕК” Ріната Ахметова.

Наприклад, щойно Україна почала імпорт вугілля з Південної Африки, як виник скандал з британською “прокладкою”. Розмови немає, використання прокладки — це перша ознака корупції. Але головний ефект — це те, що імпорт вугілля з ПАР компанією “Укрінтеренерго” (контролюється товаришем Арсенія Яценюка — Андрієм Іванчуком) визнаний недоцільним. Чому? Начебто якість вугілля нижча, ніж потрібна. Хоча чиновники, що опікувалися процесом, стверджують, що південноафриканське вугілля було вологим внаслідок дощу, але згодом почало горіти дуже добре.

Далі, деякі непомітні сили ініціювали скандал навколо постачання вугілля з Росії. Начебто, це не патріотично або щось ще. Хоча імпорт газу та ядерного пального — це те ж саме. Як наслідок… вірно, вугілля з Росії компанією “ДТЕК” не постачається.

Далі, були новини про можливо постачання вугілля з Польщі та Казахстану. На диво, вже наступного ранку з'являються коментарі певних експертів, що казахське вугілля не є придатним для українських ТЕС. Може, і так. А може це також частина конкурентної боротьби, бо імпортувати газ знову збирається “ДТЕК”.

А тим часом, такі виразні акценти. На тлі щоденних істерик про те, коли саме закінчиться вугілля на українських ТЕС, вчергове виник губернатор Луганщини Геннадій Москаль. Він закликав вивезти з підконтрольних йому територій 143 тис тонн вугілля. Вже готового, українського. За його словами, він вже звертався з цим проханням до уряду, але нічого не змінилося.

Раніше за нього, з аналогічною заявою виступили гірняки Львівської області. А у цій області немає замінованих та зруйнованих шляхів.

Отже, є певні ознаки боротьби за право імпортувати та постачати вугілля. Дивним чином при цьому страждають споживачі електроенергії. Адже свого часу Україна не зробила нічого, щоб зменшити долю струму, який виробляється тепловими станціями (майже 50%). Хоча якщо б ми мали ще більшу долю атомної енергетики (від сьогоднішніх 47%), чи більше альтернативних джерел (зараз близько 3-4%), то не отримали б таких проблем.

Але, зрозуміло, Ахметов є монополістом та довгий час мав вагомий вплив і на президента Віктора Ющенко, і не президента Віктора Януковича. Отже, він домігся збереження застарілих потужностей, і тепер за це має сплачувати вся країна. Але до цього, він ще (дуже на те схоже) приймає участь в кулуарних війнах за право постачати вугілля.

Отже, поведінка кількох груп впливу в енергетиці (одна з яких — це “ДТЕК” Ахметова) напряму загрожує енергетичній безпеці України, та завдає удару по економіці.

Ми не знаємо, що цікавить групу впливу, яку може представляти той же Іванчук. Проте є питання, які дуже цікавлять Ахметова. Перш за все, це підвищення тарифів на електроенергію, постачання тепла та інші комунальні послуги. Його “ДТЕК” навіть зараз є прибутковим, а після підвищення тарифів перетвориться у справжню золоту копальню.

Але представники Ахметова продовжують розповсюджувати в суспільстві думку, що енергетика знаходиться на межі колапсу — зокрема, через відсутність грошей на оновлення. Що треба підвищувати тарифи, бо інакше неможливо модернізувати генеруючі потужності — хоча в попередні роки “ДТЕК” мав усі можливості для оновлення потужностей, але не хотів цього робити. Тож окрім відключень, дончанин провокує ще одну неприємність для економіки.

Це вчергове піднімає низку питань щодо того, яку роль відіграє Ахметов в долі нашої держави. Колишній учасник “сім'ї” Віктора Януковича, що загравав із сепаратистами та допустив справжню трагедію на Донбасі, продовжує паразитувати на тілі економіки України.

Ми багато разів ставили питання представникам “ДТЕК”, чи це вони стоять за енергетичними скандалами останніх часів. Жодного разу вони не відповідали на це питання. Отже, нам залишається лише робити певні припущення.

Не виключено, що задля успіху свого бізнесу певні групи впливу навіть здатні гратися з енергетичною безпекою України.

Війна розпалила апетити олігархів

Вже зараз впевнено можна стверджувати, що аварійних відключень в таких обсягах не повинно бути, адже фахові енергетики ще в серпні передбачили сценарій можливого осінньо-зимового колапсу. Щоб уникнути каскадної аварії, тоді ж розробили низку заходів, спрямованих на попередження аварійного знеструмлення споживачів.

Проте певні сили фактично заблокували постачання вугілля на теплові електростанції (ТЕС). Блокується також експорт російської електроенергії, що унеможливило б такі потужні аварійні відключення споживачів.

В умовах війни, коли енергосистема штучно доведена до межі краху, організатори та учасники цього дійства фактично стали державними зрадниками.

Все списувати на війну — це злочин, адже факти свідчать, що можна було б уникнути такого болісного удару по вкрай зубожілих споживачах та нашій промисловості, яка й без того перебуває в стані стагнації.

Від колапсу енергетику поки що рятує “небесна канцелярія”, адже з потеплінням у грудні теплові електростанції скоротили обсяги споживання вугілля на десятки тисяч тонн (в морозну погоду станції спалюють щодоби понад 100 тис т).

Але, за прогнозами синоптиків, з нового року грянуть сильні морози. Якщо до того часу зажерливі конкуренти, інтереси яких відстоюють деякі представники з владного Олімпу, не вгамують свої апетити, на безпечне проходження осінньо-зимового максимуму навантажень 2014-2015 можна не сподіватися.

І комусь таки доведеться відповідати перед військовим трибуналом, адже факти свідчать про навмисні, а ще — не професійні дії на енергоринку України, що довело енергетику до катастрофічного стану.

Серпень: надзвичайний стан на енергоринку

Як зберегти енергосистему від розвалу? Це питання постало перед енергетиками та Кабінетом Міністрів на початку серпня 2014 року. Відразу після того, як в липні почалося різке падіння вуглевидобутку.

Внаслідок воєнних дій у липні видобуток вугілля скоротився на 16,2%, тоді як падіння за сім місяців становило лише 0,5%. Відчутно, але не критично. Інша справа, що антрацитове вугілля виявилося запертим на території АТО.

Що це означає? У виробництві електроенергії задіяні 14 ТЕС, з яких 7 працюють на газовому вугіллі, видобуток якого здійснюють на шахтах поза зоною АТО. Решта 7 станцій працюють на антрацитовому вугіллі, який видобувають лише на шахтах в зоні воєнних дій.

В умовах суцільних руйнацій стало неможливо доставити вугілля на станції. У серпні на складах ТЕС запаси вугілля були вдвічі менші, ніж потрібно до початку опалювального сезону.

В серпні поповнення зимових запасів повністю припинилося, тому в Україну почали імпортувати вугілля з Росії та Австралії, а також оголосили про майбутній імпорт з Південно-Африканської Республіки (ПАР) обсягом 1 млн тонн.

З огляду на це, за ініціативою енергетиків Кабінет Міністрів запровадив надзвичайний стан на оптовому енергоринку (ОРЕ), що дозволило змінювати алгоритм розподілу коштів ОРЕ. Учасникам ринку встановили “особливі умови купівлі-продажу електроенергії, а також її експорту або імпорту”, — сказано в урядовому документі.

Особливими повноваженнями уряд наділив НЕК “Укренерго”, яка здійснює оперативно-технологічне управління об’єднаною енергосистемою України. Проте “Укренерго” може діяти лише за погодженням з Міненерговугілля та з огляду на запаси палива на ТЕС.

Чи можна було уникнути такого сценарію? Чи можна було купувати чи завезти вугілля на станції заздалегідь?

В чиїх інтересах проведено кадрові чистки?

Скільки людей загине на операційних столах внаслідок знеструмлення лікарень, де давно вже немає ні резервних генераторів, ні палива для них. В сумний перелік смертей можуть потрапити і їхні родичі та друзі.

Але боротьба за надприбутки — непереборна рушійна сила для олігархів. Варто згадати, чим закінчилася історія з імпортом першої партії (250 тисяч т) африканського вугілля державною компанією “Укрінтеренерго” наприкінці жовтня?

З того часу поставки були зупинені. Водночас екс-міністра Юрія Продана залякували викликами до Генеральної прокуратури, а керівника “Укрінтеренерго” Володимира Зиневича посадили за грати нібито з причини закупівлі не якісного вугілля.

Дивно, але перша партія африканського вугілля успішно згоріла на теплових електростанціях.

Але — увага — чомусь наступні 3 партії (по 250 тис т кожна) вже викупить “ДТЕК” Рината Ахметова? Чи не йому не сподобалася поява на ринку вугілля державної компанії “Укрінтеренерго” та її керівника Володимира Зиневича?

До речі, 16 грудня Апеляційний суд Києва вже відпустив його під домашній арешт (раніше з Володимира Зиневича вимагали задаток 365,4 млн грн.). Схоже, скоро його виправдають за відсутність зловживань.

Сам Володимир Зиневич на своїй останній прес-коференції пояснив, що під час транспортування з Африки вугілля в танкері намочив дощ, тому його калорійність тимчасово впала на 20%, але вугілля висохне і вона відновиться. Скоріше за все, так воно й сталося, але вже втрачено майже 2 місяці.

Досталося на горіхи за вугілля з ПАР й міністрові Юрію Продану — йому наручники не вдягали, але з посади таки звільнили. І замінили непрофесіоналом в енергетиці — мабуть це буде кредит довіри за лояльність до одного з олігархів.

Тепер Міненерговугілля керує інвестиційний банкір Володимир Демчишин — своїми надзвичайно некоректними коментарями він вже шокував журналістів та колишніх міністрів. В соціальних мережах надто бурхливо обговорюють його цитати, закликаючи парламентарів врятувати державу від загибелі.

Але з точки зору населення, дорогоцінний час втрачено. Поки олігархат воював за право постачати вугілля для ТЕС, споживачі всієї України потерпали від аварійних відключень.

Прогнозний дефіцит потужностей — 3000 МВт

А чому не припустити, що “ДТЕКу” хочеться розвернути аналогічні скандали на ринку електроенергії, та жодним чином не дозволити отримувати енергію з інших джерел, ніж від “ДТЕК”? Аналогічно можна припустити щодо інших груп впливу.

У вересні фахівці НЕК “Укренерго” розрахували прогнозний баланс виробництва та споживання електроенергії. Очікуваний дефіцит генеруючих потужностей через відсутність палива в осінньо-зимовий період вони оцінили від 1500 до 3000 МВт — це 10% від загального обсягу споживання.

Стало зрозуміло, що 10-відсотковий дефіцит потужності може призвести до масових відключень споживачів по всій країні, починаючи з листопада.

Дефіцит потужностей для виробництва електроенергії зумовлений тим, що з територій Донецької та Луганської областей, які знаходяться під контролем бойовиків, практично повністю припинено постачання вугілля антрацитової групи.

З метою недопущення відключення споживачів та економії вугілля, ще влітку були вжиті всі можливі технічні заходи з оптимізації структури виробництва та режимів роботи єдиної енергосистеми України. Переглянуто ремонтні програми енергогенеруючого обладнання з метою забезпечення максимальної кількості енергоблоків на період максимальних зимових навантажень.

Тоді ж розпочали поставки імпортного вугілля — російського та південноафриканського. Але з огляду на різке зростання споживання електроенергії після настання холодів та недостатніми обсягами постачання вугілля, запаси вугілля на складах станцій впали до критичного рівня. Хоча відповідно до прогнозного балансу мав би становити на початок 2015 року — 3,1 млн. т (газового вугілля — 1,7 млн. т, антрацитового -1,4 млн. т).

Відсутність палива на складах, пошкодження електричних мереж у Донбаському регіоні, обмеженість видачі потужностей Старобешівської та Зуївської ТЕС (до 900 МВт), повна зупинка Слав`янської ТЕС — проблеми, які здолають не скоро.

Через пошкодження електричних мереж Луганська ТЕС працює відокремлено від енергосистеми України.

Можна було б запустити газомазутні енергоблоки ТЕС, але тоді ціна виробленої електроенергії сягне 1,93 грн за кВт-г, що майже вдвічі вище, ніж на вугільних енергоблоках (0,9 грн за кВт-г).

До речі, газомазутний блок 800 МВт витрачає від 3 до 4,8 млн. куб метрів газу за добу (в середньому 120 млн куб м за місяць). В разі, якщо такий блок запустять, то весь газ, який припасли для комунальних котелень, згорить на теплових електростанціях. А це недопустимо.

На думку енергетиків, з огляду на гальмування поставок вугілля з Росії та ПАР, єдиним засобом для збалансування енергосистеми міг би стати імпорт енергії з Росії за ціною, спів ставною з вартістю на оптовому енергоринку ринку України — приблизно 0,9 грн за кВт-г.

Відповідним наказом Міненерговугілля від 24.11.2014 “Про забезпечення надійної паралельної роботи ОЕС України” доручено НЕК “Укренерго” забезпечити імпорт електроенергії з Росії потужністю до 1500 МВт — це дозволить щомісячно економити близько 500 тис. т вугілля дефіцитної антрацитової групи.

Але далі цього справа не рухається. Натомість запущено маховик аварійних відключень споживачів, подвоївши прогнозний дефіцит потужностей.

Не зрозуміло, чому правоохоронні органи не помічають того, що діється і хто мав би відповісти за штучне гальмування з вирішенням проблеми, адже енергетика України балансує на межі прірви.

Також дивно, що проведені чистки в Міненерговугілля — енергетиків за освітою та професійною діяльністю звідти прибирають. Зокрема, наприкінці листопада екс-міністр Кабінету міністрів Остап Семерак заявив, що уряд звільнив заступника міністра енергетики та вугільної промисловості Вадима Улиду.

“Ми відреагували на рішення Міненерговугілля, яке схвалює імпорт електроенергії з Російської Федерації, відповідний дозвіл підписав заступник міністра Улида, його було звільнено”, — заявив Семерак.

До речі, Вадим Улида після такої заяви власноруч написав заяву про звільнення. Дійсно, за його підписом було погоджено можливість закуповувати електроенергію з Росії двом компаніям, які на той час звернулися до міністерства — це “ДТЕК” та “Енергомережа”.

Але погодження — це аж ніяк не дозвіл на імпорт, а лише підтвердження того, що Україні дійсно таки потрібно імпортувати електроенергію для покриття дефіциту. Цього ж вимагав і сам президент України — вимогу про необхідність експорту російської електроенергії ставить РНБО (Указ президента №876/2014).

Ще більший подив викликає те, що через тиждень після звільнення Вадима Улиди Кабінет Міністрів таки погодив тимчасовий імпорт компанії “Укрінтеренерго”. Але пройшло вже майже 2 тижні, а віз і нині там, тобто, хтось штучно блокує імпорт з Росії.

Прийде час і комусь таки доведеться відповідати за все скоєне, адже нікуди не зникнуть дані про те, що з метою уникнення колапсу в опалювальний сезон енергетики-професіонали підготувалися належним чином, але політики з олігархами запустили свій сценарій розвалу української економіки.

Наталка ПРУДКА, Сергій ЛЯМЕЦЬ

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.