Хроніки лотерейного сюрреалізму, або В чому винний АМКУ?

Сьогодні ми могли б зробити ще один крок “всупереч” — закріпити за ігровими салонами назву “державна лотерея” та віддати мільярди гривень готівки за аддиктивний товар в одні руки без жодного контролю з боку держави.

Але АМКУ цього не зробив, і за це комітет тепер звинувачують. Що ж зробив АМКУ та в чому він винен?

22 лютого 2018 року АМКУ впевнено та безапеляційно сказав “досить” посяганням на монополізацію лотерей. І не просто сказав, а на 100 аркушах звіту розписав чому та що потрібно робити далі.

І саме цей крок окремі ЗМІ та посадовці ставлять у вину АМКУ. Мовляв, саме з вини АМКУ ми маємо весь цей безлад та копійки в бюджеті. Це стало наступною хвилею інформаційних маніпуляцій після звинувачень у шпигунстві та підігруванні бізнесу країни-агресора.

Я вважаю надважливою боротьбу з такими маніпуляціями та інформаційними атаками, оскільки ми наодинці навряд чи впораємось та зможемо змусити припинити практику “всупереч”, зупинитись та розпочати рух в зворотній бік — до побудови прозорого та легального ринку. Тому хочу показати вам історію дій держави на лотерейному ринку в Україні з 1991 року до сьогодні. Більш вдалої назви для якої ніж “хроніки сюрреалізму” я не змогла віднайти.

 1991 рік

Прийнято Закон України “Про підприємництво” відповідно до якого запроваджено ліцензування діяльності зі створення та утримання гральних закладів, організації азартних ігор.

Лотереї не ліцензуються.

 1996 рік

Вперше термін “гральний бізнес” з’явився в законодавстві України у Законі “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”

 1998 рік

Кабінетом Міністрів України затверджено заходи щодо становлення та розвитку державної системи лотерей в Україні, у тому числі зобов’язано ряд державних органів розробити та подати до Кабінету Міністрів України проект Закону України “Про лотереї”.

 Кабінетом Міністрів України визнано за необхідне запровадження державної монополії на організацію та проведення в Україні лотерей.

Визначено порядок реєстрації випуску і проведення державних грошових лотерей в Україні, відповідно до якого агенти з проведення державної грошової лотереї (прим. на сьогодні називаються оператори) повинні мати сформований (сплачений) статутний фонд не менш як одного мільйону євро, в тому числі не менш як 200 000 євро оплаченого грошовими коштами.  

Проведення державних лотерей здійснюється на підставі свідоцтва Міністерства фінансів України про реєстрацію випуску і проведення державної грошової лотереї. Свідоцтво видається щодо кожної державної лотереї.

Затверджено Правила розповсюдження державних лотерей. Учасниками лотерей можуть бути особи віком від 16 років.

 2000 рік

Вперше ліцензування діяльності з випуску та проведення лотерей було встановлене Законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”

Діяльність із організації азартних ігор виключено із ліцензованих видів діяльності. Ліцензуванню підлягає лише діяльність з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів.

 2001 рік

Видано ліцензії на випуск та проведення лотерей агентам з проведення державних лотерей, білети лотерей яких перебували в обігу. Це: підприємство з 100% іноземними інвестиціями “Українська національна лотерея”, ТОВ “М.С.Л.”, Державний спеціалізований комерційний Ощадний банк України, ТОВ “Телефортуна, ЛТД” та ЗАТ “Патріот”.

Це єдині суб’єкти господарювання, які коли-небудь отримали в Україні ліцензії на випуск та проведення лотерей.

Більше ліцензій на випуск та проведення лотерей Міністерством фінансів України (не рахуючи заміну бланків ліцензій та продовження строку дії ліцензій) з того часу не видавалось.

 2002 рік

Затверджені Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей.

Визнано за необхідне посилення державного регулювання лотерейної діяльності в Україні шляхом:

- запровадження державної монополії на випуск та проведення лотерей;

- припинення проведення недержавних лотерей, у тому числі за рішеннями органів місцевого самоврядування;

— встановлення прозорих правил проведення лотерей та ефективного контролю за їх додержанням, недопущення проведення лотерей під час азартних ігор;

- конкурсного відбору операторів лотерей, посилення контролю за їх діяльністю, встановлення вимог щодо мінімального розміру власного капіталу таких операторів, їх ліквідності і платоспроможності.

 2004 рік

Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей посилено фінансові вимоги до суб’єктів, які мають бажання проводити державні лотереї, а саме мінімальний розмір статутного капіталу не може бути менше 5 млн. євро, мінімальний розмір власного капіталу також не може бути менше 5 млн. євро.  

 2005 рік

Законом запроваджено мораторій на видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, і саме з цього часу новий оператор вже не мав жодної змоги отримати ліцензію, незважаючи на його фінансовий стан та відповідність ліцензійним умовам.

Законом запроваджено ліцензування організації діяльності з проведення азартних ігор. Ліцензування діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів залишено.

 2006 рік

Скасовано вимогу щодо мінімального вікового цензу учасника (гравця) державної лотереї. Грати в державні лотереї можуть діти.

 15 травня 2009 року.

Верховна Рада розглядає законопроект №4268 про заборону ігорного бізнесу на території населених пунктів в Україні.

Народний депутат Григорій Смітюх доповідає, що зазначений законопроект передбачає, що Кабінетом Міністрів протягом трьох місяців має бути розроблений спеціальний закон про ігровий бізнес і про спеціальну територію, де дозволяється така діяльність. Передумовою до внесення законопроекту в парламент були трагічні події в м. Дніпро, за результатом яких загинуло 10 громадян України.

У цій же доповіді депутат наголошує, що за даними досліджень спеціалістів соціологічної служби в нашій країні більше 90% азартного ринку знаходиться в тіні та не приносить позитиву для суспільства, у зв’язку з чим просить підтримати депутатів такий законопроект.

Після народний депутат Валерій Писаренко звертає увагу, що саме в 2006 році були подані перші законопроекти, спрямовані на створення ігрових спеціальних зон, каже про сльози матерів, які приходять на зустрічі до депутатів та просять закрити ігрові зали, називає ігроманію більшим злом, ніж наркоманія та алкоголізм та пропонує саме таким шляхом захистити інтереси громадян.

Наталя Королевська констатує, що за 17 років Верховна Рада так і не спромоглась створити державну модель регулювання даної сфери діяльності, азартна хвороба вражає найбільш чутливі верстви населення, 75% клієнтів гральних закладів в Україні студенти та школяри, а кожен десятий українець витрачає кошти на гральні автомати замість того, щоб нести їх в родину. Також народний депутат звертає увагу парламенту на те, що законопроект містить необхідні терміни та їх визначення та чітко розмежовує всі види ігор в питанні віднесення їх до азартних та прибирає всі можливі лазівки.

Вибивається зі всіх цих виступів промова тоді ще народного депутата Ксенії Ляпіної:

“...це той приклад, коли добрими намірами вистелена дорога в ад. Ніхто не дивиться в суть того рішення, що пропонується. Всі коментують якісь загальні гасла, які насправді не мають відношення до законопроекту. Законопроект говорить про тимчасову заборону до прийняття рішення про дозвіл в окремі зоні щось проводити. Знаєте, на що це схоже? Це схоже на аукціон. Виставили на аукціон, і хто кому більше дасть, тому дозволять в окремій зоні.

Це гіперпопулізм. І насправді немає нічого спільного з бажанням дійсно обмежити доступ наших громадян до негативного явища такого як ігроманія.

Парламент два роки цинічно відмовлявся прийняти закони, які реально мали врегулювати це питання і дійсно обмежити доступ до такого, наприклад, негативного явища як ігрові автомати. Але зараз пропонують заборонити все, тотальне все. Наприклад, дорогі казино, де багаті люди програють свої шалені гроші. Та Бог з ними, що ми за них переживаємо, самі вирішать. Фактично пропонується тінізувати і криміналізувати цю діяльність, вона не зупиниться, вона просто перейде в іншу форму. Замість того, щоб обмежити і врегулювати, і дійсно контролювати, і це є популізм. Через 2 роки, шановні колеги, ваші виборці вас спитають чому у нас виріс кримінал. І не кажіть потім, що за це хтось інший відповідає, за це будете відповідати саме ви, хто проголосує зараз за цей абсолютно популістський закон, який не вирішує проблему...

...цей бізнес потребує обмежень, але тільки реальних, а не уявних, якими ви тут намагаєтесь годувати Україну...” (http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/689.html)

У той день 406 голосами законопроект був прийнятий за основу, 340 голосами як Закон, а слова Ксенії Ляпіної перетворились в пророцтво.

 2010 рік

Прийнято Податковий кодекс України, ініціатором якого виступив Уряд (розробник Мінфін).

Відповідно до цього кодексу:

— запроваджено оподаткування виграшів у державні лотереї, розмір яких дорівнює чи перевищує 50 мінімальних заробітних плат;

— надано нове визначення терміну “лотерея”.

Внаслідок реалізації запропонованого Міністерством фінансів поняття “лотерея” — заборонені азартні ігри та лотереї практично ототожнились, складно відрізнити одні від інших за кваліфікаційними ознаками.

Лотерея, відповідно до Податкового кодексу — це масова гра незалежно від її назви, умовами проведення якої передбачається розіграш призового (виграшного) фонду між її гравцями, приз (виграш) в якій має випадковий характер і територія проведення якої не обмежується одним приміщенням (будівлею).

Азартна гра, відповідно до Закону “Про заборону грального бізнесу в Україні”, — це будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.

Міністерство фінансів розробило проект Закону “Про азартні ігри”, відповідно до якого:

• частково легалізується гральний бізнес (казино);

• лотерея прирівнюється до азартної ігри (є азартною грою);

• вводиться відеолотерея при забороні організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах;

• запроваджується державна монополія на організацію та проведення азартних ігор, що передбачає функціонування Національного організатора азартних ігор;

• Національний організатор азартних ігор — підприємство із 100% державною власністю;

• Для проведення азартних ігор в казино чи лотерей потрібно отримати ліцензію на казино чи відповідний вид лотереї, а також обов’язково укласти договір із Національним організатором азартних ігор. Без укладення договору оператори, навіть маючи ліцензію значної вартості (40 млн. грн.), не можуть проводити лотереї та інші дозволені азартні ігри;

• Операторами лотерей можуть бути приватні компанії із офшорними власниками;

• Операторам лотерей фактично відводиться роль розповсюджувача, які проводять лотереї під егідою Національного організатора азартних ігор (саме Національний організатор визначає і затверджує умови проведення лотереї та подає до Мінфіну заяву про її проведення).

Фактично управління ринком азартних ігор та лотерейним ринком, за законопроектом Мінфіну, пропонувалось віддати в руки державного підприємства.

 Квітень 2011 року

У Верховній Раді зареєстровано проект Закону “Про азартні ігри” (реєстр. № 8401), поданий народним депутатом. Концепція регулювання ринку лотерей за цим законопроектом доволі подібна до концепції, закладеної Мінфіном у свій законопроект “Про азартні ігри” (2010р.). Зокрема,

— встановлюється державна монополія на організацію та проведення азартних ігор, що передбачає функціонування Національного організатора азартних ігор;

— максимальна кількість ліцензій на проведення державних грошових лотерей, що діють одночасно не повинна перевищувати п’яти;

— оператори лотерей отримують ліцензію та повинні укласти договір із Національним організатором азартних ігор (в цьому договорі визначався б обсяг проведення азартних ігор таким оператором).

 2010 — 2012 роки

Заборона азартного бізнесу діє, але спеціальний закон не прийнятий. За цей час доходи операторів лотерей з 54 млн. євро в 2009 році перетворились в 396 млн. євро в 2012 р. І не тому, що люди стали в сім разів більше купувати лотерейних квиточків. А тому, що під “лотереї” почав мімікрувати формально заборонений ігровий бізнес.

 14 травня 2012 року

Втратила чинність постанова Кабміну, якою бланки білетів тиражних та миттєвих лотерей відносились до бланків документів суворого обліку. Це відбулось на підставі іншої постанови Кабміну №456. Таким чином Уряд звільнив від відповідальності за підробку лотерейних білетів.

 5 липня 2012 року

Знов сесійна зала Верховної Ради. Парламент 257 голосами приймає Закон “Про державні лотереї в Україні” та відправляє його на підпис Президенту України. У тексті цього закону передбачається, що оператори державних лотерей обираються за конкурсом, їх кількість обмежується (не більше 5) з урахуванням забезпечення принципу конкуренції.

 17 серпня 2012 року

Президент Віктор Янукович ветував Закон та надав свої зауваження до нього. Серед них наступна пропозиція: “необхідно встановити більш жорсткі вимоги до операторів державних лотерей, передбачивши наявність досвіду роботи на лотерейному ринку. Також пропоную визначити, що вимоги, за якими проведення державних лотерей є виключним видом господарської діяльності оператора державних лотерей, не поширюються на державні банки У зв'язку з цим пропоную скоригувати відповідні положення Закону”. Саме завдяки цій пропозиції у тексті Закону з’явилась вимога про 10-річний досвід операторів лотерей. Також, Віктор Янукович пропонує виключити:

• з преамбули Закону слова “соціальної спрямованості лотерей” та всю частину 7 статті 3 яка визначала, в чому це полягає;
• визначення, що розповсюджувач державної лотереї діє за дозволом оператора;
• обмеження щодо кількості операторів;
• статтю 7, яка передбачала порядок використання коштів, отриманих від проведення лотерей;
• статтю 8, що передбачала створення дорадчо-консультативного органу при Кабінеті Міністрів України з метою розробки рекомендацій щодо впровадження нових державних лотерей, застосування в діяльності з випуску і проведення державних лотерей новітніх технологій та виконання інших повноважень;
• конкурсний відбір операторів лотерей…

(http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=40632)

 6 вересня 2012 року

Закон “Про державні лотереї в Україні” з урахуванням пропозицій Президента України був прийнятий Верховною Радою 265 голосами та пізніше (28.09.2012) підписаний Президентом. Обидві редакції Закону містили обов’язок оператора використовувати єдину електронну систему прийняття ставок для всіх видів лотерей, крім миттєвих.

Міністерство фінансів на етапі розробки, прийняття та протягом подальших років дії цього Закону висловлювало ряд зауважень та звертало увагу на його основні недоліки:

• критерій про наявність 10-річного досвіду роботи на лотерейному ринку обмежує коло суб’єктів господарювання, які можуть набути статусу операторів лотерей, трьома діючими операторами (ТОВ “МСЛ”, ПІІ “УНЛ” та ПрАТ “Патріот”), власниками яких є офшорні компанії;
• відсутність необхідних механізмів контролю за проведенням лотерей, вимог до грального обладнання та програмного забезпечення, не передбачена стандартизація, сертифікація грального обладнання, можливість контролю за кожною ставкою та виплатою виграшу, вимог до лотерей, порядку їх розіграшу;
• фактична легалізація законопроектом організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах та букмекерської діяльності;
• гральне обладнання може містити генератор випадкових чисел;
• запровадження безтермінового строку статусу оператора лотерей призведе до приватної монополізації ринку лотерей та зниження рівня конкурентоспроможності у цій сфері діяльності;
• проектом закону знімається відповідальність у разі фальсифікації при проведенні лотерей;
• необхідність визначення механізму забезпечення правозастосування норми про вік гравця з 18 років, з огляду на небезпечні наслідки участі неповнолітніх в азартних іграх, та відповідальність оператора за її порушення;
• оператору надається можливість безконтрольного виведення коштів від проведення державних лотерей до іншої фінансової установи (резидента або нерезидента);
• Закон України не містить положень щодо реформування ринку лотерей згідно європейських стандартів та кращих світових практик, а лише закріплює на законодавчому рівні порядок діяльності приватних операторів лотерей, який сьогодні діє на рівні підзаконних актів та не відносить лотерейну діяльність до азартних ігор;
• поняття “азартна гра” фактично тотожне визначенню “лотерея”;
• закон дозволяє розповсюджувати лотереї будь-де та у будь-який спосіб у тому числі безпосередньо біля навчальних закладів, закладів культури тощо;
• закон не містить вимог щодо сертифікації обладнання та програмного забезпечення;
• в законі відсутня вимога, яка зобов’язує оператора погоджувати умови проведення лотерей із органом ліцензування, Міністерству стає відомо про проведення оператором лотереї після того, як вона набула статусу державної;
• Міністерство фінансів України зобов’язано внести до Єдиного реєстру державних лотерей будь-яку назву лотереї, вказану у поданні оператора, навіть не отримавши від нього копії умов проведення лотереї або її публікації;
• в Законі відсутня норма щодо заборони проведення лотерей, які не внесені до Реєстру;
• будь-яка гра на гроші (на розсуд оператора) може підпадати під визначення інша лотерея;
• оператор практично не несе відповідальності;
• оператор не несе відповідальності за порушення законодавства розповсюджувачами та третіми особами, при цьому прийняття ставок, виплату виграшів, ведення обліку та звітності про рух білетів та виручку, здійснення інших операцій оператори доручають розповсюджувачам, та надають згоду розповсюджувачу передавати на їх розсуд свої повноваження з розповсюдження третім особам;
• поняття “державна лотерея” в цьому Законі фактично не містить ознак можливості державного управління лотерейною діяльністю тощо.

 18 вересня 2012 року

Міністерство фінансів запропонувало Кабінету Міністрів України звернутись до Президента України з пропозицією підписати Закон “Про державні лотереї в Україні” з одночасним наданням доручення Кабінету Міністрів України щодо підготовки законопроекту з метою врахування пропозицій, у тому числі в частині розширення кола суб’єктів господарювання, які зможуть отримати ліцензію та сприяння надходженню іноземних інвестицій в економіку.

 2013 рік

В Державний бюджет України на 2013 рік Міністерством фінансів України було закладено лише 864,4 тис. грн. надходжень від проведення державних лотерей. Виходячи з того, що у всіх операторів лотерей строк дії їх ліцензій закінчувався на початку цього року, ймовірно Мінфін розраховував припинення операторами своєї діяльності в І кварталі 2013 року.

 Січень 2013 року

Мали були прийняті нормативно-правові акти на виконання Закону “Про державні лотереї в Україні”.

Оприлюднено проект наказу Міністерства фінансів України “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей”. У цей час ліцензійні умови затверджувались органом ліцензування. Міністерство фінансів України  не затвердило ліцензійні умови.

 Лютий 2013 року

7 лютого 2013 року Міністерство фінансів України оприлюднює на сайті проект Закону “Про запровадження мораторію на видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей”

23 лютого 2013 року закінчився строк дії ліцензії на випуск та проведення лотерей у ТОВ “М.С.Л.” та ПАТ “Державний ощадний банк України”.

25 лютого 2013 року у Верховній Раді України зареєстровано урядовий законопроект (реєстр. № 2379) “Про запровадження мораторію на видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей”.

 Березень 2013 року

Закінчився строк дії ліцензії на випуск та проведення лотерей у Підприємства з 100% іноземними інвестиціями “Українська Національна Лотерея” та у ПрАТ “Патріот”.

 Травень 2013 року

Оприлюднено проект наказу Міністерства фінансів України “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей”. Але Міністерство фінансів України не затвердило ці ліцензійні умови.

 Серпень 2013 року

Оприлюднено проект наказу Міністерства фінансів України “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей”. Аналогічно, ліцензійні умови не були затверджені.

Прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року № 528 “Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2000 р. N 1755”, на виконання якої Міністерство фінансів України продовжило строк дії ліцензій операторів на кілька місяців. Частина визначеного Урядом нового строку дії ліцензії зарахована Міністерством фінансів на період, що вже минув.

 Вересень 2013 року

Оприлюднено на сайті Мінфіну проект Закону “Про внесення змін до Закону України “Про державні лотереї в Україні”, яким пропонувалось визначити перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії на випуск та проведення лотерей. До Верховної Ради України не поданий.

У цей час діяв затверджений Кабінетом Міністрів України (постанова від 4 липня 2001 року № 756) Перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, яким було визначено, зокрема, перелік документів, які необхідно додати до заяви про видачу ліцензії на випуск та проведення лотерей.

 Жовтень 2013 року

Міндоходів скасовано реєстрацію у податкових органах лотерейних білетів миттєвих лотерей як розрахункових книжок. Обіг білетів миттєвих лотерей, що проводяться без використання електронної системою, фактично поза контролем.

2013 рік можна назвати роком імітування намагань чиновників врегулювати лотерейну сферу (прийняти ліцензійні умови).

 Лютий 2014 року

Закінчився подовжений строк дії ліцензії на випуск та проведення лотерей у ТОВ “М.С.Л.” та ПАТ “Державний ощадний банк України”

Нові ліцензії не видаються у зв’язку з відсутністю нормативно-правових актів, які необхідні для їх видачі. Міністерством фінансів України не забезпечено наявність таких актів.

 Березень 2014 року

Закінчився подовжений строк дії ліцензії на випуск та проведення лотерей у Підприємства з 100% іноземними інвестиціями “Українська Національна Лотерея” та у ПрАТ “Патріот”.

Нові ліцензії не видаються у зв’язку з відсутністю нормативно-правових актів, які необхідні для їх видачі. Міністерством фінансів України не забезпечено наявність таких актів.

 Серпень 2014 року

14 серпня Міністерство фінансів України звернулось до Міністра внутрішніх справ України та Голови Державної фіскальної служби України з проханням вжити заходів щодо притягнення до відповідальності суб’єктів господарської діяльності, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей без ліцензії.

У листі Міністерство фінансів України зазначає, що неодноразово звертало увагу на недосконалість прийнятого закону, про що інформувало Кабінет Міністрів України та правоохоронні органи. Дія цього закону також піддається критиці з боку громадських організацій, експертного середовища, журналістів тощо.

У зв’язку з закладеними у зазначеному законі прогалинами склалась ситуація при якій регуляторні та контролюючі функції Міністерства фінансів України як органу ліцензування фактично знівельовані, а ринок лотерей монополізовано трьома приватними структурами, засновниками яких є суб’єкти іноземного походження.

15 серпня міністр фінансів Олександр Шлапак публічно закликав громадськість бойкотувати державні лотереї та презентував три законопроекти: “Про лотереї”, “Про букмекерську діяльність в Україні”, “Про діяльність казино в Україні”.

Відповідно до презентованого Міністерством фінансів законопроекту “Про лотереї”, зокрема:

— встановлюється державна монополія на організацію та проведення державних лотерей, що передбачає функціонування Національного організатора державних лотерей;

— Національний організатор державних лотерей — юридична особа із 100% державної власності;

— встановлюється максимальна кількість операторів державних лотерей, що діють одночасно — не більше п’яти;

— між оператором державних лотерей та Національним організатором державних лотерей укладається договір. Питання укладення та розірвання договору не регламентувались законопроектом.

 8 жовтня 2014 року

Міністерство юстиції в листі на Кабінет Міністрів України відзначило, що державою в особі відповідних органів не забезпечено належного регулювання господарської діяльності з випуску та проведення лотерей відповідно до нових умов.

 22 грудня 2014 року

У Верховній Раді зареєстровано урядовий законопроект (реєстр. № 1570) “Про лотереї в Україні”, який розроблений Міністерством фінансів України. Відповідно до цього законопроекту:

1) в Україні встановлюється державна монополія на організацію та проведення державних лотерей, що передбачає функціонування Національного організатора державних лотерей та оператора державних лотерей. Організація державних лотерей може здійснюватися виключно Національним організатором державних лотерей. Статус Національного організатора державних лотерей може мати одночасно лише одна юридична особа. Статус оператора державних лотерей може мати одночасно лише одна юридична особа.

2) відновлюються недержавні лотереї, які проводяться операторами недержавних лотерей.

При цьому, встановлюються нерівні вимоги до проведення державних та недержавних лотерей.

 26 лютого 2015 року

Рахункова палата на своєму засіданні затверджує Звіт про результати аналізу стану державного регулювання проведення лотерей та їх вплив на наповнення Державного бюджету України, в якому серед іншого зазначає:

• вимоги Закону створюють умови монополізації ринку існуючими операторами, що діяли на момент прийняття Закону, та позбавляють можливості появи на ринку нових операторів;
• внаслідок недосконалості та суперечливості законодавства щодо ліцензування лотерейної діяльності, та відсутності узгодженої позиції державних органів щодо його удосконалення та відповідність, оператори працюють без ліцензій;
• законом не визначено вичерпного переліку видів лотерей;
• не передбачено відповідальності операторів за прийняття ставок в лотереях у осіб, що не досягли 18 років;
• лотерейний ринок України було монополізовано трома суб’єктами господарювання з іноземним капіталом;
• найбільшим попитом в Україні користуються лотереї, що здійснюються через лотерейні термінали, що є аналогом азартних ігор із застосуванням гральних автоматів, та лотереї, які проводяться шляхом здійснення ставки на спортивну подію, що є аналогом букмекерської діяльності;
• законодавча невизначеність максимального розміру призового фонду призвела до самостійного встановлення операторами його розміру та, як наслідок, до зменшення надходжень до Державного бюджету України;
• в законі відсутня чітка класифікація та характеристики видів лотерей, що створює ризики проведення операторами під виглядом державних лотерей ігор, аналогічних азартним;
• в результаті прийняття Закону Міністерство фінансів було позбавлено можливості перевіряти умови проведення лотерей, оскільки останні набувають статусу державних ще до моменту їх долучення Мінфіном до ліцензійних справ оператора;
• єдиний реєстр державних лотерей ведеться в ручному режимі без збереження історії питання;
• запроваджено непрозорий механізм щодо вимог організації пунктів розповсюдження, що створює ризик непрозорої діяльності розповсюджувачів;
• не врегульовано питання розповсюдження лотерей в зоні проведення АТО;
• держава не забезпечує блокування доступу до сайтів, через які на території України шахрайським шляхом здійснюється гральний бізнес та реалізується букмекерська діяльність;
• заходами державного контролю стану технічного та криптографічного захисту інформації суб’єкти лотерейної діяльності не охоплювались;
• держава не здійснює регулювання лотерейного ринку шляхом сертифікації грального обладнання, з 2012 року питання сертифікації не ініціювалось відповідними державними органами;
• протягом 2014 року Мінфіном не забезпечено повноти та своєчасності державного нагляду (контролю) у сфері лотерейної діяльності, оскільки з трьох запланованих перевірок операторів було здійснено лише одну — оператора ТОВ “МСЛ”;
• планування показників надходжень до державного бюджету коштів від проведення лотерей здійснювалось Мінфіном у період невизначеності діяльності операторів, що негативно вплинуло на визначення обсягів надходжень коштів при плануванні бюджетних показників;
• у зв’язку з нормативною неврегульованістю щодо повноти та строків надходжень до державного бюджету коштів від проведення лотерей, невизначеності статусу таких відрахувань оператори самостійно визначали обсяги та строки сплати відрахувань від лотерейної діяльності до бюджету;
• Державною фіскальною службою не забезпечено виконання вимог законодавства щодо здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходжень до державного бюджету України, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників;
• із державного бюджету на фінансування державних об’єктів олімпійської підготовки, лікування дітей, хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання, культури та спорту було використано 485 млн грн, з яких близько 60% використали лише в грудні 2014 року; залишки невикористаних коштів спеціального фонду державного бюджету на вищезазначені цілі склали
  58,59 млн грн, які повинні були бути перераховані до загального фонду державного бюджету; відкриті асигнування головним розпорядником бюджетних коштів склали 96,3 млн грн, проте на час завершення аналізу відсутня інформація про використання цих коштів; відсутність належної координації діяльності з боку Мінфіну призвело до того, що використання цих коштів своєчасно не планувалось та відповідно не використовувалось на визначені законодавством цілі; причини цього — відсутність порядку розподілу коштів, які надійшли від проведення лотерей та не визначення відповідальних за розподіл коштів тощо.

За результатом Рахунковою палатою надано пропозиції Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та Міністерству фінансів України щодо вирішення проблемних питань, а АМКУ пропозиція щодо проведення дослідження лотерейного ринку в Україні на предмет його монополізації приватними операторами та надання своїх рекомендації з розв’язання цього питання (намагаюсь встановити, чи надходив цей звіт до АМКУ.

(http://www.ac-rada.gov.ua/doccatalog/document/16748714/Zvit_RP_2015.pdf))

 2015 рік

Вступили в силу зміни до податкового законодавства про збільшення оподаткування виграшів, які ще більш сприяли тінізації лотерейного ринку.

 Набрав чинності Закон “Про ліцензування видів господарської діяльності”, відповідно до якого затверджувати ліцензійні умови повинен Кабінет Міністрів України. Міністерство фінансів України більше не уповноважене затверджувати ліцензійні умови провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей.

Мінфін до цього часу не затвердив наказом ліцензійні умови.

 Прийнято перший санкційний список (рішення РНБО України від 2 вересня 2015 року, що уведене в дію Указом Президента України від 16 вересня 2015 року N 549/2015), до якого потрапили 105 юридичних осіб, з яких 10 юридичних осіб зареєстровані на території України:

— 3 особи — це дочірні підприємства юридичних осіб, зареєстрованих в РФ;

— 4 особи — це державні підприємства на території Автономної Республіки Крим, які були перереєстровані за законодавством РФ;

— 1 особа — це радикальна напіввійськова організація “Соболь”;

— 2 особи — оператори державних лотерей, які проводять лотереї.

Ринок лотерей був представлений трьома операторами лотерей.

 У грудні у Верховній Раді України зареєстровано черговий урядовий законопроект (розроблений Міністерством фінансів) за № 3632 від 11.12.2015р. “Про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов’язань”.

Відповідно до першої редакції цього законопроекту (від 11.12.2015р.) ліцензія на випуск та проведення лотерей видається за конкурсом, а до конкурсу допускаються юридичні особи, які:

— провадять протягом не менш як п’яти років до подання заяви діяльність з випуску та/або проведення лотерей;

— мають міжнародний досвід з випуску та/або проведення лотерей не менше ніж в трьох іноземних державах;

— мають загальний оборот за 5 (п'ять) фінансових років, що передують проведенню конкурсу, не менше 3 000 000 000 (трьох мільярдів) євро.

Цікава норма законопроекту: за результатами проведення конкурсу переможець конкурсу або, якщо переможець конкурсу не є резидентом України, юридична особа, що відповідає вимогам до операторів азартних ігор в Україні та контролюється переможцем конкурсу, звертається до Уповноваженого органу за отриманням ліцензії на випуск та проведення лотерей.

Досвід випуску та провадження лотерей, який повинен мати заявник, змінено — не менше трьох років.

Проект Закону “Про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов’язань” (реєстр. № 3632 від 22.12.2015р. доопрацьований) визнано таким, що не відповідає вимогам антикорупційного законодавства (рішення Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції від 03 лютого 2016 року, протокол № 57).

 13 травня 2016 року

У Верховній Раді України зареєстровано черговий урядовий законопроект (розроблений Міністерством фінансів) за № 4663 від 13.05.2016р. “Про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов’язань”. Зміст цього законопроекту практично тотожний попередньому (реєстр. № 3632).

Цей законопроект визнано таким, що не відповідає вимогам антикорупційного законодавства (рішення Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції від 05 жовтня 2016 року, протокол № 84).

 16 вересня 2016 року

РНБО України прийняла рішення “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, відповідно до якого санкції щодо ТОВ “М.С.Л.” та ПрАТ “Патріот” були продовжені. Перелік застосованих санкцій не змінено.

 2017 рік

РНБО України втретє прийняв рішення щодо застосування санкцій щодо ТОВ “МСЛ” та ПрАТ “Патріот”. Дане рішення уведено в дію Указом Президента України.  

(http://www.president.gov.ua/storage/j-files-storage/00/40/30/6f76b8df9d0716da74bb4ae6a900d483_1494864914.pdf)

 Розроблений Міністерством фінансів України проект постанови щодо ліцензійних умов не був погоджений всіма зацікавленими органами влади, в тому числі АМКУ, через встановлення необґрунтованих, дискримінаційних умов, які фактично закривають ринок для нових учасників, та низку інших правових норм, що сприяють тінізації азартного ринку.

Міністерство фінансів України заклало в державний бюджет на 2018 рік 1,9 млрд грн надходжень (більша частина від продажу ліцензій з розрахунку на кілька операторів).

 08 червня 2017

Народний депутат звернувся з листом до Прем’єр-міністра, в якому вказав на недоліки нового проекту Ліцензійних умов:

• забезпечення повної монополії на лотерейному ринку компанії “УНЛ” без необхідності підтвердження легальності коштів статутного фонду і коштів, які сплачуються за видачу ліцензій, та жодних вимог до прозорості структури власності;

• виключення на роки можливості отримання ліцензій будь-ким іншим;

• легалізація ігрових автоматів та букмекерської діяльності під виглядом державних лотерей;

• повернення в повному обсязі забороненого азартного бізнесу;

• виключення можливості державного контролю цієї діяльності;

• забезпечення разових надходжень в держбюджет за рахунок продажу ліцензій та позбавлення країни фінансових перспектив на подальші роки;

• повернення корупційної залежності оператора від чиновників Мінфіну;

• проект не містить критеріїв, які б чітко визначали, яка гра на гроші відноситься до лотерей, особливо це стосується ігор на ЛТС, які нічим не відрізняються від ігор на гральних автоматах;

• не можливо визначити чи можна проводити миттєві лотереї без сплати ліцензійного платежу;

• контролюючі органи не матимуть змоги перевірити достовірність даних оператора про доходи, виявити проведення азартних ігор під виглядом лотерей, контролювати оборот інтернет-лотерей тощо;

• в проекті проігноровані діючі стандарти лотерейної діяльності і принципи нагляду за їх дотриманням;

• проект Ліцензійних умов не тільки не зменшує недоліки базового закону, а навпаки їх підсилює.

  1 лютого 2018 року

В АМКУ не виявилось кворуму на засіданні по результатам дослідження лотерейного ринку. Питання схвалення лотерейного звіту перенесено на 22 лютого.

(https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=902719319889207&id=100004534422805)

 16 лютого 2018 року

На нараді в уряді Перший-віце-прем’єр міністр звернув увагу на необхідність прийняття ліцензійних умов та виставив державного уповноваженого АМКУ (мене) із зали, не заслухавши доповідь щодо стану ринку та недоліків проекту.

(/blogs/all/page/1/category/0/interval/5/author/415063/sortby/date)

 22 лютого 2018 року

На засіданні АМКУ одноголосно схвалено звіт за результатом дослідження лотерейного ринку з пропозиціями Кабінету Міністрів України

(http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/140282)

 Сьогодні

Комітет звинувачують у тінізації ринку, блокуванні прийняття Ліцензійних умов, роботі на державу агресора, не державницькому підході, шпигунстві, недоотриманні коштів бюджетом тощо.

Агія ЗАГРЕБЕЛЬСЬКА, державний уповноважений АМКУ, член постійно діючої адміністративної Колегії з розгляду скарг у сфері публічних закупівель